Констриктивний перикардит та набряковий синдром: як вони взаємопов'язані?

Констриктивний перикардит може розвиватися внаслідок декількох причин. Так, він може виникати вторинно щодо основного захворювання. У ряді випадків констриктивний перикардит може розвиватися як ускладнення після деяких медичних процедур. Так, до виникнення патології може призвести запалення перикарда при вірусних захворюваннях. Констриктивний перикардит може виникати при низці захворювань сполучної тканини, раку. Розвиток цього захворювання може бути ускладненням променевої терапії, прийому деяких лікарських препаратів та кардіохірургічних втручань. Нерідко виникає ідіопатичний констриктивний перикардит.

Нормальний перикард являє собою тонкий двошаровий сполучнотканинний мішок, що оточує серце. За нормальних умов він містить невелику кількість рідини, яка є «мастилом» між листками перикарда. При констриктивному перикардиті перикард потовщується і втрачає свою еластичність, здавлюючи серце і обмежуючи об’єм крові, що перекачується, тим самим порушуючи насосну функцію серця. При цьому порушується нирковий кровообіг, зменшується видільна здатність нирок і розвиваються набряки. У тяжких випадках виникає анасарка (генералізовані набряки з накопиченням рідини в порожнинах тіла). Також розвиток набрякового синдрому зумовлює порушення венозного повернення крові до серця та периферичний венозний застій. Периферичні набряки — один із симптомів перикардиту, що виявляють найчастіше.

Також при перикардиті можуть спостерігатися такі симптоми:

• стомлюваність;
• задишка;
• низька толерантність до фізичних навантажень.

Для діагностики констриктивного перикардиту застосовують:

• ехокардіоскопічне дослідження (ультразвукове дослідження серця);
• рентген органів грудної клітки;
• комп’ютерну томографію;
• магнітно-резонансну томографію серця.

У більшості випадків для лікування пацієнтів з перикардитом застосовують медикаментозну терапію. При констриктивному перикардиті призначають нестероїдні протизапальні препарати, колхіцин, глюкокортикостероїди, сечогінні лікарські засоби. У ряді випадків може знадобитися хірургічна операція з видалення перикарда — перикардектомія.

За матеріалами www.medicalxpress.com