Сечокам'яна хвороба: чи є необхідність видалення безсимптомних дрібних каменів у нирках?

У нещодавньому дослідженні було показано, що видалення невеликих безсимптомних каменів знижує ризик рецидиву утворення каменів у нирках.

Результати дослідження опубліковані в журналі «The New England Journal of Medicine».

Згідно з визначенням Національного інституту діабету, хвороб органів травлення та нирок (National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases), США, камені в нирках є твердими частинками, що утворюються в одній або обох нирках внаслідок підвищеного рівня певних мінералів у сечі.

Наявність каменів у нирках призводить до розвитку:

  • ниркової коліки;
  • обструкції сечовивідних шляхів;
  • кровотечі із сечовивідних шляхів;
  • інфекційних захворювань органів сечовидільної системи;
  • ниркової недостатності.

Найчастіше розмір каменів невеликий, і вони мимоволі виводяться із сечею. Камені більшого розміру при проходженні сечовивідними шляхами можуть викликати пошкодження слизової оболонки, ниркову коліку та обструкцію сечовивідних проток. У такому випадку потрібне хірургічне видалення каменю. Найбільш поширеним видом хірургічного втручання є ендоскопічне, при якому ендоскоп для видалення каменів вводять через сечовий міхур у сечовод або нирку.

Доктор Девід Гольдфарб (David Goldfarb), нефролог, не брав участі у дослідженні, але пояснив, що ниркова коліка є найпоширенішою причиною звернень у відділення невідкладної урологічної допомоги.

У нещодавньому багатоцентровому рандомізованому контрольованому дослідженні взяли участь 75 пацієнтів із сечокам’яною хворобою, яким було заплановано ендоскопічне хірургічне видалення великого симптомного ниркового каменю. Пацієнти були поділені на 2 групи: у 1-й групі видаляли лише один симптомний нирковий камінь; пацієнтам 2-ї групи видаляли всі ниркові камені, які були візуалізовані. Період спостереження учасників становив трохи більше 4 років.

При аналізі отриманих даних встановлено, що у 63% учасників 1-ї групи розвинувся рецидив ниркової коліки та відзначено збільшення розміру не видалених під час проведення оперативного втручання каменів. У 2-й групі рецидив розвинувся лише у 16% пацієнтів.

Автор дослідження — професор Вашингтонського університету (University of Washington) Майкл Р. Бейлі (Michael R. Baily), доктор філософії, пояснив, що при видаленні всіх каменів у нирках тривалість оперативного втручання була всього на 25 хв більшою, ніж при видаленні одного каменю, що викликав симптоми. При цьому частота розвитку ускладнень була однаковою. Водночас ризик повторного звернення у відділення невідкладної урологічної допомоги при видаленні всіх каменів знижувався на 82% порівняно з тими учасниками, кому видалено лише один камінь.

Проте дослідження мало низку обмежень. Так, у нього було включено невелику кількість учасників європеоїдної раси. Крім того, за дизайном дослідження не було подвійним сліпим.

Доктор Єва Шелтон (Eva Shelton) з лікарні Brigham and Women’s Hospital у Бостоні, Массачусетс, не брала участі в дослідженні, але вона наголосила, що у пацієнтів, у яких не було видалено всі камені, виявлено більш високий ризик розвитку повторного больового синдрому (рецидиву ниркової коліки), обструкції сечовивідних шляхів, кровотечі із сечовивідних шляхів.

Професор М.Р. Бейлі також зазначив, що в міру вдосконалення методів лікування сечокам’яної хвороби тактика видалення всіх каменів у нирках набуде більшого поширення. Так, на сьогодні розробляються методи неінвазивної ультразвукової терапії для руйнування каменів у нирках та їх подальшого мимовільного виведення зі струменем сечі.

За матеріалами www.medicalnewstoday.com