Хронічний холецистит — запальне захворювання жовчного міхура (ЖМ), для якого характерні порушення функції ЖМ, що у багатьох випадках призводять до формування жовчних каменів різного розміру та складу.

Останнім часом поширеність хронічного холециститу значно збільшилася. За даними деяких авторів, ознаки захворювання діагностуються у 10% дорослого населення, причому в переважній більшості випадків воно супроводжується наявністю конкрементів у жовчному міхурі. Патологія має гендерні та вікові особливості:

  • жінки хворіють у 5–6 разів частіше порівняно з чоловіками, що значною мірою пов’язано з підвищеним рівнем естрогенів у їхньому організмі. Ці гормони суттєво впливають на метаболізм холестерину та склад жовчі, створюючи передумови для розвитку запального процесу;
  • запалення жовчного міхура частіше діагностується у пацієнтів віком старше 40 років.

Фактори ризику, які потенційно підвищують ймовірність розвитку хронічного холециститу (Кузін М., 1995):

  • надмірна маса тіла;
  • часті пологи;
  • цукровий діабет;
  • серцево-судинні захворювання;
  • прийом гормональних контрацептивів;
  • швидке схуднення, особливо при дотриманні жорстких дієт;
  • нераціональне харчування з великими перервами між прийомами їжі.

Симптоми хронічного холециститу

Провідна ознака захворювання — больовий синдром різної інтенсивності та тривалості. Пацієнти відмічають, що найчастіше болить у правому підребер’ї (проєкція жовчного міхура), але біль може іррадіювати в праву лопатку, праве плече або поширюватися по всьому животу, створюючи значний дискомфорт. Характерна особливість — посилення неприємних відчуттів після вживання жирної, смаженої їжі або алкогольних напоїв, які провокують підвищену секрецію жовчі та посилене скорочення жовчного міхура.

Серед розповсюджених скарг можна виділити такі:

  • відчуття важкості та дискомфорту у правій підреберній ділянці;
  • диспептичний синдром (нудота різної інтенсивності, яка виникає раптово або поступово наростає протягом дня, особливо після прийому їжі, блювання, яке може приносити тимчасове полегшення стану пацієнта);
  • неприємні смакові відчуття в ротовій порожнині (поява гіркоти в роті, що пов’язана з порушенням відтоку жовчі та її закиданням у верхні відділи травного тракту).

Інтенсивність симптомів може варіювати протягом дня. На неї впливають:

  • характер харчування;
  • фізична активність;
  • емоційний стан пацієнта;
  • наявність супутніх захворювань.

На відміну від гострого холециститу, хронічний перебіг запалення жовчного міхура має циклічність: періоди загострення з вираженою симптоматикою чергуються з періодами ремісії, під час якої симптоми повністю зникають або їх вираженість значно зменшується, створюючи у пацієнта помилкове відчуття одужання.

Що таке біліарний сладж і чим він небезпечний?

При порушенні скоротливої функції жовчного міхура виникає функціональний біліарний біль. У його розвитку значну роль відіграє поступове утворення біліарного сладжу з подальшою трансформацією компонентів жовчі у мікроскопічні конкременти (Rastogi A. et al., 2005). Біліарний сладж — неоднорідна суміш з концентрованої жовчі, слизу та мікрокристалів, формується поступово і може довгий час залишатися непоміченою при стандартних методах діагностики. Його наявність у жовчному міхурі свідчить про початкову стадію жовчнокам’яної хвороби та створює передумови для подальшого розвитку більш виражених патологічних змін.

Процес утворення біліарного сладжу умовно можна розділити на 3 етапи:

  • порушення нормального співвідношення компонентів жовчі, що призводить до її перенасичення холестерином;
  • формування центрів кристалізації — коли жовч стає занадто концентрованою і містить забагато холестерину, з’являються перші центри його кристалізації. З часом вони притягують до себе інші молекули холестерину, поступово збільшуючись у розмірах. Цей процес має назву «преципітація»;
  • поступова агрегація вже сформованих кристалів холестерину, їх злиття та утворення більших структур — мікролітів.

