Що таке папіломи та як їх лікувати?

Що являють собою папіломи?

Папіломи — це доброякісні новоутворення на шкірі та слизових оболонках, які часто залишаються непоміченими.

Чому розвиваються папіломи? Причина формування — результат інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ).

Як виглядають папіломи? Зовні вони виглядають як маленькі бородавки, м’які чи плоскі нарости на шкірі чи слизових оболонках. Їх розмір зазвичай варіює від кількох міліметрів до 1–2 см у діаметрі, колір — від тілесного до коричневого, що часто залежить від локалізації на тілі та індивідуальних особливостей шкіри людини.

Чому розвиваються папіломи? Механізм їх формування пов’язаний із проникненням вірусу в базальний шар епідермісу через мікротріщини або ушкодження шкіри. Опинившись усередині клітини, збудник починає активно розмножуватися, поширюючись на велику площу шкіри. Прискорений поділ інфікованих клітин викликає формування характерного наросту.

Основні типи та види папілом

Папіломи, незважаючи на однорідність, дуже різноманітні:

  • вульгарні — найпоширеніший варіант патології. Вони локалізуються на руках і ногах, мають шорстку поверхню й можуть досягати кількох міліметрів у діаметрі. Вульгарні папіломи особливо часто діагностують у дітей та підлітків, що пов’язано з особливостями їх імунної системи та більш частими мікротравмами шкіри;
  • плоскі мають гладку поверхню і практично не піднімаються над рівнем шкіри. Їх характерна локалізація: шкіра обличчя, шиї та тильної сторони рук;
  • ниткоподібні папіломи — тонкі, витягнуті нарости на ніжці. Вони часто знаходяться на шиї, у пахвових западинах і ділянці повік. Нарости можуть досягати кількох міліметрів завдовжки. Незважаючи на свій нешкідливий вигляд, вони здатні викликати дискомфорт, особливо якщо локалізовані в місцях, схильних до тертя;
  • підошовні — часто вростають углиб шкіри внаслідок постійного тиску при ходьбі, викликаючи болісні відчуття. Вони мають шорстку поверхню й часто оточені зроговілою шкірою;
  • гострі кондиломи — уражують зону геніталій та ануса. Як правило, передаються переважно статевим шляхом. Їм необхідно приділяти особливу увагу, оскільки деякі типи вірусу, які викликають їх, пов’язані з підвищеним ризиком розвитку раку.

Де можуть знаходитися папіломи?

Найчастіша локалізація новоутворень:

  • руки (особливо пальці та тильна сторона долонь) — це пов’язано з тим, що руки найбільш часто контактують з різними поверхнями, підвищуючи ризик зараження ВПЛ через мікротріщини в шкірі;
  • обличчя (чоло, щоки, підборіддя, повіки);
  • шия та зона декольте — на цих ділянках тіла ніжна, чутлива шкіра, яка легко травмується, що створює сприятливі умови для проникнення вірусу;
  • пахвові западини та пахова ділянка;
  • ступні (підошовна частина) — новоутворення часто викликають дискомфорт при ходьбі;
  • геніталії та анальна зона — генітальні папіломи потребують особливої ​​уваги, оскільки деякі типи ВПЛ, що їх викликають, асоційовані з підвищеним ризиком розвитку онкопатології;
  • шийка матки;
  • ротова порожнина — новоутворення часто непомітні для самої людини, але легко виявляються під час огляду стоматологом або оториноларингологом.

Як можна заразитися ВПЛ?

Основний шлях інфікування — контакт шкіри чи слизових оболонок зі шкірними покривами чи слизовими оболонками вірусоносія чи хворого. Такий контакт може статися в процесі статевого акту, при обіймах, поцілунках або навіть рукостисканнях.

Як ще передаються папіломи? Можливий побутовий шлях передачі збудника:

  • використання загальних предметів особистої гігієни (рушників, мочалок, станків для гоління або манікюрних інструментів) зумовлюють підвищену ймовірність зараження;
  • вірус здатний деякий час зберігати життєздатність поза організмом людини, особливо у вологому середовищі, тому відвідування громадських лазень, саун, басейнів, спортзалів також пов’язане з ризиком зараження ВПЛ, особливо якщо ходити босоніж по вологій підлозі або сидіти на спільних лавках без використання індивідуального рушника.

Вертикальний шлях передачі ВПЛ (від вагітної до майбутньої дитини) — інфікування плода під час вагітності чи пологів діагностують відносно рідко, але захворювання має серйозні наслідки для здоров’я новонародженого.

Чим небезпечний ВПЛ? Деякі типи збудника (особливо XVI та XVIII) здатні викликати злоякісне переродження тканин у місцях проникнення вірусу.

Що буде, якщо здерти папілому? Можливі наслідки:

  • кровотеча;
  • вторинне інфікування — відкрита рана підвищує ризик бактеріального інфікування;
  • поширення вірусу на сусідні ділянки шкіри;
  • формування рубця;
  • підвищена ймовірність рецидиву.

Симптоми папіломи

Найбільш очевидний симптом ВПЛ — наріст, локалізований на шкірі або слизових оболонках. Він вирізняється:

  • за розміром (від ледь помітних до 1–2 см у діаметрі);
  • за формою (від плоских, що ледь виступають над поверхнею шкіри, до опуклих, що нагадують невеликі грибки або цвітну капусту);
  • за кольоровою гамою.

У більшості випадків патологія не викликає жодного дискомфорту, однак у деяких ситуаціях супроводжується неприємними симптомами:

  • подразненням шкіри;
  • свербежем;
  • кровоточивістю при травмуванні.

Що робити, якщо папілома болить? Негайно зверніться до дерматолога або хірурга, щоб встановити причину болю. Неприємні суб’єктивні відчуття можуть викликати запалення, розвиток інфекції чи навіть злоякісне переродження.

