Подагричний артрит: білок лубрицин — потенційний біомаркер захворювання?
За даними Американського коледжу ревматології (American College of Rheumatology), у США подагру діагностують у понад 3 млн осіб. Захворювання частіше відзначають у чоловіків, жінок у період постменопаузи та в осіб із захворюваннями нирок.
Міжнародна дослідницька група на чолі з ученими з Медичної школи Каліфорнійського університету в Сан-Дієго визначила раніше невідомий молекулярний механізм розвитку подагри та прогресування подагричного артриту до ерозії тканин суглобів. Дослідження складалося з двох частин — клінічної та на мишачій моделі.
Результати дослідження опубліковано в журналі «Arthritis & Rheumatology».
Гіперурикемія, підвищений рівень сечової кислоти в плазмі крові, може призвести до утворення кристалів сечової кислоти у суглобах, що зумовлює розвиток запального процесу. У пацієнтів з подагрою також часто виявляють підвищений рівень сечової кислоти у суглобовій рідині. Проте гіперурикемія не завжди викликає розвиток подагри.
За оцінками експертів, у близько 21% населення виявляють безсимптомну гіперурикемію.
Роберт Теркельтауб (Robert Terkeltaub), професор Медичної школи Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, завідувач відділенням ревматології в Системі охорони здоров’я Сан-Дієго у справах ветеранів (Veterans Affairs San Diego Healthcare System) пояснив, що, окрім гіперурикемії, існують і інші фактори, які впливають на розвиток подагри.
Дослідники використовували метод повногеномного секвенування, аналіз повного складу ДНК організму та РНК-секвенування (аналіз молекул матричної РНК у біологічному зразку). Також було застосовано кількісні протеомні методи, що дозволило проаналізувати склад білків суглобової рідини.
Було встановлено, що одним з білків, генетично зумовлене зниження рівня якого може призводити до розвитку подагричного артриту, є лубрицин. У нормі він пригнічує відкладення кристалів сечової кислоти в суглобах.
Також у дослідженні на мишах було показано, що лубрицин пригнічує секрецію уратів і ксантиноксидази активованими лейкоцитами та блокує кристалізацію уратів у суглобі. Виявлено, що лубрицин пригнічував запальну реакцію моделі артриту, викликаного введенням інтерлейкіну-1β, прозапального цитокіну, у колінні суглоби гризунів. При цьому у мишей з дефіцитом лубрицину при введенні інтерлейкіну-1β у колінні суглоби розвивалися відкладення уратів у суглобовій порожнині навіть за нормального рівня сечової кислоти в крові.
Доктор Пуджа Пол Ханна (Puja Paul Khanna), доцент кафедри внутрішніх хвороб Медичної школи університету Мічігану (University of Michigan Medical School), не брала участі в дослідженні. Вона пояснила, що рівень лубрицину може використовуватись як біомаркер подагри.
Р. Теркельтауб підкреслив, що лубрицин бере участь у так званому гомеостазі сечової кислоти в суглобі. Також він виконує низку інших функцій: пригнічує запалення та утворення кристалів сечової кислоти.
Також Р. Теркельтауб розповів, що планує проведення подальших досліджень. Так, він має намір проаналізувати можливість застосування лубрицину як нової терапевтичної мішені для профілактики подагри та лікування пацієнтів із цим захворюванням.
За матеріалами www.medicalnewstoday.com