За прогнозами Американського онкологічного товариства (American Cancer Society — ACS), цього року в США буде діагностовано близько 44 000 нових випадків раку щитовидної залози та зафіксовано понад 2000 випадків летальних наслідків, пов’язаних із цим захворюванням.
Щитовидна залоза — ендокринна залоза у формі метелика, розташована біля основи шиї. Вона виробляє гормони, які регулюють серцеву та нервову діяльність, температуру та масу тіла, а також інші життєво важливі функції.
Рак може мати безсимптомний перебіг на ранніх стадіях захворювання. У міру прогресування рак щитовидної залози може виявлятися такими симптомами, як:
- набряк шиї;
- біль у шиї;
- біль у горлі;
- зміна, осиплість голосу;
- порушення ковтання.
Існує ряд факторів, що підвищують ризик розвитку раку щитовидної залози:
- жіноча стать — рак щитовидної залози частіше діагностують у жінок, ніж у чоловіків. Експерти вважають, що це може бути пов’язане з високим рівнем гормону естрогену;
- вплив радіації. Наприклад, променева терапія області голови та шиї зумовлює підвищення ризику розвитку раку щитовидної залози;
- деякі спадкові генетичні синдроми — генетичні синдроми, пов’язані з підвищеним ризиком розвитку раку щитовидної залози, зокрема сімейний медулярний рак щитовидної залози, множинну ендокринну неоплазію, синдром Коудену та сімейний аденоматозний поліпоз. Існують типи раку щитовидної залози, важливу роль у розвитку яких відіграє спадковість: медулярний та папілярний рак щитовидної залози.
Лікування раку щитовидної залози
Вибір лікування залежить від типу та стадії раку щитовидної залози, а також загального стану здоров’я пацієнта.
У низці випадків негайну терапію не показано, наприклад при невеликих папілярних формах раку щитовидної залози, оскільки ці види раку мають низький ризик росту або поширення. У такому разі пацієнту рекомендують активне спостереження з частим моніторингом раку, зокрема аналізи крові та ультразвукове дослідження шиї 1–2 рази на рік. Надалі при виявленні росту пухлини може бути запропоновано лікування.
Методи терапії раку щитовидної залози
- Хірургічне лікування. Більшості пацієнтів із раком щитовидної залози показано хірургічне видалення частини або всієї щитовидної залози. У низці випадків показано видалення лімфатичних вузлів на шиї. Тип та обсяг оперативного втручання залежать від виявленого типу раку щитовидної залози, розмірів пухлини, поширення раку за межі щитовидної залози (у навколишні тканини та лімфатичні вузли) та інших факторів.
- Замісна терапія гормонами щитовидної залози. Замісна гормональна терапія може застосовуватися як після операції з видалення щитовидної залози, так і для пригнічення росту ракових клітин щитовидної залози. Зазвичай з метою замісної гормональної терапії при цьому типі раку застосовують препарати у формі таблеток.
- Алкогольна абляція. При алкогольній (етаноловій) абляції спирт вводять у невеликі ділянки раку щитовидної залози за допомогою спеціальної голки. Ультразвукову візуалізацію використовують для точного спрямування голки. Цей метод показаний для лікування невеликих ділянок раку щитовидної залози, наприклад раку, виявленого в лімфатичному вузлі після операції. Також алкогольна абляція може бути рекомендована за наявності протипоказань до оперативного лікування.
- Лікування радіоактивним йодом. При цьому методі лікування застосовують радіоактивну форму йоду, яка вбиває клітини щитовидної залози та раку в ній, що можуть залишитися після операції. Цей метод терапії найчастіше показаний для лікування диференційованого раку щитовидної залози, при якому відмічено високий ризик метастазування.
- Додаткові методи лікування поширеного раку щитовидної залози. При агресивному, швидкопрогресуючому та метастатичному раку щитовидної залози можуть бути показані таргетна медикаментозна терапія, променева терапія, хіміотерапія, радіочастотна абляція та кріоабляція.
- Паліативна допомога. Паліативна допомога — це спеціалізована медична допомога, спрямована на зменшення вираженості болю та інших симптомів серйозного захворювання з метою покращення якості життя пацієнтів та їх сімей. Фахівці з паліативної допомоги співпрацюють з пацієнтами та їхніми сім’ями для забезпечення додаткової підтримки та покращення догляду за хворим.
- Участь у групах підтримки та спілкування з пацієнтами, які перенесли рак щитовидної залози.
- Пацієнту зазвичай рекомендована комбінована терапія раку щитовидної залози.
За матеріалами www.newsnetwork.mayoclinic.org
