Що таке інозин та від чого він допомагає?
Інозин (Рибоксин) — це речовина, яку наш організм виробляє сам. Вона бере участь в обміні пуринів та енергетичному обміні клітин організму. Простіше кажучи, інозин допомагає клітинам виробляти енергію та легше переносити нестачу кисню.
Інозин складається з 2 частин: гіпоксантину (пуринової основи) та рибози (цукри). Він є попередником синтезу аденозинтрифосфату (АТФ) і бере участь у формуванні нуклеотидів, необхідних для зберігання та передачі генетичної інформації, а також вироблення клітинної енергії1.
У медицині інозин застосовують у складі комплексної терапії деяких захворювань серця та печінки. Важливо знати: переконливих наукових доказів його ефективності при більшості захворювань поки що недостатньо, тому інозин не є препаратом першої лінії, а є допоміжним засобом за призначенням лікаря.
Коротко про головне:
- інозин — похідне пурину, бере участь в енергетичному обміні та синтезі АТФ;
- приймають при захворюваннях серця (ішемії, аритміях) та печінки; для покращення обміну речовин та відновлення після фізичних навантажень;
- випускається у формі таблеток та розчину для ін’єкцій;
- можливі побічні ефекти від прийому інозину: алергічні реакції, підвищення рівня сечової кислоти, рідко — прискорене серцебиття, слабкість та загострення подагри;
- протипоказаний при подагрі, гіперурикемії, тяжких захворюваннях нирок та індивідуальній непереносимості;
- передозування може збільшити вираженість побічних ефектів, особливо з боку обміну сечової кислоти та серцево-судинної системи.
Важливо! Інозин (Рибоксин) не входить до сучасних міжнародних рекомендацій щодо лікування серцево-судинних захворювань, оскільки його клінічна ефективність не підтверджена якісними дослідженнями. Він не повинен замінювати препарати із доведеною ефективністю.
Які існують показання для прийому інозину?
Інозин призначають у складі комплексної терапії при різних захворюваннях, як-от:
- захворювання серця: ішемічна хвороба, стенокардія, перенесений інфаркт міокарда, деякі порушення серцевого ритму, кардіоміопатії, міокардити, дистрофічні зміни серцевого м’яза, пов’язані з інтенсивними фізичними навантаженнями чи інфекційними захворюваннями;
- патологія печінки: цироз, жирова дистрофія (стеатоз);
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
- уропорфірія (рідкісне порушення обміну речовин);
- інтоксикація препаратами наперстянки;
- профілактика зниження рівня лейкоцитів на тлі променевої терапіі2.
Важливо! Інозин призначають саме у складі комплексного лікування — як правило, поєднано з іншими препаратами, а не замість них.
Як правильно приймати інозин?
Дозу інозину завжди підбирає лікар. Схеми призначення інозину згідно з інструкцією:
- лікування починають з 600–800 мг на добу, розподілених на 3–4 прийоми2;
- при належній переносимості дозу інозину поступово підвищують: спочатку до 1200 мг на добу, а за необхідності — до максимальної добової дози 2400 мг2;
- при внутрішньовенному краплинному введенні: починають з 200 мг (10 мл 2% розчину) 1 раз на добу, розводячи 250 мл глюкози або розчину натрію хлориду; за необхідності дозу підвищують до 400 мг (20 мл 2% розчину) 1–2 рази на добу. При гострих аритміях можливе струминне введення 200–400 мг3;
- курс лікування — у середньому 10–15 днів при краплинному введенні.
Інозин: до або після прийому їжі?
Згідно з інструкцією, інозин приймають внутрішньо до прийому їжі. Таблетку зазвичай запивають водою, не розжовуючи2.
Скільки днів можна приймати інозин?
Тривалість курсу визначає лікар. Зазвичай він становить 4 тиж — 3 міс. При уропорфірії, як правило, 1—3 міс по 800 мг на добу в 4 прийоми2.
Через скільки часу діє інозин?
- Після прийому таблетованої форми внутрішньо інозин у плазмі крові з’являється через 30–60 хв2;
- пік концентрації препарату — через близько 1–2 год;
- відчутний клінічний ефект формується за кілька днів чи тижнів;
- при внутрішньовенному введенні інозин діє швидше, тому що мине етап всмоктування в кишечнику3.
Які є форми випуску інозину?
- Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 0,2 або 0,5 г по 10 таблеток у блістері; по 1 г по 6 таблеток у блістері2;
- розчин для ін’єкцій, 20 мг/мл; по 5 мл або 10 мл в ампулі; по 5 ампул3.
