Передтрансплантаційна хіміотерапія сприяє заміщенню клітин мікроглії

Щорічно в усьому світі проводиться більше ніж 50 000 трансплантацій стовбурових клітин, отриманих з кісткового мозку, для лікування пацієнтів з широким спектром захворювань, включаючи хвороби головного мозку. Перед трансплантацією клітин хворим призначають хіміотерапію, щоб знизити активність імунних клітин і таким чином запобігти відторгненню трансплантованих клітин організмом. Досі мало що було відомо про вплив такого лікування на нервову систему. Дослідники з Паризького інституту мозку (Paris Brain Institute) та Інституту Пастера (Institut Pasteur) вивчили цю проблему. Використовуючи модель тварин, вчені досліджували, як хіміотерапія перед трансплантацією сприяє заміщенню клітин мікроглії (імунних клітин нервової системи) іншими імунними клітинами, отриманими з трансплантованих стовбурових клітин (макрофагів). Їх висновки опубліковано в журналі «Nature Medicine».

У результаті клінічних досліджень було встановлено, що хіміотерапія перед трансплантацією стовбурових клітин кісткового мозку із застосуванням хіміотерапевтичного препарату бусульфану забезпечує приживлюваність трансплантату і толерантність організму до генетично модифікованих клітин. Проте залишається багато питань, особливо щодо механізмів впливу передтрансплантаційної хіміотерапії на головний мозок пацієнтів.

Тому дослідники вивчили наслідки такого лікування різних популяцій клітин мозку на моделі тварин. Вони досліджували мікрогліальні клітини та імунні клітини головного мозку, які необхідні для підтримки функціонування нейронів при нормальних та патологічних станах. Мікрогліальні клітини мають сильну здатність до самооновлення протягом усього життя.

Хіміотерапія не викликає пошкодження клітин головного мозку, оскільки після трансплантації загиблі мікрогліальні клітини швидко замінюються клітинами кісткового мозку (макрофагами). Після загибелі мікрогліальних клітин під дією бусульфану залишаються ніші, які незабаром заповнюються макрофагами, що мігрують з кісткового мозку. Потім ці макрофаги набувають морфологічних та фізіологічних рис нормальної мікроглії. Майбутні дослідження будуть спрямовані на те, щоб визначити, чи характерні цим макрофагам усі властивості ендогенних клітин мікроглії в головному мозку.

Наталі Картьє (Nathalie Cartier), директор з досліджень у Паризькому інституті мозку, пояснила, що клітини мікроглії відіграють істотну роль у функціонуванні головного мозку та патофізіології багатьох тяжких неврологічних захворювань, як генетичних, так і комплексних, зокрема розсіяного склерозу та хвороби Альцгеймера. Розуміння процесів заміщення мікрогліальних клітин після трансплантації необхідне як з метою з’ясування наслідків хіміотерапії, так розробки нових терапевтичних стратегій для профілактики нейродегенеративних захворювань.

За матеріалами www.news-medical.net