Що таке астигматизм: симптоми, перші ознаки та лікування

Що таке астигматизм?

Астигматизм — це поширений зоровий розлад, при якому рогівка чи кришталик ока мають неправильну форму. Унаслідок цього світлові промені не збираються в одній точці на сітківці, що викликає спотворення або розмиття зображення. Астигматизм часто поєднується з іншими захворюваннями, такими як короткозорість або далекозорість, ускладнюючи загальну картину зорових порушень.

Чим небезпечний астигматизм:

• зниження гостроти зору;
• надмірна напруга очних м’язів;
• підвищена втома;
• постійний головний біль;
• проблеми із навчанням у дітей;
• зниження якості життя;
• професійні обмеження.

Чи можна осліпнути від астигматизму? Можливе ускладнення захворювання — амбліопія. Цей стан характеризується поступовим зниженням гостроти зору одного ока аж до сліпоти.

З появою перших скарг важливо вчасно звернутися до офтальмолога. Лікар проведе діагностику та підбір оптимального методу лікування астигматизму, не допускаючи зниження якості життя.

Причини розвитку астигматизму

Чому розвивається астигматизм? Виділяють 2 основні групи причин розвитку астигматизму:

• вроджені — впливають у пренатальний період:
  • генетична схильність — вроджений астигматизм часто передається у спадок. Якщо у батьків чи близьких родичів діагностовано порушення форми кришталика чи рогівки ока, ймовірність виявлення патології у дитини значно зростає;
  • порушення внутрішньоутробних процесів формування та розвитку ока, орбіти;
  • генетичні аномалії з генералізованими проявами (наприклад синдром Дауна);
• набуті — пов’язані із зовнішніми факторами або хворобами органа зору:
  • травматичні ушкодження — забиття, порізи, опіки та інші впливи на рогівку викликають її деформацію та зміну заломлювальних властивостей;
  • операції на очах;
  • хвороби рогівки та кришталика;
  • надмірна дія сонячного світла викликає зміни у структурі рогівки, особливо у осіб, генетично схильних до захворювань очей. Для профілактики слід носити сонцезахисні окуляри зі 100% захистом від UVA та UVB;
  • вікові зміни заломлювальної системи ока;
  • деякі системні захворювання — опосередковано впливають на розвиток астигматизму. Наприклад, у пацієнтів з цукровим діабетом можливі структурні зміни в оболонці ока, що в деяких випадках викликає астигматизм або збільшує вираженість вже наявного.

Види астигматизму

Вирізняють кілька видів астигматизму:

• за походженням — вроджений (частіше діагностують у дітей) або набутий;
• за анатомічною локалізацією — рогівковий (викликаний неправильною кривизною рогівки), кришталиковий (пов’язаний з нерівномірною кривизною кришталика);
• за місцем знаходження осей (меридіанів) — астигматизм прямого та зворотного типу;
• за співвідношенням рефракції в основних меридіанах — простий міопічний (поєднання короткозорості за одним меридіаном з нормальним зором за іншим), простий гіперметропічний (поєднання далекозорості за одним меридіаном з нормальним зором за іншим), складний (обидва меридіани або міопічні, або гіперметропічні залежно від точки фокусування зображення), змішаний (один меридіан міопічний, інший — гіперметропічний);
• за ступенем астигматизму — слабкий (різниця рефракції за 2 основними меридіанами не перевищує 3,0 D), середнього ступеня (різниця в оптичній силі знаходиться в інтервалі 3,0–6,0 D), високий (>6,0 D).

Перевірка астигматизму

Як встановити ступінь астигматизму? Діагностичний алгоритм містить:

• перевірку гостроти зору за допомогою стандартних таблиць;
• встановлення рефракції ретиноскопом або в автоматичному режимі (за допомогою авторефрактометрії);
• офтальмометрію — інструментальний вимір кривизни рогівкової оболонки;
• комп’ютерну відеокератотографію — сучасний метод діагностики, що дозволяє створювати 3D-модель рогівки з усіма особливостями її поверхні.