Як інозин діє організм?
Інозин має кілька ефектів на організм:
- захищає клітини від окисного стресу (антиоксидантний ефект);
- захищає судини від ендотеліальної дисфункції;
- знижує агрегацію тромбоцитів, може брати участь у процесах енергетичного обміну клітин міокарда та слизової оболонки травного тракту;
- сприяє зменшенню вираженості запальних процесів;
- підтримує роботу імунної системи;
- може брати участь у регуляції обміну речовин та енергетичного балансу организма4.
Як інозин діє на серце?
- Збільшує силу скорочень серця та сприяє більш повному розслабленню міокарда у діастолі завдяки зв’язуванню іонів кальцію, які проникли у клітини міокарда;
- розширює коронарні артерії, покращуючи кровопостачання серця;
- чинить кардіопротекторну дію — захищає клітини міокарда від пошкоджень5.
Важливо: незважаючи на ці механізми, переконливих даних про те, що інозин знижує ризик інфаркту міокарда або покращує прогноз серцевої недостатності, немає.
Як правильно приймати інозин при нирковій недостатності?
При порушенні функції нирок застосовують інозин з обережністю. Призначення препарату можливе лише у випадках, коли очікувана користь від лікування перевищує потенційні ризики, і рішення про його призначення ухвалює лікар. Під час терапії необхідне медичне спостереження2.
Чи можна інозин приймати дітям?
Інозин не рекомендується приймати дітям, оскільки недостатньо даних, що підтверджують його безпеку та ефективність у цій віковій групі2.
Чи можна приймати інозин у період вагітності та годування грудьми?
Даних щодо безпеки прийому інозину в ці періоди немає. Контрольовані дослідження у вагітних і тих, хто годує грудьми, не проводилися, тому достовірні дані про можливий вплив препарату на плід та дитину відсутні.
У зв’язку з цим прийом інозину в період вагітності та годування грудьми не рекомендується2.
Чи можна приймати інозин з алкоголем?
Поєднання інозину та алкоголю небажане з кількох причин:
- алкоголь сам собою підвищує навантаження на печінку і може підвищувати рівень сечової кислоти в плазмі крові;
- інозин також впливає на пуриновий обмін і в деяких випадках може підвищувати концентрацію сечової кислоти у плазмі крові;
- в результаті комбінація інозину та алкоголю може підвищувати ризик побічних ефектів, наприклад, загострення подагри або погіршення обміну речовин.
Крім того, при запальних захворюваннях, патології серця та печінки алкоголь підвищує тяжкість перебігу хвороби та знижує ефективність лікування.
З чим не слід приймати інозин і чи можна поєднувати його з іншими препаратами?
Інозин не рекомендовано приймати:
- з іншими ліками, які підвищують рівень сечової кислоти, — ризик гіперурикемії та загострення подагри;
- з алопуринолом (препарат для лікування подагри) — інозин може послаблювати його дію, оскільки обидва впливають на пуриновий обмін.
З якими препаратами можливе поєднання інозину, але необхідний контроль лікаря?
- Гепарин — інозин може посилювати та подовжувати його дію;
- серцеві глікозиди — інозин посилює їх позитивний вплив на міокард та може знижувати ризик аритмій;
- препарати, які знижують рівень сечової кислоти в плазмі крові, — інозин може знижувати їхню ефективність;
- блокатори бета-адренорецепторів — дія інозину не змінюється;
- нітрогліцерин, ніфедипін, фуросемід і спіронолактон — допускається спільний прийом2.
Які існують протипоказання до застосування інозину?
- Алергія на інозин чи будь-який компонент препарату;
- подагра — інозин може спричинити загострення, підвищивши концентрацію сечової кислоти у плазмі крові;
- гіперурикемія (хронічно підвищений рівень сечової кислоти);
- тяжка ниркова недостатність (табл. 1)2.
| Ситуація | Чи можна приймати інозин? |
| Подагра в анамнезі | Не рекомендується — інозин може підвищувати рівень сечової кислоти та спричинити загострення |
| Гострий напад подагри | Протипоказаний — можливе погіршення стану через підвищення рівня сечової кислоти |
| Гіперурикемія (підвищений рівень сечової кислоти) | Не рекомендується — існує ризик подальшого підвищення рівня сечової кислоти |
| Прийом алопуринолу або інших препаратів для зниження рівня сечової кислоти | Не рекомендується — інозин може знижувати ефективність уратознижувальної терапії |
| Нормальний рівень сечової кислоти та відсутність подагри | Лише за призначенням лікаря — за потреби рекомендується контролювати рівень сечової кислоти |
Які побічні ефекти в інозину?