Як відрізнити родимку від папіломи? Новоутворення мають характерні ознаки, проте точний діагноз може встановити лише дерматолог після огляду.

Діагностика папілом

Основні методи діагностики:

  • візуальний огляд — нарости зазвичай мають характерну форму та структуру, які вирізняють їх від інших шкірних новоутворень;
  • дерматоскопія — дослідження з використанням спеціального оптичного приладу — дерматоскопа. Він дозволяє розглянути шкірні новоутворення за багаторазового збільшення;
  • біопсія — процедура, під час якої береться невеликий зразок папіломи для подальшого гістологічного дослідження;
  • полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) — аналіз дозволяє ідентифікувати навіть невелику кількість вірусної ДНК у зразку тканини або в мазку з поверхні шкіри чи слизової оболонки, встановити тип ВПЛ;
  • цитологічне дослідження мазка із шийки матки (Пап-тест).

Як лікувати папіломи людини?

При терапії папілом потрібний індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Основні цілі терапії:

  • усунення видимих ​​проявів інфекції;
  • боротьба з вірусом;
  • профілактика рецидивів та можливих ускладнень.

Вибір методу видалення папілом залежить від багатьох факторів:

  • локалізації наростів;
  • їх розміру та кількості;
  • типу вірусу;
  • стану імунної системи людини.

Як позбутися папілом? Основні методи:

  • кріодеструкція — це метод, при якому папілома видаляється з використанням рідкого азоту. Спосіб особливо ефективний для лікування поверхневих новоутворень;
  • електрокоагуляція — передбачає видалення папілом за допомогою електричного струму. Недолік — невеликі опіки на шкірі після процедури;
  • лазерне лікування — вирізняється високою точністю та мінімальною травматичністю, а також сприяє швидкому загоєнню. Лазер — ефективний засіб для видалення папілом на чутливих ділянках шкіри, таких як обличчя та інтимні зони;
  • хірургічне лікування — застосовується рідше і в основному для видалення великих або глибоко локалізованих папілом. При цьому методі необхідний більш тривалий час відновлення порівняно з іншими способами.

Однак важливо розуміти, що прибрати папілому — це лише частина терапії. Сам собою збудник не знищується, і без вжиття додаткових заходів можливі рецидиви захворювання.

Як лікувати ВПЛ? Сучасні підходи до лікування патології обов’язково передбачають противірусну терапію як місцеву, так і системну:

  • для місцевого лікування папілом застосовують противірусні препарати у вигляді мазей, пластирів, патчів та розчинів;
  • системну противірусну терапію призначають у більш складних випадках, особливо за наявності множинних папілом або підвищеного ризику ускладнень.

Медикаментозне лікування папілом охоплює також застосування імуномодулювальних засобів. Імуномодулятори призначають як у формі препаратів для внутрішнього вживання, так і у формі зовнішніх лікарських засобів. Деякі препарати від папілом, наприклад, іміквімод, чинять одночасно противірусну та імуномодулювальну дію.

Ефективне лікування папілом не обмежується лише медикаментозною терапією. Крім фармакологічних засобів (таблеток), важливі:

  • повноцінне харчування, насичене необхідними вітамінами та мінералами;
  • регулярні фізичні навантаження;
  • відмова від таких шкідливих звичок, як куріння та надмірне вживання алкоголю.

Такий комплексний підхід створює сприятливі умови для зміцнення імунної системи, що прискорює процес одужання та знижує ймовірність розвитку рецидивів.

Як лікувати, якщо папілома має запалення? До рекомендацій належать такі вказівки, як:

  • консультування у фахівця — найважливіший крок. Дерматолог чи хірург оцінить стан новоутворення та призначить правильне лікування;
  • не намагайтеся видалити чи лікувати папілому самостійно;
  • дотримання гігієни — обережно очищайте ділянку навколо папіломи м’яким антисептиком;
  • не тріть і не розчісуйте запалену папілому;
  • дотримуйтеся рекомендацій лікаря;
  • зміцнюйте імунітет.

Чи потрібно видаляти папіломи?

Питання про видалення наростів часто викликає дискусії серед пацієнтів та лікарів:

  • видалення папілом не обов’язкове, якщо вони не викликають дискомфорту або косметичних проблем. Папіломи можуть зникнути самостійно, коли імунна система впорається з вірусом. Крім того, видалення не гарантує, що нові папіломи не розвинуться в майбутньому, оскільки збудник залишається в організмі;
  • однак деякі види вірусу підвищують ризик малігнізації, тому видалення новоутворень ефективне у зниженні ймовірності розвитку онкологічної патології.

Профілактика ВПЛ

Профілактика охоплює комплекс заходів, спрямованих на зниження ризику зараження та розвитку пов’язаних з ним захворювань:

  • ключовий елемент профілактики — вакцинація. Сучасні вакцини ефективно захищають від найнебезпечніших типів ВПЛ. Максимальний захист забезпечується при виконанні вакцинації у осіб віком від 9 до 14 років (до початку статевого життя);
  • безпечна сексуальна поведінка — використання презервативів при кожному статевому контакті суттєво знижує ризик передачі вірусу. Більше того, підтримка моногамних відносин із неінфікованим партнером практично виключає можливість зараження;
  • регулярні медичні огляди та скринінгові тести дозволяють своєчасно виявити інфекцію або пов’язані з нею зміни, що особливо важливо для раннього виявлення та лікування передракових станів;
  • підтримка здорового способу життя;
  • підвищення поінформованості про ВПЛ — знання про шляхи передачі вірусу, його наслідки та методи захисту дозволяє людям ухвалювати обґрунтовані рішення щодо свого здоров’я та сексуальної поведінки.