Мефенамінова кислота — це нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) зі знеболювальною та жарознижувальною дією. Цікавою властивістю діючої речовини (мефенамінової кислоти) є стимуляція вироблення інтерферону — білків, що беруть участь у противірусному захисті. У клінічній практиці препарат застосовують переважно для зменшення вираженості болю, запалення та зниження температури тіла, зокрема при симптомах гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) та грипу.

В інструкції для медичного застосування мефенамінової кислоти зазначено, що препарат відпускається без рецепта, проте це не означає, що його можна приймати безконтрольно. Важливо дотримуватися рекомендованих доз, враховувати можливі протипоказання та ризики побічних ефектів.

Як діє мефенамінова кислота?

Вплив мефенамінової кислоти на організм зумовлений пригніченням ферменту циклооксигенази (ЦОГ), що супроводжується зниженням синтезу простагландинів — головних медіаторів запалення, болю та гарячки. Їх низький рівень послаблює судинну реакцію, набряк та чутливість больових рецепторів. Крім того, знижується синтез й інших медіаторів запалення, забезпечуючи більш виражену протизапальну дію.

Знеболювальний ефект мефенамінової кислоти реалізується у двох напрямках:

  • вона знижує чутливість нервових закінчень у місці пошкодження;
  • впливає на центри болю в головному мозку.

Завдяки такому механізму дії лікарський засіб ефективно впливає на різні види болю — від гострого зубного до періодичного болю у жінок.

Мефенамінова кислота впливає на внутрішні механізми регулювання температури тіла. При гарячці за допомогою препарату можна плавно знизити температуру тіла до показників норми, зменшуючи вираженість симптомів ГРВІ та грипу.

Додаткові властивості лікарського засобу:

  • знижує проникність судинної стінки, перешкоджаючи виходу рідини в навколишні тканини, що дозволяє ефективно купірувати набряк у вогнищі запалення та зменшити вираженість компресії (тиску) з нервових закінчень;
  • стабілізує мембрани клітин, підвищуючи їх стійкість до пошкоджувальних факторів;
  • впливає на запальний процес, що сприяє зменшенню вираженості набряку та больового синдрому;
  • стимулює вироблення інтерферону.

Для чого призначають мефенамінову кислоту?

Серед показань для медичного застосування мефенамінової кислоти такі патологічні стани, що супроводжуються больовим синдромом:

  • при менструальному болю (первинній дисменореї) — простагландини викликають спазм мускулатури матки та больову реакцію при менструації, тому зниження їх концентрації зумовлює виражений клінічний ефект;
  • від зубного болю — у тому числі при пародонтиті та після стоматологічних процедур;
  • від головного болю — при головному болі напруги та мігрені легкого та середнього ступеня тяжкості;
  • при невралгії, міалгії, біль при забитих місцях і розтягуванні м’яких тканин;
  • при болі в суглобах та запаленні — як симптоматичний засіб при ревматоїдному артриті, ревматизмі, хворобі Бехтерєва.

Мефенамінову кислоту при підвищеній температурі тіла застосовують як у дорослих, так і в педіатричній практиці (у дітей віком від 5 років). Препарат зменшує вираженість гарячки, впливаючи безпосередньо на центр терморегуляції. При грипі та ГРВІ його призначають для зменшення вираженості симптомів — головного та м’язового болю, зниження температури тіла.

Протипоказання при застосуванні мефенамінової кислоти

Перед початком застосування мефенамінової кислоти необхідно переконатися у відсутності протипоказань.

Абсолютні протипоказання:

  • виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, а також наявність виразкових дефектів в анамнезі;
  • запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона, виразковий коліт);
  • виражені порушення функції печінки та нирок;
  • захворювання крові та порушення згортання;
  • бронхіальна астма та «аспіринова тріада»;
  • індивідуальна непереносимість мефенамінової кислоти або інших НПЗП.

Побічні ефекти від застосування мефенамінової кислоти

Побічні ефекти мефенамінової кислоти з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) розвиваються відносно часто, що є одним з основних факторів, що обмежують тривале застосування препарату. Можливі:

  • нудота, печія, дискомфорт та біль у животі;
  • діарея, пов’язана із загостренням захворювань кишечнику;
  • шлунково-кишкові кровотечі — переважно при тривалому застосуванні;
  • зниження апетиту, метеоризм, запор.

