Інтелектуальна робота знижує ризик розвитку старечого слабоумства?

Згідно з результатами дослідження, опублікованими в науковому журналі «The BMJ», у людей, чия робота пов’язана з інтелектуальною працею, відзначають нижчий ризик розвитку слабоумства в літньому віці, ніж в осіб з роботою, що не стимулює когнітивні функції.

Точно не з’ясовано біохімічний механізм розвитку такого ефекту. Імовірно, інтелектуальні навантаження призводять до зниження рівня певних білків у плазмі крові. Ці білки порушують процес формування нових нейронних зв’язків у головному мозку (процеси, звані аксоногенезом і синаптогенезом).

Передбачається, що когнітивна стимуляція запобігає або принаймні обумовлює більш пізній розвиток деменції. Різні дослідження продемонстрували різноманітні результати. Так, у процесі недавніх довгострокових досліджень було продемонстровано, що пізнавальна діяльність у позаробочий час, на дозвіллі, не знижує ризик розвитку деменції.

Вплив когнітивної стимуляції на роботі зазвичай відбувається значно довше, ніж вплив когнітивно-стимулюючого хобі, проте дослідження на робочому місці також не продемонстрували переконливих даних щодо профілактики деменції.

Отже, міжнародна група дослідників вирішила вивчити зв’язок між стимулюючою когнітивні функції роботою і подальшим ризиком розвитку деменції і визначити молекулярні механізми цього зв’язку. Їх висновки засновані на дослідженнях, проведених у Великобританії, Європі та США, в яких вивчали зв’язки між факторами, пов’язаними з роботою, і хронічними захворюваннями, інвалідністю і ризиком летального наслідку.

Вони оцінювали зв’язок когнітивної стимуляції і ризику розвитку деменції у 107 896 учасників (42% чоловіків, середній вік — 45 років). Враховувалися дані 7 досліджень консорціуму IPD-Work (individual-participant data meta-analysis in working populations), спільного дослідницького проєкту 13 європейських когортних досліджень. Також оцінювали зв’язок когнітивної стимуляції і близько 5000 (кількість зазначено в оригінальній статті у «The BMJ») білків плазми крові у випадкової вибірки з 2261 учасника одного дослідження; зв’язок цих білків і ризику деменції у 13 656 учасників двох досліджень.

Когнітивні навантаження на роботі оцінювали на початку дослідження, у подальшому за учасниками спостерігали в середньому протягом 17 років. У період спостереження фіксували ознаки розвитку деменції у учасників.

«Активна» розумова робота включає складні завдання і високий ступінь свободи прийняття рішень (і при цьому контроль за результатами роботи), у той час, як не стимулююча когнітивні функції «пасивна» робота — це робота з низькими вимогами і відсутністю контролю над роботою.

Результати дослідження були скориговані з урахуванням інших чинників, що також потенційно можуть впливати. Ці чинники включають вік, стать, рівень освіти і спосіб життя. Було встановлено, що ризик розвитку деменції був нижчим в учасників з високим когнітивним навантаженням порівняно з тими, чия робота не була пов’язана з інтенсивними когнітивними навантаженнями (частота 4,8 на 10 000 людино-років і 7,3 відповідно).

Подальше коригування даних щодо таких відомих факторів ризику деменції в дитячому і дорослому віці, як кардіометаболічні захворювання (цукровий діабет, ішемічна хвороба серця та інсульт), і ризику летального наслідку не вплинули на кінцевий результат дослідження.

Виявлений зв’язок не залежав від статі і віку (молодше і старше 60 років). При цьому було встановлено, що зв’язок між когнітивними навантаженнями на роботі і ризиком розвитку хвороби Альцгеймера був більш вираженим у порівнянні з іншими видами деменції.

Також було виявлено зворотний зв’язок між інтенсивністю когнітивних навантажень на роботі і рівнем у плазмі крові трьох білків. Високі рівні цих білків виявляють в осіб з деменцією. Ці дані, можливо, дозволять зрозуміти молекулярні механізми розвитку деменції і її попередження.

Це було обсерваційне дослідження, тому вчені не можуть виключити можливість того, що частково ризик деменції, що спостерігався, може бути викликаний іншими неврахованими факторами.

Проте дослідження включало велику кількість учасників. Воно було добре спланованим: застосовувалися різні типи аналізу для отримання високого ступеня підтвердження достовірності основних результатів. Ймовірно, отримані результати можна узагальнити для різних груп населення.

Таким чином, дослідники вважають, що у людей, що виконують роботу з високим когнітивним навантаженням, відзначають нижчий ризик розвитку деменції в літньому віці, ніж в осіб, які виконують неінтелектуальну роботу.

Дослідники вважають, що когнітивна стимуляція пов’язана з більш низькими рівнями певних білків плазми крові, які потенційно інгібують аксоногенез і сінаптогенез і підвищують ризик деменції. Ці дані в подальшому допоможуть повноцінному розумінню основних біологічних механізмів деменції.

На думку Сергія Дехтяра (Serhiy Dekhtyar) з Каролінського інституту (Karolinska Institutet), незважаючи на великі попередні дослідження, роль розумових навантажень на роботі при деменції залишається незрозумілою.

У редакторській статті він пише, що ця нова робота є важливою для всіх, хто спеціалізується на профілактиці деменції. Він вважає, що інтервенційні дослідження є короткими, невеликими і включають тільки людей, які неоднорідні за своїми профілями ризику, і тому не можуть показати зв’язок між розумовими навантаженнями на роботі і деменцією.

С. Дехтяр робить висновок, що ретельно розроблені великі популяційні дослідження з тривалим періодом спостереження доповнюють інтервенційні дослідження і дозволяють краще зрозуміти біологічні механізми розвитку деменції. Він вважає, що дослідження Міка Ківімякі (Mika Kivimäki) і його колег — видатний приклад цього.

За матеріалами medicalxpress.com