Камені в нирках — це невеликі тверді відкладення мінералів усередині нирок. Камені в нирках часто залишаються непоміченими, поки не потрапляють до сечоводу, що з’єднує нирку та сечовий міхур. Якщо камінь виходить із нирки і блокує вихід сечі, зазвичай знаходячись у сечоводі, це може спричинити застій сечі та призвести до інтенсивного болю.
Сечокам’яну хворобу діагностують у близько 12% населення США. Утворення каменів у нирках зазвичай починається у віці 20–30 років, і проблема може тривати роками.
До факторів, що підвищують ризик утворення каменів у нирках, належать:
- сімейний анамнез;
- цукровий діабет;
- харчові звички;
- недостатність у сечі речовин, що запобігають кристалоутворенню.
Існує 4 типи каменів у нирках. Знання типу каменів у нирках допоможе визначити причину їх утворення та обрати стратегію профілактики повторного каменеутворення.
Типи каменів у нирках включають:
- кальцієві камені — це найпоширеніший тип каменів у нирках. Близько 70–80% каменів у нирках є кальцієвими каменями, які зазвичай складаються з кальцію та оксалатів. Оксалат — це речовина, що виробляється печінкою і всмоктується з їжі. Деякі фрукти та овочі, наприклад шпинат, містять велику кількість оксалатів. Прийом високих доз вітаміну D та вітаміну C, операції на шлунку та деякі метаболічні порушення можуть підвищити концентрацію кальцію або оксалатів у сечі. Кальцієві камені можуть складатися з фосфату кальцію. Цей тип каменів найчастіше діагностують у пацієнтів з метаболічними захворюваннями, такими як нирковий канальцевий ацидоз. Утворення каменів із фосфату кальцію також може бути пов’язане з прийомом деяких лікарських засобів, які застосовуються для лікування мігрені (топірамат) або артеріальної гіпертензії (фуросемід або тріамтерен).
- Струвітні камені можуть утворюватися після перенесеної інфекції сечовивідних шляхів. Ці камені швидко ростуть і досягають великих розмірів, іноді без будь-яких симптомів.
- Камені з сечової кислоти можуть утворюватися внаслідок значного зневоднення через хронічну діарею або мальабсорбцію, а також в осіб, які дотримуються дієти з високим вмістом білка, або пацієнтів з подагрою. Певні генетичні фактори також можуть підвищити ризик утворення каменів із сечової кислоти.
- Цистинові камені. Ці камені утворюються в осіб зі спадковим захворюванням, яке називається цистинурією.
Профілактика утворення каменів у нирках
У близько 50% людей, у яких утворилися камені в нирках, через 10 років з’явиться ще один камінь, якщо вони не вживатимуть заходів для профілактики рецидиву.
Що ж рекомендують експерти для профілактики каменеутворення?
- Пити воду протягом дня. Особам із каменями в нирках в анамнезі слід пити достатньо рідини, щоб виділяти близько 80 унцій (2,5 л) сечі щодня. Це найбільш ефективна терапія для запобігання формуванню каменів у нирках у майбутньому. Щоб переконатися, що ви п’єте достатньо води, слід виміряти добовий діурез.
- Вживати менше продуктів, багатих оксалатами. Перехід на дієту з низьким вмістом оксалату може знизити ризик утворення каменів з оксалату кальцію. Продукти з найвищим вмістом оксалатів включають шпинат, ревінь, печену картоплю, сочевицю, квасолю, висівки та мигдаль.
- Велика кількість солі та тваринного білка у вашому раціоні також може підвищити ризик утворення каменів у нирках.
- Дієта з невеликою кількістю натрію і великою — калію, що міститься в багатьох фруктах і овочах, може знизити ризик утворення каменів. Вживати продукти, багаті кальцієм, але не купувати дієтичні добавки, що містять кальцій, без консультації лікаря. Такі добавки з кальцієм у складі можуть зумовлювати підвищення ризику утворення каменів у нирках.
- Деякі особи більш сприйнятливі до розвитку рецидивуючих інфекцій сечовивідних шляхів. При цьому такий вид інфекції призводить до підвищення ризику каменеутворення у нирках. Проконсультуватися з лікарем з приводу профілактики інфекцій сечовивідних шляхів.
- Лікарські засоби. У деяких випадках лікар може рекомендувати препарати для профілактики утворення каменів у нирках. Вибір лікарських засобів залежить від типу каменів у нирках та складу сечі. Деякі препарати можуть знизити рівень сечової кислоти в крові і таким чином знизити ризик утворення каменів із сечової кислоти, тоді як інші підвищують розчинність цистину в сечі та знижують ризик утворення цистинових каменів.
Утворення каменів у нирках індивідуальне для кожної людини, тому важливо разом із лікарем розробити індивідуальний план терапії та профілактики рецидивів.
За матеріалами www.newsnetwork.mayoclinic.org