Щоб зменшити негативний вплив мефенамінової кислоти на шлунок, рекомендують приймати препарат після прийому їжі, запиваючи молоком (для зменшення вираженості подразнення слизової оболонки шлунка).

Інші побічні реакції:

  • з боку нервової системи:
    • головний біль, запаморочення;
    • сонливість — у період лікування не рекомендується керувати транспортними засобами та працювати з механізмами, що потребують високої концентрації уваги;
  • система крові:
    • порушення функції тромбоцитів;
    • при тривалому прийомі — ризик гемолітичної анемії, панцитопенії, гіпоплазії кісткового мозку;
  • вплив мефенамінової кислоти на печінку — можливе підвищення активності печінкових ферментів. При тривалих курсах необхідний контроль біохімічних показників крові та функції нирок;
  • нефротоксичність (ураження нирок) — особливо у пацієнтів похилого віку та при зневодненні. Описано випадки розвитку неолігуричної ниркової недостатності;
  • алергічні реакції — шкірний висип, кропив’янка. Можлива перехресна сенсибілізація з іншими НПЗП — при непереносимості одного препарату з цієї групи слід бути обережними з іншими.

Дозування препарату для дорослих та дітей

Таблетки та капсули мефенамінової кислоти по 250 та 500 мг призначені для перорального прийому. Їх необхідно приймати після їди, запиваючи молоком, щоб послабити подразнювальну дію препарату на слизову оболонку шлунка.

Доза мефенамінової кислоти для дорослих та підлітків (віком старше 12 років) становить 250–500 мг 3–4 р/добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 3000 мг. Після досягнення вираженого клінічного ефекту дозу рекомендують поступово знижувати до підтримувальної (1000 мг на добу).

Доза мефенамінової кислоти для дітей віком 5–12 років — 250 мг 3–4 р/сут. Препарат не застосовують у дітей віком до 5 років.

Тривалість курсу лікування мефенаміновою кислотою залежить від тяжкості захворювання та вираженості больового синдрому:

  • для усунення гострого болю — до 7 днів;
  • при хронічних захворюваннях суглобів — 20 діб — ≥2 міс.

При короткостроковому застосуванні мефенамінової кислоти (3–5 днів) спеціальної схеми відміни лікарського засобу не потрібно. При тривалій терапії хронічних запальних процесів припиняти прийом доцільно поступово, щоб уникнути різкого повернення больового синдрому.

Особливості застосування мефенамінової кислоти

Перед прийомом мефенамінової кислоти необхідно врахувати сумісність з іншими препаратами. Небезпечні взаємодії:

  • антикоагулянти (варфарин та ін.) — різко зростає ризик шлунково-кишкових кровотеч, оскільки лікарський засіб порушує функцію тромбоцитів та посилює антикоагулянтний ефект;
  • метотрексат — мефенамінова кислота підвищує його токсичність;
  • інші НПЗП — сумуються побічні ефекти на ШКТ, одночасне застосування не рекомендують.

Під час лікування мефенаміновою кислотою слід відмовитися від вживання алкоголю. Етанол багаторазово посилює подразнювальну дію на слизову оболонку шлунка, підвищує ризик кровотеч та погіршує переносимість препарату загалом.

Особливі групи пацієнтів та стану:

  • у період вагітності застосовувати мефенамінову кислоту не рекомендується. У III триместр усі НПЗП, що викликають зниження синтезу простагландинів, підвищують ризик передчасного закриття артеріальної протоки у плода та розвитку ускладнень під час пологів;
  • мефенамінова кислота в період годування грудьми протипоказана, оскільки проникає у грудне молоко;
  • ризики з боку серцево-судинної системи — як і інші НПЗП, зумовлює затримку рідини в організмі, що може викликати підвищення артеріального тиску і збільшення вираженості набряків;
  • у осіб віком старше 65 років вищий ризик розвитку прихованих шлунково-кишкових кровотеч, тому в цій віковій групі терапію слід розпочинати з мінімальних доз.

Передозування мефенамінової кислоти

Проявляється болем в епігастрії, нудотою, блюванням, сонливістю. У тяжких випадках можливі шлунково-кишкові кровотечі, пригнічення дихання, посмикування м’язів, кома.

Лікування передозування:

  • промивання шлунка;
  • активоване вугілля;
  • форсований діурез;
  • симптоматична терапія.

Гемодіаліз малоефективний через високе зв’язування препарату з білками плазми крові. При виникненні будь-яких небажаних реакцій лікарський засіб слід відмінити та звернутися до лікаря.

