Неврастенія: причини, симптоми, терапія та профілактика

Що таке неврастенія?

Неврастенія (неврастенічний невроз, або психоневроз — застарілі назви) — психічне порушення або функціональний стан центральної нервової системи з підвищеною чутливістю до сигналів зовнішнього та внутрішнього середовища. Неврастенія належить до дисоціативних розладів, впливає на інтегровані функції, такі як пам’ять, свідомість, ідентичність, емоції, сприйняття, репрезентація тіла, руховий контроль та поведінка (Devillé C. et al., 2014).

Наприкінці XX ст. лікарі на Заході та в Японії пов’язували причину появи неврастенії з розвитком сучасної цивілізації, соціальними та культурними проблемами (Kyu-Hwan Sihn, 2022).

Згідно з теорією Зігмунда Фрейда (відомий австрійський психоаналітик, психіатр, невролог, який заснував психоаналіз), неврастенія — це стратегія подолання труднощів, викликана безуспішно пригніченими емоціями з минулого досвіду. На думку Карла Густава Юнга, швейцарського психіатра, засновника аналітичної психології, це зіткнення свідомих та несвідомих подій, тобто конфлікт між двома психічними подіями.

Неврастенія супроводжується виникненням тяжких для людини переживань невдач, незадоволення потреб, недосяжності життєвих цілей, виникає внаслідок будь-якої втрати. На відміну від психозу, при неврастенії людина цілком усвідомлює факт свого порушення. Неврастенія проявляється порушеннями емоційної сфери та соматовегетативними симптомами (Фармацевтична енциклопедія).

Класифікація неврастенії

Розрізняють кілька видів неврастенії:

• істеричний невроз (конверсійний розлад) — проявляється тремором або труднощами під час ходьби, втратою рівноваги, утрудненням ковтання або відчуттям «комка в горлі», судомами, може виникнути параліч, розлад мови, порушення координації;
• невроз нав’язливих станів (обсесивно-компульсивний розлад) — цей стан включає нав’язливі думки, що повторюються, поведінку, страхи;
• депресивна неврастенія (дистимічний розлад) — проявляється безсонням або підвищеною сонливістю, стомлюваністю або занепадом сил, змінами в харчуванні, низькою самооцінкою або відчуттям безнадійності, дратівливістю. Людина втрачає інтерес до діяльності, яка колись приносила задоволення (Фармацевтична енциклопедія);
• неврастенія внаслідок воєнних дій, відома як посттравматичний стресовий розлад. Пов’язана з надмірним стресом та нездатністю функціонувати у повсякденному житті після глибоко травматичних подій (Felman A. et al., 2018).

Причини неврастенічного неврозу

В етіопатогенезі неврозу розрізняють нейробіологічні, нейрофізіологічні та генетичні фактори. Органічні зміни мозку при неврастенії зазвичай відсутні. Невротизм (стан тривожності, емоційної нестійкості, депресивності) зберіг свою роль у розвитку невротичних розладів (Santosh Kumar Chaturvedi et al., 2004).

Причини, що спричиняють неврастенію:

• хронічний стрес;
• емоційні переживання;
• нездатність вирішувати проблеми;
• вживання алкоголю у великих кількостях;
• прийом наркотичних засобів;
• інтелектуальне, фізичне чи психоемоційне перенапруження;
• хронічне захворювання.

Люди з неврастенією не здатні справлятися з подразниками довкілля (проблемами на роботі, вдома, наявністю фінансових труднощів, недостатнім відпочинком), що породжують стрес. Невротичні захворювання зумовлені порушенням обміну нейромедіаторів, гормонів, вітамінів та інших біологічно активних речовин, необхідних для нормального функціонування центральної нервової системи.

Як визначити неврастенію? Перші ознаки та клінічні симптоми

Ранні ознаки неврастенії: безсоння, тривожність, конфліктність, зниження працездатності, порушення травлення, вегетативні прояви (тремор, підвищене потовиділення). Соматичні симптоми, асоційовані з вегетативними порушеннями, яскраво виражені у пацієнтів з тривожними розладами (Zheng F. et al., 2019).

Для самодіагностики можна провести тест на неврастенію. В опитувальниках (нейробіологічних тестах психічного стану) є питання, за допомогою яких можна визначити обсесивно-фобічні розлади, тривогу, істерію, астенію, вегетативні розлади, невротичну депресію.

До частих симптомів неврастенії відносять:

• емоційну нестабільність;
• занепокоєння;
• небажання спілкуватися;
• складнощі з прийняттям рішень;
• фобії;
• плаксивість;
• зниження пам’яті та уваги;
• вразливість;
• нервозність та дратівливість;
• мимовільні рухи;
• наявність тривожних думок, схильність до депресивних реакцій, страхів;
• безсоння або сон з нічними кошмарами;
• виснаження;
• стомлюваність.

