Синдром обструктивного апное уві сні: як зменшити негативний вплив на здоров'я?

Синдром обструктивного апное уві сні (СОАС) є множинними епізодами часткового або повного закриття верхніх дихальних шляхів, які виникають під час сну, що призводять до зупинки дихання тривалістю більше 10 секунд, а іноді навіть декількох хвилин, з подальшим пробудженням і глибоким диханням.

Симптоми СОАС включають зниження концентрації уваги, підвищену стомлюваність та сонливість у денний час. СОАС веде до зниження якості життя та працездатності.

СОАС призводить до підвищення ризику розвитку артеріальної гіпертензії, серцево-судинних захворювань, серцевої недостатності та цукрового діабету, а також інших проблем зі здоров’ям, включаючи порушення пам’яті та концентрацію уваги.

У дослідженні, проведеному у Федеральному університеті Сан-Паулу (Federal University of São Paulo — UNIFESP) у Бразилії, показано, що процес укорочення теломер, який природно відбувається з віком, прискорюється при СОАС.

У той же час у дослідженні було показано, що процес укорочення теломер при СОАС уповільнюється на тлі проведення респіраторної терапії з постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (CPAP).

Теломери — це структури, що складаються з послідовностей ДНК та білків, розташованих на кінцях хромосом. Вони відіграють центральну роль у підтримці цілісності генетичного матеріалу в ядрах клітин. Вони природним чином коротшають у міру поділу клітин для регенерації тканин та органів. Клітини, що старіють, перестають ділитися, коли теломери коротшають до певної довжини. Таким чином, прискорене скорочення теломер при СОАС може призвести до передчасного старіння клітин.

Результати дослідження опубліковані у журналі «Sleep».

У дослідженні взяли участь 46 пацієнтів, яким встановлено діагноз СОАС середнього чи тяжкого ступеня. Учасників дослідження розділили на 2 групи: учасники 1-ї групи проходили CPAP-терапію, учасники 2-ї групи — плацебо (апарат CPAP із прихованим витоком у випускному отворі маски, що не створює терапевтичного тиску).

Через 3 та 6 міс спостереження в учасників були проведені дослідження крові для визначення довжини теломер, рівня маркерів запального та оксидативного стресу.

Присцила Фаріас Темпаку (Priscila Farias Tempaku), перший автор статті та дослідник біології сну на факультеті психобіології UNIFESP, зазначила, що скорочення теломера неминуче, оскільки воно пов’язане зі старінням, запаленням та оксидативним стресом. У дослідженні показано, що СОАС зумовлює прискорення цього процесу, але CPAP-терапія сприяє уповільненню скорочення теломер вже через 3 та 6 міс лікування.

Дослідники висловили припущення, що запалення та молекулярний шлях через фактор некрозу пухлини альфа (TNF-α) є провідними молекулярними механізмами, що ведуть до скорочення теломер.

У дослідженні також показано, що СРАР-терапія сприяє зменшенню запалення.

Серджіо Туфік (Sergio Tufik), провідний автор дослідження та керівник Інституту сну UNIFESP (UNIFESP’s Sleep Institute), зазначив, що результати дослідження мають мотивувати пацієнтів із СОАС застосовувати СРАР-терапію. С. Туфік наголосив на важливості повноцінного сну та пояснив, що порушення сну призводять до раннього старіння організму, підвищення ризику розвитку хронічних захворювань та летального наслідку.

Для діагностики СОАС застосовується полісомнографічний тест, також відомий як дослідження сну. Лікування СОАС включає CPAP-терапію та зміни способу життя, такі як зменшення маси тіла (оскільки СОАС найчастіше розвивається у пацієнтів з ожирінням) та відмова від застосування снодійних, а також вживання алкогольних напоїв у нічний час.

За матеріалами www.medicalxpress.com