Чим замінити мефенамінову кислоту?

Підбором протизапальної терапії повинен займатися лікар, оскільки це питання має багато нюансів. Наприклад:

  • препарати мефенамінової кислоти від різних виробників у своєму складі містять ту саму діючу речовину, але відрізняються складом допоміжних засобів, що може впливати на швидкість всмоктування, переносимість та ін.;
  • також можлива заміна мефенамінової кислоти на інший лікарський засіб з групи НПЗП (наприклад, щоб підібрати зручнішу для застосування лікарську форму препарату або мінімізувати побічні ефекти).

Сучасний фармацевтичний ринок пропонує широкий спектр НПЗП, якими можна замінити мефенамінову кислоту при суглобовому болю, підвищеній температурі тіла або дисменореї:

  • ібупрофен — відрізняється більш високою безпекою для слизової оболонки шлунка порівняно з багатьма іншими НПЗП. Має велику доказову базу для застосування у педіатрії та високу ефективність при лікуванні первинної дисменореї;
  • диклофенак — має потужний протизапальний потенціал при лікуванні ревматологічних захворювань та для зменшення вираженості запалення та больового синдрому;
  • напроксен — головною перевагою є пролонговану дію. З огляду на його тривалий період напіввиведення дозволяє обмежити прийом препарату до 2 р/добу, що зручно при терапії хронічної патології;
  • парацетамол — на відміну від НПЗП, практично не має протизапальної активності. Основний фокус — жарознижувальний та центральний знеболювальний ефекти. Вважається найбільш безпечним прийнятним препаратом для пацієнтів із патологією ШКТ.

Часті питання

  1. Що лікує мефенамінова кислота?

Препарат призначений для ефективного усунення больового синдрому низької та середньої тяжкості, а також для зменшення вираженості активного запального процесу. Його застосовують при зубному, головному та менструальному болю, при запаленнях м’яких тканин. У терапії простудних захворювань для препарату характерне поєднання потужної жарознижувальної дії та здатності підтримувати захисні сили організму в період боротьби з вірусами.

  1. Чи можна приймати мефенамінову кислоту при підвищеній температурі тіла?

Так, цей препарат має виражений жарознижувальний ефект. Він впливає на центр терморегуляції, допомагаючи організму плавно знизити температуру тіла до нормальних показників. Крім того, зниження температури тіла супроводжується зменшенням вираженості загальної ломоти в тілі та головного болю.

  1. Чи можна приймати мефенамінову кислоту при болю в суглобах?

Препарат широко застосовують для зменшення вираженості симптомів при артритах та інших ураженнях опорно-рухового апарату. Він зменшує вироблення простагландинів — речовин, що беруть участь у розвитку запалення, за рахунок цього зменшуються вираженість набряку та запальної реакції в тканинах, болю та скутості. У результаті може збільшуватися рухливість в ураженому суглобі та загальне самопочуття.

  1. Чи шкідлива мефенамінова кислота для організму?

При дотриманні рекомендованих доз та правил прийому шкода від мефенамінової кислоти мінімальна. Однак, як і будь-який препарат групи НПЗП, при її застосуванні необхідно звертати увагу на пацієнтів із захворюваннями шлунка (гастритом, виразкою) або тяжкими порушеннями функції нирок в анамнезі. Щоб унеможливити ризики, важливо не перевищувати добову дозу та враховувати індивідуальну чутливість організму пацієнта.

  1. Як правильно приймати мефенамінову кислоту?

Основне правило — прийом препарату повинен здійснюватися тільки після їди, щоб виключити прямий контакт діючої речовини зі слизовою оболонкою шлунка. Таблетку слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи молоком для додаткового захисту слизової оболонки ШКТ.

  1. Як часто можна приймати мефенамінову кислоту?

Стандартна схема прийому для дорослих — 250–500 мг 3–4 р/добу. Між прийомами препарату необхідно витримувати рівні часові інтервали. Тривалість курсу при гострому болю зазвичай становить до 7 днів, а триваліше лікування має відбуватися під контролем лікаря.

  1. Чи можна застосовувати мефенамінову кислоту натще?

Прийом препарату на голодний шлунок категорично не рекомендується через ризик подразнення його слизової оболонки. Препарат за відсутності їжі у шлунку може спричинити дискомфорт в епігастрії або печію. Для забезпечення максимальної безпеки терапії  лікарський засіб слід приймати після повноцінного прийому їжі або хоча б легкого перекусу.