Новий препарат може підвищити виживаність пацієнтів зі злоякісними гліомами

Згідно з результатами недавнього клінічного дослідження фази I, опублікованого в «Lancet Oncology», новий препарат, розроблений дослідниками Northwestern Medicine, підвищив виживаність без прогресування і загальну виживаність пацієнтів з нещодавно діагностованими злоякісними гліомами.

У ході дослідження вчені оцінили безпеку нового препарату під назвою NSC-CRAd-S-pk7 у пацієнтів, у яких вперше діагностовано злоякісні гліоми. NSC-CRAd-S-pk7 є онколітичним аденовірусом, що доставляється нервовими стовбуровими клітинами або клітинами-попередниками з центральної нервової системи, які проникають через гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ) для доставки терапевтичних молекул до ракових клітин.

Автори дослідження Мацей Лесняк (Maciej Lesniak), доктор медицини, і Майкл Дж. Марчезе (Michael J. Marchese), професор нейрохірургії, акцентують увагу на тому, що це перше клінічне дослідження на людях, в якому тестується доставка нервовими стовбуровими клітинами сконструйованого онколітичного аденовірусу. Воно відрізняється від інших досліджень нейроонкології та віротерапії тим, що включає пацієнтів з нещодавно діагностованими гліомами, а не з рецидивуючим захворюванням.

Злоякісна гліома є найбільш поширеною первинною пухлиною головного мозку у дорослих. На даний час немає ефективних варіантів лікування цього захворювання, а середня виживаність становить 14–21 міс. Клітини гліоми, як відомо, резистентні та важко піддаються лікуванню. Це підкреслює гостру потребу в інноваційних та ефективних методах лікування, які викликають менше побічних ефектів, аніж традиційні методи лікування, такі як хіміотерапія і променева терапія.

На думку авторів, онколітичні віруси є багатообіцяючим терапевтичним підходом у цьому відношенні, оскільки вони спрямовані на ракові клітини, зберігаючи при цьому нормальні клітини та модулюючи імунну відповідь організму. Отже, доставка ліків до місця пухлини також була проблемою, тому що ГЕБ не дозволяє більшості хіміотерапевтичних ліків потрапляти в осередок захворювання.

Джавад Фарес (Jawad Fares), доктор медичних наук, науковий співробітник лабораторії М. Лесняка і провідний автор дослідження, повідомляє: «Наш новаторський підхід, який використовує стовбурові клітини в якості переносників для доставки вірусів, спрямований на вирішення цієї проблеми. Нервові стовбурові клітини, як правило, протягом декількох годин переміщуються в ділянку травми, ділянку інсульту чи пухлин головного мозку, і можуть однорідно розсіювати онколітичний вірус».

Для оцінки безпеки NSC-CRAd-S-pk7 дослідники відібрали пацієнтів з нещодавно діагностованими злоякісними гліомами та розділили їх на три когорти. Після нейрохірургічної резекції кожна когорта отримувала різні дози NSC-CRAd-S-pk7, які вводилися в стінки резекційної порожнини, з подальшою хіміотерапією та променевою терапією через 10–14 днів після операції.

Подальші дослідження показали, що NSC-CRAd-S-pk7 безпечний і переноситься пацієнтами у всіх дозах, з середнім виживанням без прогресування 9 міс і загальною виживаністю 18 міс. Пацієнти з гліомами з неметильованими промоторами MGMT-ферментами репарації ДНК, які підвищують стійкість ракових клітин до хіміотерапії, також продемонстрували підвищення виживаності без прогресування захворювання і загального виживання.

Отримані результати мають велике значення, оскільки у пацієнтів з нещодавно діагностованою гліобластомою, які отримують виключно променеву терапію і хіміотерапію, середня виживаність без прогресування зазвичай становить 7 міс, а загальна виживаність — 15 міс.

Окрім того, отримані дані зумовлюють продовження дослідження найвищої заздалегідь визначеної дози NSC-CRAd-S-pk7 у більш високих фазах клінічних досліджень.

Дж. Фарес повідомляє, що розробка NSC-CRAd-S-pk7 демонструє, як об’єднання зусиль науки і медицини може призвести до розробки інноваційних терапевтичних підходів.

За матеріалами www.medicalxpress.com