Що ми знаємо про причини випадіння волосся?
За даними Асоціації Американської академії дерматології (American Academy of Dermatology Association), у нормі з голови людини щодня випадає 50–100 волосин. При підвищенні випадіння волосся можлива поява залисин або навіть повне облисіння.
Які фактори можуть призводити до підвищеного випадіння волосся?
- Виражений стрес, включаючи тяжкі гострі інфекційні захворювання, емоційно тяжкі переживання, втрату/зміну місця роботи, може призводити до розвитку телогенової алопеції;
- прийом лікарських препаратів, включаючи антидепресанти, блокатори бета-адренорецепторів, леводопу та хіміотерапевтичні препарати;
- деякі хронічні захворювання, наприклад, патологія щитовидної залози, дисбаланс статевих гормонів;
- дефіцит мікро- та макроелементів: білка, заліза, цинку або біотину;
- аутоімунні захворювання (аутоімунітет є причиною вогнищевої алопеції — випадіння волосся на одній або кількох ділянках шкіри голови, брів або вії);
- травматична або тракційна алопеція внаслідок регулярного носіння тугих зачісок;
- андрогенетична алопеція — внаслідок дисбалансу чоловічих статевих гормонів у поєднанні зі спадковими факторами може розвиватися як у чоловіків, так і у жінок старшого віку.
У більшості здорових дорослих людей на голові налічується 80 000–120 000 волосяних фолікулів. Кожен волосяний фолікул багаторазово проходить цикл росту, що складається з трьох окремих фаз: анаген, катаген та телоген. Під час анагену, який триває 2–7 років, волосся росте приблизно на 1 см на місяць. Потім фолікул вступає у фазу катагену, 2-тижневу перехідну фазу, під час якої припиняється кровопостачання волосся. Під час останньої, неактивної стадії, або телогену, волосся випадає. Може пройти до 4 міс, перш ніж у фолікулі почне рости нове волосся.
У дослідженнях показано, що стрес може спричиняти розвиток телогенової алопеції — типу випадіння волосся, за якого волосяні фолікули протягом тривалого періоду залишаються в неактивній фазі. Це може пояснюватися впливом підвищеного при стресі рівня глюкокортикостероїдів, а також скороченням гладких м’язів волосяних фолікулів. За оцінками дослідників з Медичної школи Ікана на горі Сінай у Нью-Йорку (Icahn School of Medicine at Mount Sinai in New York), профілактика гіпертонусу м’язів волосяних фолікулів потенційно дозволить призупинити регресію волосяних фолікулів.
Дослідники з інженерного факультету Йокогамського національного університету в Японії (Yokohama National University in Japan) виростили функціональні зрілі волосяні фолікули мишей in vitro в лабораторії. На думку дослідників, потенційно ці фолікули можуть застосовуватися в дослідницьких цілях.
Результати дослідження було опубліковано в журналі «Science Advances».
Старший автор дослідження професор Джунджі Фукуда (Junji Fukuda) підкреслив необхідність подальших досліджень з вирощування in vitro людських волосяних фолікулів. На його думку, потенційно їх пересадка може бути застосована при різних типах облисіння. На сьогодні існує низка медикаментозних методів лікування пацієнтів з випадінням волосся.
Так, при андрогенній алопеції у пацієнтів спостерігається підвищений рівень дигідротестостерону. Також при цьому типі облисіння виявляють підвищення експресії андрогенних рецепторів у шкірі голови і більш високий рівень ферменту 5-альфа-редуктази, який перетворює тестостерон на дигідротестостерон. При андрогенній алопеції застосовують фінастерид та міноксидил. Фінастерид є інгібітором 5-альфа-редуктази.
У той же час фінастерид не показаний жінкам репродуктивного віку, оскільки може мати тератогенний ефект. У жінок молодого віку з андрогенною алопецією може застосовуватися спіронолактон, що також проявляє антиандрогенну дію.
Міноксидил застосовують місцево у формі розчину. Препарат сприяє поліпшенню капілярного кровообігу в шкірі голови та росту волосяних фолікулів. Міноксидил безпечний як для чоловіків, так і для жінок.
У червні 2022 р. препарат для лікування пацієнтів з вогнищевою алопецією було вперше схвалено Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA). Це баріцитиніб, який раніше застосовували при ревматоїдному артриті.
За матеріалами www.medicalnewstoday.com