Що потрібно знати про інфекційні захворювання сечовивідних шляхів?

Інфекції сечовивідних шляхів поширені. Доктор Мітчелл Хамфріс (Mitchell Humphreys), уролог із клініки Мейо (Mayo Clinic), пояснив, що неускладнені інфекції сечовивідних шляхів може лікувати сімейний лікар. Якщо ж захворювання резистентне до терапії чи рецидивує, слід звернутися до профільного фахівця — уролога.

Які ж симптоми розвитку інфекції сечовивідних шляхів?

Інфекція сечовивідних шляхів може мати безсимптомний перебіг.

Симптоми можуть включати:

• сильний позив до сечовипускання. Навіть після відвідин туалету це відчуття може зберігатися;
• відчуття печіння або дискомфорту при сечовипусканні;
• часте сечовипускання з виділенням невеликої кількості сечі;
• домішка крові у сечі. Кров у сечі може бути червоною, можна відзначатися рожевий чи коричневий колір сечі;
• каламутна сеча або сеча з різким запахом;
• біль у ділянці таза або біль та відчуття тиску навколо лобкової кістки.

Симптоми також можуть залежати від того, яка частина сечовивідних шляхів уражена.

Біль у спині або боці може бути пов’язаний з розвитком інфекції нирок. Біль у нижній частині живота може бути ознакою розвитку інфекції сечового міхура.

Одним із тяжких наслідків інфекції сечовивідних шляхів, особливо в осіб похилого віку, може бути делірій або сплутаність свідомості.

Які фактори ризику розвитку інфекції сечовивідних шляхів?

• Жіноча стать. У жінок вищий ризик розвитку інфекцій. Ризик у жінок вищий — оскільки жіноча уретра коротша за чоловічу, бактеріям легше проникати в сечовидільну систему. Менопауза також зумовлює підвищення ризику розвитку інфекцій сечовивідних шляхів.
• Сексуальна активність підвищує ризик розвитку інфекцій сечовивідних шляхів. Статевий акт може призвести до потрапляння бактерій в уретру.
• Деякі методи контролю за народжуваністю: наприклад, діафрагми та сперміциди підвищують ризик розвитку інфекцій сечовивідних шляхів.
• Застосування катетера. Їх застосовують, наприклад, у пацієнтів з неврологічними проблемами, що утруднюють сечовипускання. Доктор М. Хамфріс додав, що катетер — це стороннє тіло, і він може служити каналом, яким бактерії отримують доступ до сечового міхура.
• Операція на сечовому міхурі або обстеження з використанням медичних інструментів можуть підвищити ризик розвитку інфекцій сечовивідних шляхів.
• Інші порушення здоров’я: вроджена патологія сечових шляхів, сечокам’яна хвороба, захворювання передміхурової залози, імунодефіцит.
• При своєчасному лікуванні інфекції сечових шляхів рідко викликають розвиток ускладнень. Ризик розвитку підвищується за відсутності належної терапії. Ускладнення можуть включати незворотне пошкодження нирок або сепсис, які можуть бути потенційно небезпечними для життя.

Які методи лікування інфекцій сечовивідних шляхів?

Інфекції сечовивідних шляхів зазвичай лікують антибіотиками. Обов’язково слід приймати лікарські засоби згідно з інструкцією.

Які методи профілактики інфекцій сечовивідних шляхів?

• Вживання великої кількості рідини. Споживання води розріджує сечу, сприяє більш частому сечовипусканню та вимиває бактерії.
• Після сечовипускання або дефекації слід здійснювати гігієнічні процедури за допомогою теплої води і витирати рухами спереду назад, щоб запобігти поширенню бактерій з ануса в уретру.
• Здійснювати сечовипускання невдовзі після статевого акту.
• Уникати застосування дезодоруючих спреїв або порошків у ділянці статевих органів, оскільки це може спричинити подразнення уретри.
• Розглянути можливість застосування інших методів контрацепції замість діафрагми або сперміциду, які можуть призвести до росту бактерій.

За матеріалами www.newsnetwork.mayoclinic.org