Своєчасне лікування біліарного сладжу є необхідним для запобігання розвитку серйозних ускладнень, які можуть потребувати хірургічного втручання в майбутньому, та збереження нормального функціонування травної системи.

Принципи лікування хронічного холециститу

Усі терапевтичні заходи повинні проводитися комплексно та під регулярним контролем лікаря, який може коригувати лікування залежно від індивідуальної реакції пацієнта та динаміки захворювання. Важливо:

  • у період загострення забезпечити щадний режим на 7–10 днів з обмеженням фізичних навантажень;
  • оптимізувати питний режим — рекомендується вживати теплі напої в кількості до 5 склянок протягом дня, розподіляючи цей об’єм на невеликі порції;
  • організувати раціональне харчування з частотою 5–6 разів на добу невеликими порціями. Дієта при холециститі відіграє значну роль у стимуляції процесів жовчовиділення, зниженні активності запального процесу в жовчному міхурі та профілактиці утворення конкрементів різного походження. При складанні меню обов’язково враховується індивідуальна переносимість різних продуктів харчування. Особлива увага приділяється обмеженню загальної кількості жирів, при цьому важливо зберігати достатнє та збалансоване надходження білків та вуглеводів, які необхідні для нормального функціонування організму. Пацієнтам рекомендується вести щоденник харчування, де вони можуть фіксувати свою реакцію на різні продукти та страви для подальшої корекції раціону (Ільченко А., 2006). Важливо дотримуватися дієти навіть у разі видалення жовчного міхура, адже відбуваються зміни процесу травлення та організм потребує адаптації до нових умов.

Фармакотерапія має чинити комплексний вплив на всі ланки патологічного процесу. Основні цілі:

  • зниження активності запального процесу в жовчному міхурі;
  • відновлення нормальної моторної та евакуаторної функції жовчного міхура та жовчовивідних шляхів;
  • покращення реологічних властивостей жовчі, тобто її текучості та здатності вільно проходити через жовчні протоки.

Для цього часто використовують багатокомпонентні лікарські засоби або дієтичні добавки. Практика показує, що більшість пацієнтів надають значну перевагу саме комбінованим препаратам, що має психологічне обґрунтування — прийом однієї капсули, яка містить всі необхідні компоненти, сприймається пацієнтами значно комфортніше, ніж необхідність приймати кілька різних таблеток. Такий підхід підвищує прихильність до лікування та його ефективність.

Важливі аспекти використання комбінованих препаратів (Lee J.Y. et al., 2015):

  • завдяки взаємодії активних компонентів можна досягти вираженого терапевтичного ефекту навіть при використанні відносно невисоких доз кожної діючої речовини;
  • відрізняються хорошою переносимістю, суттєво нижчою частотою виникнення алергічних реакцій;
  • практично не зумовлюють кумулятивного ефекту в організмі, що робить їх застосування безпечним при тривалому лікуванні.

Холоплант®-Тау — засіб для усунення біліарного сладжу і проявів холециститу

Холоплант®-Тау — дієтична добавка з комбінованим складом, яка рекомендується як додаткове джерело фенолкарбонових і жовчних кислот, таурину, інуліну, поліфенольних похідних цинарину, флавоноїдів з метою нормалізації функціонального стану гепатобіліарної системи і, як наслідок, травної системи.

Холоплант®-ТАУ поєднує 4 активних речовини:

  • екстракт артишоку (з листя) — 200 мг;
  • урсодезоксихолеву кислоту (УДХК) — 100 мг;
  • екстракт дягелю китайського (з кореневища) — 50 мг;
  • таурин — 100 мг.

Компоненти підібрані таким чином, щоб нормалізувати властивості жовчі та запобігти формуванню біліарного сладжу і подальшому росту каменів.

