Ризик розвитку метаболічного синдрому та фактори навколишнього середовища: чи є зв'язок?

Серцево-судинні захворювання продовжують залишатися основною причиною летальних наслідків у всьому світі. Метаболічний синдром є сукупністю порушень вуглеводного обміну, абдомінального ожиріння, дисліпідемії та артеріальної гіпертензії та значно підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Зміни способу життя, включаючи регулярну фізичну активність, вважаються важливими факторами у профілактиці та лікуванні метаболічного синдрому. Створення сприятливого довкілля може зумовлювати регулярну фізичну активність, знижуючи цим ризик розвитку метаболічного синдрому. На жаль, існує обмежена кількість досліджень, які безпосередньо вивчають зв’язок між навколишнім середовищем та поширеністю метаболічного синдрому.

У нещодавньому дослідженні вчені з Японії та Канади на чолі з доцентом Мохаммадом Джавадом Кохсарі (Mohammad Javad Koohsari) з Японського передового інституту науки і технологій (Japan Advanced Institute of Science and Technology — JAIST) та ад’юнкт-дослідником з Університету Васеда ((Waseda University) проаналізували зв’язок між станом довкілля та ризиком розвитку метаболічного синдрому у дорослих жителів Канади.

Результати дослідження опубліковані в журналі «Humanities and Social Sciences Communications».

М. Дж. Кохсарі зазначив, що цілеспрямована політика та популяційні стратегії є інструментом профілактики серцево-судинних захворювань. На його думку, подібні дослідження відіграють вирішальну роль у формуванні політики в галузі охорони здоров’я.

У цьому дослідженні також брали участь професор Юкарі Нагаї (Yukari Nagai) з JAIST, професор Коїтіро Ока (Koichiro Oka) з Університету Васеда, професор Томокі Накая (Tomoki Nakaya) з Університету Тохоку (Tohoku University), професор Акітомо Ясу Університету Бунка Гакуен (Bunka Gakuen University) та доцент Гевін Р. МакКормак (Gavin R. McCormack) з Університету Калгарі (University of Calgary), Канада.

У дослідженні використовували перехресні дані проєкту «Завтра Альберти» (ATP), когортного набору даних по всій провінції в Альберті, Канада.

Дослідники проаналізували дані учасників проєкту «Завтра Альберти», які брали участь в опитуванні про здоров’я та спосіб життя, пройшли фізикальне та лабораторне обстеження. Учасники дослідження проживали у міських районах. Загалом у дослідженні проаналізовано дані 6718 учасників, у тому числі 4455 жінок та 2263 чоловіків. Середній вік учасників становив 54 роки, у 34% учасників діагностовано метаболічний синдром.

Дослідники проаналізували ступінь озеленення районів проживання учасників, а також щільність забудови, кількість перехресть та пам’яток (включаючи школи, парки та магазини). Результати показали, що у мешканців районів з великою кількістю визначних пам’яток та більш сприятливим середовищем для активного життя виявлено меншу кількість факторів ризику розвитку метаболічного синдрому.

За оцінками дослідників, проживання в районі з великою кількістю зон для пішохідних прогулянок та можливостей для фізичної активності було пов’язане із покращанням метаболічного здоров’я.

Дослідники виявили, що в учасників, які проживають у районах із більш щільною забудовою, також відзначено менше факторів ризику розвитку метаболічного синдрому. Це можна пояснити розширенням доступу до зручностей, полегшенням соціальної взаємодії та зниженням потреби у пересуванні автотранспортом.

Доктор М. Дж. Кохсарі наголосив, що важливо проєктувати забудову з урахуванням можливостей піших та велосипедних прогулянок, активного способу життя, достатньої щільності забудови та озеленення районів.

Дослідники наголосили на важливості подальших досліджень в інших популяціях з урахуванням відмінностей у кліматі, політиці, системах охорони здоров’я та культурі, а також дослідження впливу озеленення житлових приміщень на здоров’я населення.

За матеріалами www.medicalxpress.com