Як бачать люди з астигматизмом?

Основна особливість зору при астигматизмі — це нечіткість та розмитість зображення. Об’єкти, особливо ті, що мають чіткі лінії та контури, можуть здаватися розпливчастими або розтягнутими у певному напрямку. Також можливі труднощі з розрізненням дрібних деталей:

• текст у книзі або на екрані комп’ютера здається розмитим, що ускладнює читання та викликає швидку втому очей;
• дорожні знаки або номери будинків на відстані можуть складно розпізнаватися.

Як бачать при астигматизмі вночі? У темний час доби або при тьмяному освітленні вираженість проблем зору збільшується. Джерела світла (фари автомобілів або вуличні ліхтарі) здаються розтягнутими і створюють ефект «зірочок» або «променів», які виходять від точок, що світяться.

Характер і об’єм спотворень залежать від типу та ступеня тяжкості патології: пацієнти з міопічним астигматизмом слабкого ступеня та пацієнти зі складним гіперметропічним астигматизмом бачитимуть навколишній світ по-різному.

Симптоми астигматизму

Як виявляється астигматизм? Основні симптоми:

• постійна нечіткість зору — вона залежить від відстані до об’єкта — і близькі, і далекі предмети можуть бути однаково нечіткими;
• спотворення форм предметів — круглі об’єкти здаються овальними, прямі лінії — вигнутими;
• головний біль — виникає в результаті постійної напруги м’язів очей, які намагаються компенсувати нечіткість зображення. Біль локалізується в ділянці чола або навколо очей, його вираженість збільшується після тривалого зорового навантаження;
• швидка втомлюваність очей — читання, робота за комп’ютером, навіть перегляд телевізора потребують частих перерв;
• примруження — звужуючи очну щілину, людина намагається підвищити чіткість видимого зображення;
• проблеми із зором у темний час доби — джерела світла здаються розмитими, з променями, які розходяться від них, що створює додаткові труднощі при водінні вночі;
• незвичайне положення голови під час спроби розглянути предмети — людина несвідомо нахиляє чи повертає голову, намагаючись знайти такий кут зору, у якому зображення стає чіткішим.

Тести на астигматизм

У деяких випадках використовують спеціальні тести для суб’єктивної оцінки зорового сприйняття пацієнта:

• тест з астигматичним віялом — інструмент являє собою коло з лініями, що розходяться, схожими на спиці колеса. Пацієнта просять зазначити, які лінії виглядають найбільш чіткими. Тест допомагає виявити вісь астигматизму та приблизно оцінити ступінь його тяжкості;
• тест із точковим джерелом світла — в умовах низького освітлення пацієнту демонструється точкове джерело світла. За наявності астигматизму точка сприймається як лінія чи фігура неправильної форми. Напрямок подовження цієї фігури відповідає основним меридіанам;
• стереотести — не є специфічними для цієї патології, але надають додаткову інформацію щодо якості бінокулярного зору.

Прості тести на астигматизм можна пройти онлайн, але для повноцінної діагностики патології слід звернутися за консультацією до офтальмолога.

Методи лікування астигматизму

Як лікується астигматизм? Вибір методу корекції патології залежить від багатьох факторів (ступеня тяжкості та типу порушення зору, загального стану здоров’я пацієнта, його способу життя, особистих уподобань та ін.). Найчастіше оптимальним рішенням є комбінація різних методів. Наприклад, після лазерної корекції астигматизму можуть бути потрібні окуляри для роботи на близькій відстані (при читанні, за комп’ютером).

Як вилікувати астигматизм очей?

Оптична корекція є найпоширенішим і найдоступнішим методом терапії астигматизму як у дітей, так і у дорослих. Окуляри з циліндричними лінзами допомагають компенсувати нерівномірність заломлення світла в різних меридіанах ока, забезпечуючи чітке зображення на сітківці.