Артишок

Екстракт, отриманий з листя артишоку, комплексно впливає на гепатобіліарну систему та організм у цілому (Kamel A.M. et al., 2022):

Екстракт артишоку сприяє:

  • стимулюванню вироблення жовчі;
  • покращенню її відтоку, запобіганню застійним явищам у жовчних протоках;
  • оптимізації метаболічних процесів в організмі, адже він виступає потужним природним антиоксидантом, захищаючи клітини від оксидативного стресу та передчасного старіння;
  • посиленню ліпідного обміну, що призводить до помітного зниження рівня холестерину в плазмі крові;
  • зменшенню спазматичних проявів у кишечнику;
  • відновленню здорового балансу мікрофлори кишечнику;
  • виявленню потужного детоксикаційного ефекту, який проявляється в здатності артишоку швидко та ефективно позбавляти організм від токсичних речовин різного походження.

Дягель китайський

Ця лікарська рослина протягом багатьох століть успішно використовувалася в китайській медицині. Вона займає особливе, майже священне місце, оскільки, згідно з древніми медичними трактатами, лікувальний потенціал дягелю настільки потужний, що може зрівнятися лише з легендарним женьшенем — «коренем життя».

Екстракт кореневища дягелю китайського сприяє:

  • спазмолітичній дії на гладкі м’язи кишечнику — ефект критично важливий для нормалізації тиску в дванадцятипалій кишці та покращення відтоку жовчі;
  • усуненню спазму сфінктера Одді — м’язового клапана, що регулює надходження жовчі та панкреатичного соку в дванадцятипалу кишку (Dong Y. et al., 2021);
  • пригніченню росту бактеріальної та грибкової мікрофлори;
  • зменшенню набряків слизової оболонки жовчних проток, що сприяє відновленню тканин після перенесеного холециститу та запобігає розвитку можливих ускладнень;
  • стимуляції імунної системи до більш ефективної боротьби з різноманітними патогенними факторами.

Надзвичайно цінною особливістю дягелю є його здатність виступати природним регулятором рівня естрогенів у жіночому організмі. При підвищеному рівні гормонів він сприяє їхньому зниженню, а при недостатньому — стимулює вироблення до оптимального рівня. Враховуючи статистичні дані, які свідчать про значну поширеність холециститу серед жіночої популяції, що часто розвивається саме внаслідок порушення естрогенового балансу, наявність дягелю у складі дієтичних добавок набуває особливого значення.

Урсодезоксихолева кислота (УДХК)

Урсодезоксихолева кислота є природним компонентом жовчі людського організму. Її додаткове застосування допомагає:

  • знизити секрецію холестерину в жовчі;
  • покращити літогенні властивості жовчі — запобігає формуванню мікролітів (дрібних каменів) та сприяє поступовому розчиненню вже існуючих холестеринових конкрементів (Huang F. et al., 2022);
  • знизити активність запальних процесів у тканинах печінки;
  • покращити стан при стеатозі печінки.

Таурин

Таурин є невід’ємною складовою частиною організму всіх представників тваринного світу. Речовина виступає природним метаболітом, який чинить свій вплив безпосередньо на клітинному рівні, беручи участь у численних біохімічних процесах (Baliou S. et al., 2021).

При одночасному застосуванні таурину з урсодезоксихолевою кислотою спостерігається потужний синергічний ефект: ці компоненти спільно пригнічують надмірний синтез холестерину в організмі, збагачують жовч корисними жовчними кислотами, що зумовлює помітне покращення її реологічних властивостей (текучості) та створює несприятливі умови для формування жовчних каменів.

Спосіб вживання

Холоплант®-Тау рекомендується вживати дорослим пацієнтам у дозі 1–2 капсули з частотою прийому 2–3 рази протягом дня. Капсулу варто пити за 15–30 хв до прийому їжі. Курс вживання визначається лікарем індивідуально. Перед вживанням рекомендована консультація лікаря.

Як позбутися болю в зоні жовчного міхура?

Інколи пацієнти продовжують відчувати біль у правому підребер’ї. У таких випадках необхідно ретельно проаналізувати причини такої недостатньої ефективності. Часто це може бути пов’язано з наявністю запального процесу, коли може бути необхідне призначення антибактеріальної терапії. В інших випадках причиною може бути паразитарна інвазія, що потребує специфічного протипаразитарного лікування. Тому важливо пройти повне обстеження для виявлення справжньої причини.