Музика та регуляція емоцій: чи можливе клінічне застосування?

Регуляція власних емоцій — важливий аспект психічного здоров’я і благополуччя. Фактично, існує зв’язок між поганим контролем над емоціями і розвитком деяких психічних розладів, включаючи біполярні розлади, межовий розлад особистості і складний посттравматичний стресовий.

У повсякденному житті людям доступні різні способи боротьби з негативними емоціями, більшість з яких не вимагає свідомої когнітивної взаємодії. Наприклад, можна прийняти ванну, вийти на свіже повітря або послухати музику.

Дослідники з Університету Неймегена імені Святого Радбода Утрехтського в Нідерландах (Radboud University), Норвезького університету науки і технологій (Norwegian University of Science and Technology — NTNU) і Університетської клініки Аахена (University Hospital Aachen) в Німеччині нещодавно провели дослідження, спрямоване на вивчення впливу короткострокового музичного навчання на контроль емоцій. Було проведено дослідження, в якому визначили, чи допомагає навчання музиці людям зменшити вираженість негативних емоцій, викликаних неприємними або огидними запахами.

«На момент початку дослідження я і мої колеги працювали в одному відділенні в Аахені, — розповів «MedicalXpress» Нільс Кон (Nils Kohn), один з дослідників. — Проєкт народився з нашої цікавості до емоцій і того, наскільки музика здатна створювати певний настрій. Марк Бертольд-Лослебен (Mark Berthold-Losleben), будучи більш досвідченим музикантом, ніж я, був ідеальною людиною, щоб обговорити це».

Н. Кон, М. Бертольд-Лослебен і їх колеги вирішили дослідити, чи може музика в контрольованому середовищі змінювати емоційні реакції людей на неприємні запахи. Вони зосередилися на вивченні нюху, тому що в попередньому дослідженні було встановлено, що запахи можуть постійно викликати емоційні реакції.

«Ми почали співпрацю зі школою музики і танців в Кельні для набору учасників. На жаль, більшість музикантів не відповідали нашому графіку або критеріям включення в дослідження. Інша проблема полягала в тому, що професійним музикантам, або, принаймні, тим, кого ми намагалися рекрутувати, не подобалися позитивні слухові стимули так сильно, як непрофесіоналам. Ми припустили, що це виникало через їх професійний і, отже, більш складний підхід до музики. Можливо, наші стимули були їм дуже добре відомі і нудні».

Щоб дослідити вплив музичного навчання на імпліцитну регуляцію емоцій, Н. Кон, М. Бертольд-Лослебен і їх колеги розробили простий експеримент, в якому вони об’єднали негативне нюхове відчуття (що викликає негативну емоцію) з позитивною музикою, щоб створити чотири різних комбінації стимулів. Потім вони набрали 31 здорового добровольця для участі в експерименті.

По суті, учасники або відчували запах тухлих яєць або взагалі не відчували аромату. Одночасно вони слухали або уривок з класичної музики, або нейтральну гамму тонів.

«Потім ми додали 3 тиж пасивного прослуховування класичної музики в якості музичного втручання для учасників і повторно провели тест, — пояснив М. Кон. — У цьому завданні піддослідні завжди мали оцінювати, наскільки огидним був запах, наскільки їм подобалася музика і як вони себе відчували в цілому. Це робилося, поки піддослідні лежали в сканері функціональної магнітно-резонансної томографії».

У цілому результати, зібрані дослідниками, показують, що прослуховування музики 2 рази в день протягом 3 тиж може зменшити негативні емоції, викликані неприємним запахом, особливо якщо людина знову чує музику. Іншими словами, музика може поліпшити самопочуття і допомогти людям регулювати негативні емоції, викликані зовнішнім стимулом.

Якби результати, отримані цією групою дослідників, можна було застосувати і до людей з психічними розладами, вони могли б мати важливі наслідки. Наприклад, могли б підкреслити цінність музичних інтервенцій для підвищення стійкості до стресу і допомогти людям з афективними розладами в тому, щоб краще регулювати свої емоції.

«Пацієнти з афективними розладами, такими як депресія, часто опиняються в нескінченному колі негативних емоцій, — підкреслив М. Бертольд-Лослебен. — Одного разу зіткнувшись з тригерами, які призводять до негативного афекту, вони реагують негативними емоціями/почуттями, негативним тілесним переживанням і негативним мисленням. Усе це саме по собі може викликати новий негативний афект. Ці пацієнти, як правило, потрапляють в негативне коло або спіраль, з якої важко або неможливо вибратися».

Основна мета роботи Н. Кона, М. Бертольда-Лослебена і їхніх колег — розробити прості музичні інтервенції для людей з депресією або іншими афективними розладами, які можуть поліпшити їх здатність протистояти негативним емоціям.

Однак для цього необхідно краще зрозуміти механізми регуляції емоцій і стимули, які можуть викликати або зменшувати негативні емоції.

«Зараз ми намагаємося налагодити співпрацю між Університетом Неймегена імені Святого Радбода Утрехтського і Норвезьким університетом науки і технологій в Тронхеймі, щоб продовжити цей напрямок досліджень, зазначив Н. Кон. — Музика дійсно може бути простим і потужним підтримуючим інструментом для регулювання емоцій».

За матеріалами medicalxpress.com