Новий перспективний антидепресант: дані дослідження

У 2017 р. у статті в журналі «Time» кетамін, добре відомий лікарський засіб для загальної анестезії, розглядався як перспективний препарат для лікування пацієнтів з депресією. Через 2 роки розробку антидепресанту на основі кетаміну — назального спрею ескетаміну — розцінювали як прорив у терапії осіб з депресивним розладом. Основним його показанням є лікування пацієнтів з депресивними розладами, які раніше не досягли ефекту від інших нормотимічних препаратів.

Депресія поширена в розвинених країнах. У 1987 р. було схвалено найвідоміший антидепресант флуоксетин. Однак після цього не було жодних серйозних змін у тактиці лікування пацієнтів з депресивними розладами. У той же час близько 30% таких хворих не досягають достатнього терапевтичного ефекту при застосуванні лікарських засобів. Навіть у разі достатньої ефективності дія препарату розвивається через 4–8 тиж — при суїцидальних думках та діях така затримка є неприпустимою. Саме тому похідні кетаміну становлять великий інтерес: їхній антидепресивний ефект розвивається вже протягом декількох годин після одноразового застосування.

У попередніх дослідженнях антидепресантів зазвичай увагу приділяли клінічній картині або змінам на макроскопічному рівні (наприклад у цілій звивині головного мозку). Але нещодавні технологічні досягнення дозволили оцінити експресію генів з безпрецедентним рівнем розширення: однією клітиною, а не тканиною або анатомічним утворенням. Ці технології використовували в новому дослідженні, проведеному під керівництвом професора Алона Чена (Alon Chen), колишнього керуючого директора Інституту психіатрії ім. Макса Планка (Max Planck Institute of Psychiatry) та нинішнього президента Наукового інституту Вейцмана (Weizmann Institute of Science).

У цьому дослідженні вчені виявляли рівень експресії генів в окремих нейронах у мозку мишей, яким вводили дозу кетаміну. Ці нейрони входять до структур, які передають свої сигнали за допомогою нейротрансмітера глутамату. З 1990-х років було відомо, що кетамін впливає на такі нейрони — на відміну від розроблених раніше антидепресантів, які в основному впливають на серотонінергічні структури. Але оскільки ефект кетаміну зберігається ще довгий час після виведення з організму, його дію не можна пояснити простою блокадою рецепторів глутамату на поверхні нейронів.

Дослідники акцентували увагу на нейронах вентрального гіпокампу, ділянці головного мозку, яка в попередніх дослідженнях була асоційована з антидепресивною дією кетаміну. Кетамін збільшував у цих нейронах експресію гена під назвою Kcnq2, який кодує калієвий канал, що відкривається в клітинній мембрані та забезпечує проходження іонів калію. У серії ретельно продуманих експериментів на молекулярному та клітинному рівнях, які включали електрофізіологічні, фармакологічні, поведінкові та функціональні дослідження, вчені підтвердили свою головну гіпотезу. Встановлено, що кетамін має тривалу антидепресивну дію, потенціюючи калієві канали Kcnq2 у глутамат-чутливих нейрональних структурах.

Виявлення нового механізму дії кетаміну в дослідженні може стати основою ширшого застосування препаратів на основі кетаміну.

За матеріалами www.medicalxpress.com