Поліфармакологія: новий погляд на лікарські засоби
Існує концепція щодо лікарських засобів, які мають кілька біологічних ефектів, звана поліфармакологією. Така комплексна дія може розглядатися не як виняток, а як нормальна характеристика для більшості препаратів. Таким чином, замість того, щоб оцінювати наявність у лікарського засобу різних біологічних ефектів як негативну характеристику, ці ефекти можна використовувати для лікування пацієнтів з різними захворюваннями або станами з урахуванням різноманітності біологічних ефектів.
Коли вчені говорять про досліджувані препарати, зазвичай у центрі обговорення знаходиться механізм їх дії (МД) — той біологічний ефект, заради якого застосовують лікарський засіб. Основний МД препарату, однак, може насправді не включати всі способи його впливу на організм людини.
Наприклад, в 1999 р. вчені встановили, що лікарський засіб, що застосовується при ранковій нудоті, талідомід, також виявляє дію як інгібітор судинного епітеліального фактора росту (vascular endothelial growth factor — VEGF) при лікуванні пацієнтів з множинною мієломою. Такий біологічний ефект забезпечив повернення препарату до медичної практики після заборони застосування у зв’язку з його тератогенністю.
Як і талідомід, багато хімічних речовин по-різному впливають на організм, та їх МД досі повністю не вивчений. Навіть для деяких схвалених лікарських засобів, таких як препарати літію, ацетамінофен та багато антидепресантів, МД все ще до кінця не з’ясовано.
Можливо, найвідомішим прикладом випадкового виявлення поліфармакологічних властивостей є силденафіл — препарат, який спочатку був призначений для лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, але пізніше схвалений для застосування при еректильній дисфункції. Цікаво, що з’являються докази того, що силденафіл діє як активатор VEGF, що відкриває перспективи його застосування в лікуванні осіб з інсультом або ішемічною хворобою серця.
Практична цінність поліфармакології
Проблема в тому, що коли людина приймає препарат з кількома МД, диференційовано неможливо отримати один бажаний біологічний ефект. З одного боку, це може підштовхувати дослідників до розробки препаратів з більш диференційованим МД. З іншого боку, можна використовувати поліфармакологічні властивості для перепрофілювання наявних препаратів для застосування при інших захворюваннях, що скорочує час та вартість розробки нових лікарських засобів.
За матеріалами www.medicalxpress.com