Інозин загалом переноситься добре, але іноді можливі:
- алергічні реакції: свербіж, почервоніння, висип;
- прискорене серцебиття (тахікардія);
- підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові;
- при тривалому прийомі у пацієнтів з подагрою — загострення2.
За будь-яких побічних реакцій — припинити прийом і звернутися до лікаря.
Коли потрібно терміново звернутися до лікаря?
Зверніться за медичною допомогою, якщо розвинулися:
- виражені алергічні реакції (висип, свербіж, набряк обличчя або утруднення дихання);
- тяжка форма болю в суглобах, особливо в ділянці великого пальця стопи (можлива ознака підвищення рівня сечової кислоти або загострення подагри);
- різке погіршення самопочуття, незвичайна слабкість чи запаморочення;
- набряки, різке зменшення кількості сечі чи інші ознаки порушення роботи нирок.
Передозування інозином
Чи можливо передозувати інозином? У клінічній практиці випадків значного передозування інозином не зафіксовано. При перевищенні дози можливе збільшення вираженості побічних ефектів, насамперед підвищення рівня сечової кислоти та порушення з боку роботи серця2.
Чи варто приймати інозин?
Згідно з результатами лабораторних досліджень, інозин проявляв властивості, які потенційно можуть захищати клітини серця та судин. Однак поки що немає переконливих клінічних досліджень, які підтверджують, що прийом інозину покращує перебіг серцево-судинних захворювань або знижує ризик ускладнень у пацієнтів6.
У яких випадках інозин не допомагає?
Інозин — не антибіотик і не противірусний препарат. Він не вбиває збудників інфекцій, не зменшує вираженості болю і не замінює протипухлинну терапію.
Чи застарів інозин?
Так. Препарат розроблений у 1960-х роках у СРСР. Клінічні дослідження того часу не відповідають сучасним стандартам доказової медицини. Переоцінка за сучасними критеріями не проводилася. Інозин як молекула зараз активно вивчається у нових контекстах: онкоімунологія, нейродегенеративні хвороби, мікробіом6.
Чи допомагає інозин у лікуванні пухлин?
Наразі вивчається можлива роль інозину в лікуванні онкологічних захворювань, зокрема його вплив на імунну систему6.
Чи призначають інозин у сучасній медицині?
Інозин (Рибоксин) не входить до сучасних міжнародних рекомендацій щодо лікування захворювань серця (Європейське товариство кардіологів (European Society of Cardiology — ESC), Американська кардіологічна асоціація / Американський коледж кардіологів (American College of Cardiology / American Heart Association — AHA / ACC)7, 8.
Якою є думка лікарів про інозин?
Міжнародні лікарі не критикують препарат публічно — вони його не знають, оскільки він існує переважно на пострадянському ринку4.
Які існують аналоги інозину?
Прямого аналога інозину не існує, оскільки немає доведеного ефекту, який треба відтворити. Але якщо лікар призначав інозин із якоюсь конкретною метою, є варіанти з кращою доказовою базою.
Які є альтернативи інозину при захворюваннях серця?
При стенокардії та хронічних коронарних синдромах призначають препарати з доведеною ефективністю:
- блокатори β-адренорецепторів — знижують навантаження на серце та потребу міокарда в кисні;
- блокатори кальцієвих каналів — знижують навантаження на серце та покращують кровопостачання міокарда;
- нітрати — зменшують кількість нападів стенокардії за допомогою розширення судин;
- івабрадин, ранолазин — можуть призначати при недостатньому контролі симптомів;
- триметазидин — метаболічний препарат, який впливає на обмін енергії в клітинах серця, проте його ефективність оцінюється обмежено і його застосовують тільки в окремих випадках (табл. 2)9.