Як звикнути до окулярів при астигматизмі? При різкій зміні оптичних умов, пов’язаних з носінням нових окулярів, може виникнути дискомфорт, тому рекомендується починати з часткової корекції зору та поступово підвищувати її ступінь у міру звикання очей. Зазвичай цей процес триває від 3 до 6 міс.

Які лінзи носити під час астигматизму? Контактна корекція (альтернатива окулярам) — особливо популярна серед пацієнтів молодого віку. Найбільш поширені торичні контактні лінзи. Вони спеціально розроблені для корекції патології, мають різну оптичну силу в різних меридіанах (мультифокальні лінзи). Їхнє точне позиціонування на оці досягається за рахунок спеціальної конструкції або розподілу маси в лінзі. Ортокератологічні лінзи — спеціальні жорсткі контактні лінзи, які надягають на час сну. Вони здійснюють контрольовану зміну форми рогівки. Вранці лінзи знімаються, а змінена форма рогівки забезпечує чіткий зір протягом дня.

Лазерна корекція зору (LASIK, SMILE та ін.) — методики засновані на зміні кривизни рогівки за допомогою ексимерного або фемтосекундного лазера. Лазер видаляє мікроскопічні ділянки тканини рогівки, коригуючи її форму.

У лікуванні дитячого астигматизму часто використовують апаратні методи корекції, які поєднують сучасні комп’ютерні технології, лазерні методики та спеціалізовані психологічні тренінги.

Корекція астигматизму

При корекції патології різними методами враховують основні принципи:

• індивідуалізацію підходу до лікування;
• створення оптичної системи, що компенсує різницю в заломлювальній силі різних меридіанів ока;
• векторне додавання рефракції;
• при контактній корекції — стабілізацію положення лінзи на оці;
• в основі хірургічних методів — нерівномірне видалення тканини рогівки в різних меридіанах, що дозволяє надати їй більш сферичної форми.

Вправи для очей при астигматизмі

Зарядка для очей при астигматизмі — комплекс спеціальних вправ, основними цілями яких є зміцнення м’язів очей і поліпшення їх координації. Вправи слід виконувати регулярно та правильно. Рекомендується проводити їх кілька разів на добу, особливо в періоди підвищеного зорового навантаження.

Операції з лікування астигматизму

Якщо лікування астигматизму без операції не дає бажаного результату, розглядаються різні варіанти хірургічного втручання такі як:

• імплантація торичних інтраокулярних лінз є ефективним методом корекції астигматизму у пацієнтів, які потребують хірургічного лікування катаракти. Ці лінзи, що імплантуються в око замість помутнілого кришталика, здатні одночасно коригувати й астигматизм, й аметропію;
• імплантація інтрастромальних рогівкових сегментів — хірургічний метод, особливо ефективний при кератоконусі. Тонкі дугоподібні імплантати, що розміщуються в товщі рогівки, змінюють її форму, зменшуючи вираженість астигматизму та підвищуючи гостроту зору.

Профілактика астигматизму

Профілактичні заходи спрямовані на підтримку оптимального стану зорової системи та запобігання розвитку чи збільшенню вираженості наявних проблем:

• регулярне відвідування офтальмолога — щорічні огляди дозволяють фахівцеві виявити навіть незначні зміни гостроти зору;
• захист очей у повсякденному житті — використання спеціальних захисних окулярів під час виконання робіт, пов’язаних із ризиком травмування очей, під час занять спортом;
• правильно організоване освітлення під час читання, письма та роботи за комп’ютером;
• регулярні перерви при тривалій роботі, що пов’язана з напругою органа зору;
• здоровий спосіб життя та збалансоване харчування;
• відмова від куріння;
• контроль хронічних захворювань.

Особливу увагу слід приділяти профілактиці вродженого астигматизму у дітей. При ранньому виявленні та корекції патології ймовірність нормального формування зорової системи дитини є високою.