Комбінована терапія як підготовка до радикальної операції при раку печінки

Зазвичай пацієнтів з раком печінки не розглядають як кандидатів на радикальну операцію через низьку ефективність такого методу лікування. Однак у деяких пацієнтів може з’явитися можливість радикального лікування, якщо проводити лікування такими препаратами, як інгібітор кінази кабозантиніб та імунотерапевтичний препарат ніволумаб.

У журналі «Nature Cancer» опубліковані дані щодо переваг такої терапії, отримані дослідниками онкологічного центру Кіммела (Kimmel Cancer Center).

Матеріали, оприлюднені 29 липня в журналі «Nature Cancer» вченими з онкологічного центру Кіммела в лікарні імені Джона Хопкінса (Johns Hopkins Kimmel Cancer Center), описують переваги цієї комбінації препаратів. З 15 пацієнтів з гепатоцелюлярною карциномою (ГЦК), що беруть участь у дослідженні, які раніше не підлягали радикальному хірургічному лікуванню, 12 пацієнтів після отримання досліджуваної схеми лікування змогли пройти успішне хірургічне видалення пухлини. У 5 з цих 12 хворих після медикаментозного лікування залишилося тільки 10% або менше пухлини.

Комбінована терапія є новим методом лікування ГЦК, частка якої становить понад 90% усіх первинних онкологічних захворювань печінки та є 4-ю провідною причиною смерті від раку в усьому світі. Менш ніж у 30% випадків ГЦК у всьому світі пухлину можна видалити хірургічним шляхом на момент встановлення діагнозу або тому, що печінка занадто пошкоджена, або тому, що пухлинний процес поширився на прилеглі тканини, що значно ускладнює техніку проведення операції.

Вон Джин Хо, доктор медицини (Won Jin Ho, MD), доцент кафедри онкології Медичного факультету Університету Джона Хопкінса (Johns Hopkins University School of Medicine) і перший автор дослідження, акцентує увагу на тому, що пацієнти, включені в це дослідження, зазвичай вважаються невиліковними в нинішньому загальноприйнятому розумінні. Тому факт клінічної ефективності запропонованої схеми лікування передбачає, що її можна в подальшому застосовувати у пацієнтів з дуже складними невиліковними захворюваннями.

Марк Ярчоан, доктор медицини (Mark Yarchoan, MD), доцент кафедри онкології Медичної школи Університету Джона Хопкінса (Johns Hopkins University School of Medicine), повідомляє: «ГЦК відрізняється від інших солідних злоякісних пухлин, оскільки до цього часу були відсутні схеми системної терапії, які б дозволяли підготувати пацієнта до радикального хірургічного лікування. Серед пацієнтів з ГЦК є такі, у яких є певні перспективи з точки зору ефективності радикального хірургічного лікування. Також існує група пацієнтів, які брали участь у дослідженні і на даний момент живуть без пухлини, хоча раніше їм би не пропонували операцію».

Виходячи з отриманих даних, можна припускати, що запропонована комбінація препаратів може допомогти знизити частоту рецидивів раку після операції. Навіть серед пацієнтів, які перенесли успішні операції, частота рецидивів може становити 50% і вище. У даному дослідженні вчені встановили, що у 5 пацієнтів, які перенесли циторедуктивну операцію, через 230 днів після втручання не виявлено рецидиву. У 4 із 7 пацієнтів, у яких не отримано значної відповіді на терапевтичну схему, відзначалося прогресування захворювання через 56–155 днів після закінчення лікування.

Кабозантиніб і ніволумаб застосовувалися як в режимі монотерапії, так і в комбінації для лікування запущених стадій раку печінки і раніше, але метою дослідження була оцінка схеми для підготовки до радикального хірургічного лікування.

М. Ярчоан зазначає, що існує потреба в стандартизації терапевтичної схеми з максимальним протипухлинним ефектом. У даному ж дослідженні препарати підбиралися емпірично з урахуванням перспективної ефективності комбінації.

Усі пацієнти були відібрані в багатопрофільній клініці раку печінки і жовчних шляхів онкологічного центру Кіммела (Kimmel Cancer Center’s Liver and Biliary Cancer Multidisciplinary Clinic), де їх консультують численні експерти в галузі хірургії, патології, медичної онкології та інших дисциплін, що в результаті дозволяє розробити комплексний план лікування. Дослідники уважно вивчили імунну відповідь та мікросередовище пухлини в крові і біоптатах тканин пацієнтів, включених у дослідження. При цьому оцінювалося, як саме відреагувала або не відреагувала ГЦК на комбіноване лікування. Методика, яка називається масовою цитометрією з візуалізацією, дозволила клініцистам спостерігати відразу за декількома типами клітин.

За результатами дослідження, встановлено, що виражена агрегація імунних B-клітин свідчить про відповідь на кабозантиніб і ніволумаб, підтримуючи сильну протипухлинну відповідь. Цей метод також допоміг дослідникам побачити, що схожість В-клітин і Т-клітин з деякими макрофагальними імунними клітинами з імуносупресивним ефектом була характерною для пухлин, стійких до комбінованого лікування.

У майбутньому цей тип поглибленого вивчення мікросередовища пухлини може допомогти клініцистам вивчати препарати, які забезпечують В-клітинну відповідь, або перепрограмувати імуносупресивні імунні клітини в печінці так, щоб вони стали більш сприйнятливими до терапії.

За матеріалами www.news-medical.net/news