| Препарат | Механізм дії | Доказова база | У рекомендаціях ESC / AHA? |
| Інозин (Рибоксин) | Метаболічний препарат, попередник АТФ | Відсутні якісні дослідження з клінічно значущими кінцевими точками | Ні |
| Триметазидин | Метаболічний препарат, оптимізує енергетичний обмін у міокарді | Обмежена; є рандомізовані контрольовані дослідження (Randomized Controlled Trials — RCT), але переважно невеликі | Так — клас IIb (ESC 2024) |
| Ранолазин | Блокує пізній натрієвий потік у кардіоміоцитах, зменшує енергетичні витрати міокарда | Помірна; є RCT при лікуванні стенокардії | Так — клас IIa (ESC 2024) |
| Івабрадин | Інгібує If-канали синусового вузла, знижує частоту серцевих скорочень | Достатня доказова база при серцевій недостатності зі зниженою фракцією викиду | Так — клас IIa (ESC 2024) |
| Блокатори бета-адренорецепторів | Знижують частоту серцевих скорочень і потребу міокарда в кисні | Сильна; підтверджена численними рандомізованими дослідженнями | Так — клас I (перша лінія терапії за відповідними показаннями) |
Які існують альтернативи інозину при захворюваннях печінки?
Якщо мета — захистити печінку, в якості антиоксиданта вивчався коензим Q10 при неалкогольній жировій хворобі печінки. В окремих дослідженнях відзначалося зниження рівнів аспартатамінотрансферази (АсАТ) і гамма-глутаматтрансферази (ГГТ) при дозах від 100 мг/добу, проте доказів поки що недостатньо для широкого застосування10.
Чим відрізняється інозин від інозину пранобексу?
Це 2 різних препарати з різними цілями та різною доказовою базою:
- інозин (Рибоксин) — чиста речовина, пуриновий нуклеозид. Природна молекула, яку організм виробляє сам. У таблетках міститься 1 активний компонент;
- інозин пранобекс — синтетична сполука, в якій інозин є лише однією з частин. Інозин пранобекс — це синтетична сполука солі п-ацетамідобензоату N,N-диметиламіно-2-пропанолу з інозином у молярному співвідношенні 3:1 (табл. 3)11.
| Критерій | Інозин (Рибоксин) | Інозин пранобекс |
| Склад | Один компонент — інозин | Інозин + сіль диметиламінопропанолу (3:1) |
| Основний механізм дії | Метаболічний: бере участь у синтезі АТФ та енергетичному обміні клітин. Діє як «будівельний матеріал» та «паливо»: надходить у клітину, включається в пуриновий обмін і теоретично сприяє утворенню енергії | Імуномодулювальний + противірусний: підвищує проліферацію та активність Т-лімфоцитів, природних кілерів, рівень прозапальних цитокінів, сприяючи відновленню зниженої імунної відповіді у пацієнтів з імунодефіцитом |
| Основний напрям застосування | Серце, печінка, обмін речовин | Вплив на імунну систему та вірусні інфекції |
| Застосовують при | Ішемічній хворобі серця, аритміях, захворюваннях печінки | Інфекції, спричинені вірусом папіломи людини (ВПЛ), герпесвірусних інфекціях, підгострому склерозивному паненцефаліті (ПСПЕ), гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРВІ) |
| Доказова база | Відсутня за сучасними стандартами | Обмежена: є окремі RCT для деяких показань, однак докази залишаються неоднорідними |
| У міжнародних рекомендаціях | Ні | Частково (для ВПЛ і ПСПЕ) |
| Історія появи | Розроблений у 1960-х роках у СРСР | Розроблений у 1971 р., значно поширений у західній фармацевтичній практиці |
Часті запитання
- Навіщо приймають інозин?
Інозин приймають для покращення енергетичного обміну клітин, підтримки метаболічних процесів та підвищення стійкості тканин до нестачі кисню (гіпоксії), як допоміжний засіб при порушеннях обміну речовин та роботи серця.
- Чи можна приймати інозин при аритмії?
Інозин іноді приймають у складі комплексної терапії захворювань серця, оскільки препарат сприяє підтримці обміну речовин у міокарді та енергетичних процесів у клітинах серця.
- Чи можна приймати інозин при ішемічній хворобі серця?
Так, інозин при ішемічній хворобі серця іноді застосовують, але лише у складі комплексної терапії. Препарат не є основним лікуванням ішемічної хвороби серця та не замінює базової терапії.
- Чи можна приймати інозин під час фізичних навантажень?
Інозин іноді застосовують при підвищених фізичних навантаженнях, оскільки він належить до засобів, які можуть підтримувати енергетичний обмін у клітинах та роботу серцевого м’яза.
- Як правильно припинити прийом інозину?
Можна різко припинити прийом інозину — синдрому відміни у нього немає. Якщо лікар вирішив припинити лікування або розвинулися побічні ефекти, препарат просто відміняють відразу.
- Чи підвищує інозин рівень сечової кислоти?