Серед соматовегетативних (фізичних) симптомів неврастенії виділяють:

• почастішання серцебиття;
• озноб;
• гіпергідроз;
• відчуття «комка» в горлі, нестачі повітря;
• диспепсичні прояви;
• запаморочення;
• тремор кінцівок;
• біль у м’язах (Фармацевтична енциклопедія).

Іноді пацієнти скаржаться на біль у ділянці серця, прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску без органічного ураження серця та судин при фізикальному обстеженні. У такому разі лікар може діагностувати психовегетативний синдром за кардіальним типом. Це клінічний синдром, що характеризується вегетативною дисфункцією та пов’язаний з порушенням серцево-судинної функції. Його викликають інтенсивне емоційне збудження чи постійний стан напруги, які не можна фізіологічно усунути. Психовегетативний синдром за кардіальним типом характеризується серцево-судинними та системними симптомами: посиленим серцебиттям, задишкою, прекардіальним болем та стомлюваністю. Предикторами цього стану часто є сімейні, соціальні та психологічні фактори (Zheng F. et al., 2019).

Особливості неврастенії у дітей

Неврастенія у дітей проявляється:

• обсесивно-компульсивними симптомами;
• енурезом або енкопрезом (нетримання сечі чи калу);
• смоктанням великого пальця;
• кусанням нігтів;
• фобіями;
• частими сварками з батьками;
• заїканням.

На розвиток неврастенії у дітей впливає середовище, в якому вони ростуть. Відповідно до теорії З. Фрейда прояви неврастенії у дітей виникають внаслідок несвідомих конфліктів, особливо у віці 4–6 років. До несвідомих конфліктів відносять сукупність тілесних відчуттів та потягів дитини, комплексів, спогадів, які перебувають на несвідомому рівні без контролю «Я» людини, наприклад, придушення бажань дитини внаслідок батьківських установок.

Можливі ускладнення неврастенії

Якщо не лікувати пацієнта з неврастенією, у людини можуть розвинутися панічні атаки, депресія. Порушується соціальна та трудова адаптація, можливі нейроциркуляторна та вегетосудинна дистонія, безсоння, постійний головний біль, вестибулопатія.

Лікування при неврастенії

Як лікувати пацієнта з неврастенією? При неврастенії ефективні фармакотерапія, психотерапія (проведення групової чи індивідуальної техніки, психоаналізу, арт-терапії, поведінкової терапії, інтерпретації та аналізу сновидінь), фізіотерапія та гіпнотерапія. Особам з неврастенією показані різні форми терапії, у тому числі когнітивно-поведінкова терапія, яка допоможе впоратися з негативними моделями мислення, життєвими переживаннями та труднощами.

Як відновити сон при неврастенії? При безсонні ефективні дихальні вправи, додатки для медитації. Вони допоможуть пережити стресові періоди та покращити сон. Якщо ці техніки не допомагають, важливо звернутися до лікаря.

Медикаментозне лікування

При неврастенії лікар може призначити:

• седативні та ноотропні препарати;
• транквілізатори;
• антидепресанти;
• вітамінно-мінеральні комплекси.

Профілактика неврастенії

Згідно з рекомендаціями фахівців, для профілактики неврастенії слід:

• щодня присвячувати час фізичним вправам — найкраще 30 хв, але навіть 15-хвилинна прогулянка може допомогти людині відчути себе краще;
• при перших ознаках тривожності поговорити з рідною людиною, знайомими. Важливо розповісти сім’ї чи друзям, що викликає тривогу;
• висипатися — нестача сну може посилити тривогу та стрес, рекомендовано спати по 8 год щоночі;
• скоротити вживання алкоголю та кофеїну, оскільки вони також можуть посилити стан тривоги. Натомість рекомендовано вживати достатню кількість води;
• збалансоване харчування — важливий кожен прийом їжі (сніданок, обід та вечеря).

Якщо ці заходи не допомагають, потрібно проконсультуватися з лікарем.

Внутрішні конфлікти та неврастенія

Неврастенія характеризується значною тривогою або іншими емоційними проявами, такими як стійкі та ірраціональні страхи, нав’язливі думки, компульсивні дії, дисоціативні стани, соматичні прояви.

Симптоми цієї патології пов’язані з грубою дезорганізацією особистості, повною відсутністю розуміння чи втратою контакту з реальністю (порівняно з психозом). Неврастенію зазвичай розглядають як наявність внутрішніх конфліктів і тривоги, що викликається ними. Для лікування таких пацієнтів ефективні фармакотерапія, психотерапія, фізіотерапія та гіпнотерапія.