Рак сечового міхура: діагностика, лікування та вторинна профілактика
За даними Національного інституту раку (National Cancer Institute), рак сечового міхура є одним із найпоширеніших видів онкопатології у США. З іншого боку, цей вид раку характеризується високою частотою рецидивування.
Марк Тайсон (Mark Tyson), II, доктор медичних наук, уролог-хірург клініки Майо (Mayo Clinic), зазначив, що поява домішок крові в сечі може бути одним із перших симптомів раку сечового міхура. У той же час домішки крові можуть бути невеликими та непомітними неозброєним поглядом. З появою крові в сечі (у тому числі при виявленій при аналізі сечі мікрогематурії) необхідно негайно пройти повне урологічне обстеження.
Доктор М. Тайсон повідомив, що можливі й інші симптоми раку сечового міхура:
- прискорене та імперативне сечовипускання;
- часте нічне сечовипускання.
При підозрі на рак сечового міхура може бути рекомендована цистоскопія. Окрім візуального огляду слизової оболонки сечового міхура та уретри, при цистоскопії можна взяти зразок тканин для аналізу – провести біопсію. Також при виявленні крові в сечі М. Тайсон рекомендує пройти рентгенівське обстеження — урограму за допомогою комп’ютерної томографії (КТ) для виключення раку в інших органах сечової системи, включаючи сечоводи та нирки.
Найбільш поширеним типом раку сечового міхура є уротеліальна карцинома.
Рак сечового міхура на 1-й стадії уражує тільки слизову оболонку, на 4-й стадії процес поширюється на лімфатичні вузли або органи у віддалених частинах тіла.
Лікування залежить від типу раку, стадії та ступеня. Пухлини, обмежені внутрішнім шаром сечового міхура, можуть бути видалені та класифіковані під час процедури, яка називається трансуретральною резекцією пухлини сечового міхура (ТУРСМ). ТУРСМ проводиться без хірургічних розрізів за допомогою ендоскопа, при цьому пацієнту виконується седація. Залежно від результатів гістологічного дослідження лікар визначить подальшу тактику лікування.
Рак сечового міхура буває низько- або високодиференційованим. Клітини раку сечового міхура низького ступеня злоякісності (високодиференційовані) ростуть повільніше і з нижчою ймовірністю проникають у м’язову стінку сечового міхура. Клітини раку сечового міхура високого ступеня злоякісності (низькодиференційовані) ростуть агресивно і з вищою ймовірністю поширюються на стінку сечового міхура на інші тканини та органи.
Лікування раку сечового міхура може включати хіміотерапію. При цьому хіміотерапевтичні препарати можуть вводитися безпосередньо в сечовий міхур або системно (внутрішньовенно). Крім того, в терапії раку сечового міхура можуть застосовуватися променева терапія, імунотерапія, хірургічне лікування. Терапія також може бути комбінованою із застосуванням декількох методів.
При агресивному раку сечового міхура зазвичай проводяться хіміотерапія, а потім хірургічне видалення сечового міхура або його частини. У цьому випадку лікар обговорює з пацієнтом варіанти реконструкції та інші підходи до відновлення здатності до сечовипускання.
Надалі пацієнту необхідно регулярно проводити обстеження для виявлення можливих рецидивів. Експерти зазвичай рекомендують проходити цистоскопію для огляду внутрішньої частини уретри та сечового міхура кожні 3–6 міс протягом перших кількох років після лікування. Тип тестування та частота відвідувань можуть змінитися після кількох років спостереження без рецидиву раку.
При високозлоякісному неінвазивному раку сечового міхура для профілактики рецидиву може бути рекомендована імунотерапія. Бацила Кальметта — Герена (БЦЖ) — це ослаблені бактерії, які можуть стимулювати імунну систему до знищення будь-яких ракових клітин, що залишилися в сечовому міхурі. При цьому препарат вводять всередину сечового міхура через катетер, після чого пацієнту слід на кілька годин затримати сечовипускання.
За матеріалами www.medicalxpress.com