Так, інозин може підвищувати рівень сечової кислоти у плазмі крові. Це пов’язано з тим, що інозин є пуриновим з’єднанням. Після потрапляння в організм він метаболізується за участі гіпоксантину та ксантину до сечової кислоти — кінцевого продукту пуринового обміну.
- Чи можна приймати інозин для профілактики?
Ні, інозин не рекомендується приймати для профілактики без призначення лікаря. Препарат призначають за певними показаннями, коли потрібна підтримка процесів клітинного метаболізму.
- Чи можна приймати інозин без призначення лікаря?
Не рекомендовано. Інозин доступний без рецепта як засіб для покращення спортивних результатів. Основні потенційні побічні ефекти пов’язані з підвищенням рівня сечової кислоти — гіперурикемією, яка, своєю чергою, пов’язана з розвитком подагри та формуванням уратних каменів у нирках. Однак більшість людей не знають свого рівня сечової кислоти та не підозрюють про наявні протипоказання.
- Чи можна приймати інозин при подагрі?
Ні, подагра є прямим протипоказанням до застосування інозину.
- Чи є інозин анаболічним препаратом?
Ні. Інозин не діє на андрогенні рецептори, не стимулює синтез м’язового білка та не впливає на анаболічні гормони. Його механізм — участь у пуриновому та енергетичному обміні клітин, що принципово відрізняється від механізму анаболіків.
Інформація про препарат інозин надається виключно для ознайомлення та не замінює консультацію лікаря. Будь-яке застосування лікарського засобу, підбір дози, зміна схеми лікування чи поєднання з іншими препаратами має здійснюватися лише під наглядом фахівця. При розвитку побічних реакцій, ознак алергії, погіршення самопочуття або інших небажаних симптомів необхідно припинити прийом ліків і звернутися по медичну допомогу.
Матеріал підготувала: Роксолана Павлишин, лікарка з медицини невідкладних станів, авторка медичних статей
Медична рецензентка: Юлія Топузлієва, кандидатка фармацевтичних наук, провізорка, медична редакторка
1Fangwei L. et al. (2025) National Library of Medicine. Inosine: biofunctions and the roles in human diseases. Front Endocrinol (Lausanne), 16: 1634814. doi: 10.3389/fendo.2025.1634814.
2Інструкція для медичного застосування лікарського засобу РИБОКСИН-БХФЗ таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 200 мг, РП № UA/0118/01/01.
3Інструкція для медичного застосування лікарського засобу РИБОКСИН, розчин для ін’єкцій, 20 мг/мл, РП № UA/4137/02/01.
4Faustina T.J. et al. (2024) National Library of Medicine. Multifaceted role of inosine in complex diseases and human health. Nutr. Rev., 83(2): e506–e517. doi: 10.1093/nutrit/nuae029.
5In S.K. et al. (2022) National Library of Medicine. Inosine: A bioactive metabolite with multimodal actions in human diseases. Front Pharmacol., 13: 1043970. doi: 10.3389/fphar.2022.1043970.
6Jeyaraj F.T. et al. (2025) Oxford academic. Nutrition Reviews, 83(2): e506–e517. Multifaceted role of inosine in complex diseases and human health.
7ESC GUIDELINES. 2024 ESC Guidelines for the management of chronic coronary syndromes. European Heart Journal (2024) 45, 3415–3537.
8Gomes D.A. et al. (2025) National Library of Medicine. Rigour of development of European Society of Cardiology, American College of Cardiology and American Heart Association guidelines over a 12-year period (2013–2024): a systematic review of guidelines. Eur. Heart J. Qual. Care Clin. Outcomes, 11(6): 875–885. doi: 10.1093/ehjqcco/qcae113.
9Galante D. et al. (2025) National Library of Medicine. What has changed in the management of chronic ischaemic heart disease? The new European Society of Cardiology Guidelines 2024. Eur Heart J. Suppl., 27(3): iii83–iii88. doi: 10.1093/eurheartjsupp/suaf021.
10Ardekani А. et al. (2023) National Library of Medicine. Effects of coenzyme Q10 supplementation on lipid profiles and liver enzymes of nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) patients: A systematic review and meta‐analysis of randomized controlled trials. Food Sci. Nutr., 11(6): 2580–2588. doi: 10.1002/fsn3.3315.
11Sliva J. et al. (2019) National Library of Medicine. Inosine Pranobex: A Key Player in the Game Against a Wide Range of Viral Infections and Non-Infectious Diseases. Adv. Ther., 36(8): 1878–1905. doi: 10.1007/s12325-019-00995.
