Хламідіоз: класифікація, симптоми, діагностика та терапія

Що таке хламідіоз?

Хламідіоз, спричинений бактеріями Chlamydia trachomatis, передається статевим шляхом. Хламідії представляють собою грамнегативні бактерії з ДНК та РНК. Вони здатні синтезувати білки, ліпіди та нуклеїнові кислоти.

Хламідіоз частіше діагностують у жінок, при цьому захворювання може мати безсимптомний перебіг. У пацієнтів хламідії можуть впливати на матку, фалопієві труби та яєчники (den Heijer C.D.J. et al., 2019). Хронічний хламідіоз як у жінок, так і у чоловіків спричиняє багато ускладнень, які можуть призвести до безпліддя (Pawlikowska-Warych M. et al., 2014).

Перинатальне зараження плода хламідіями може спровокувати:

• передчасний розрив мембран плода та раннє народження;
• низьку масу тіла при народженні;
• мертвонародження;
• кон’юнктивіт та пневмонію у новонароджених.

Нелікований хламідіоз може стати причиною окулоурогенітальної інфекції — паратрахоми (фолікулярний кон’юнктивіт) або трахоми (пошкодження рогівки та кон’юнктиви) — основної причини сліпоти у чоловіків і жінок. Після анального сексу без використання бар’єрних контрацептивів (наприклад презерватива) може сформуватися венерична лімфогранулома, яка викликає хронічний проктит, ректальний стеноз та генітальну лімфедему (Phillips J.A., 2019).

Причини виникнення хламідіозу

Причиною захворювання може бути невикористання презерватива під час випадкових сексуальних контактів.

Як передається хламідіоз?

Хламідіоз передається головним чином при вагінальному, анальному та оральному сексі і може викликати уретрит та епідидиміт у чоловіків, цервіцит у жінок; пельвіоперитоніт, перигепатит, урогенні артрити у представників обох статей.

Класифікація захворювання

Хламідіоз у чоловіків і жінок може бути:

• гострим та підгострим (захворювання триває до 2 міс);
• хронічним (хвороба триває більше 2 міс або тривалість не встановлено). Перебіг є торпідним із загостреннями типу гострого або підгострого уретриту;
• латентним.

Гострий і підгострий уретрит, спричинений хламідіями, поділяють на:

• передній уретрит — запальний процес обмежений лише переднім сегментом сечовидільного каналу;
• тотальний уретрит — запальний процес поширюється проксимальніше зовнішнього сфінктера уретри.

Без необхідної терапії через кілька днів або тижнів симптоми гострого уретриту зникають, а запалення набуває підгострого або торпідного перебігу.

Загострення хламідійної інфекції відбувається після вживання алкоголю, гострої їжі, статевого акту, переохолодження.

Симптоми хламідіозу

Симптоми у чоловіків

Ознаки хламідіозу у чоловіків:

• виділення з уретри (серозні або серозно-гнійні);
• дизурія;
• ознаки епідидиміту або простатиту (поллакіурія, ніктурія, млявий потік сечі, странгурія);
• аноректальні виділення;
• кон’юнктивіт;
• артралгія.

Симптоми у жінок

Ознаки хламідіозу у жінок:

• гнійні виділення з піхви;
• біль у надлобковій ділянці живота;
• наявність посткоїтальних або міжменструальних кровотеч;
• дизурія;
• аноректальні виділення;
• кон’юнктивіт;
• артралгія.

Лікар може діагностувати у жінки: ендоцервіцит, уретрит, парауретрит, бартолініт, а також ендометрит, сальпінгіт або сальпінгоофорит, пельвіоперитоніт та перигепатит.

Перебіг хламідіозу у жінок приблизно в 30% випадків характеризується симптомами, притаманними слизово-гнійному цервіциту. Хламідіоз може викликати уретральний синдром (дизурія, біль в уретрі, біль у попереку).

У 4–11% вагітних перебіг хламідіозу є безсимптомним. Немає патогномонічних симптомів хламідіозу під час вагітності. Діагноз встановлюється на основі даних лабораторних досліджень. Найбільша кількість випадків недоношеної вагітності була відмічена у жінок, в плазмі крові яких міститься IgM до хламідійного антигену, а в шийковому каналі матки — С. trachomatis (гостра інфекція). Наявність IgG за відсутності IgM в крові та наявності C. trachomatis у шийці матки вказує на неактивну форму інфекції та певний ступінь імунного захисту організму, і, відповідно, менший ступінь впливу збудника на плід. Часта клінічна форма хламідіозу у вагітних — цервіцит.

Можливі ускладнення хламідіозу

У чоловіків поширення інфекційного агента з уретри через сім’явивідні протоки до придатків та яєчок, призводить до розвитку епідидиміту, периорхоепідидиміту, орхоепідидиту, фунікуліту та безпліддя. У жінок хламідіоз може стати причиною запальних захворювань органів малого тазу, безпліддя.

Існують екстрагенітальні ускладнення у чоловіків і жінок: офтальмохламідіоз, артрити, уретроокулосиновіальний синдром, а також фарингіт та проктит. У чоловіків частіше діагностують екстрагенітальні ускладнення.

Методи діагностики

Існують такі методи діагностики захворювання:

• цитологічний аналіз;
• культурний метод;
• імуноцитологічний метод (пряма імунофлуоресценція або реакція імунофлуоресценції);
• полімеразна ланцюгова реакція;
• також розроблено нові методи генотипування хламідій з високою роздільною здатністю з використанням декількох локусів, таких як мультилокусне типування послідовності (multilocus sequence typing — MLST) та багаторазове локусне типування зі змінним числом тандемних повторів (multiple loci variable number of tandem repeats — MLVA) (Rawre J. et al., 2017);
• уретроскопія — при хронічному хламідійному уретриті виявляють зміни слизової оболонки, що відповідають картині м’якого, перехідного або твердого інфільтрату.

Терапія при хламідіозі

У разі виникнення в одного партнера хламідіозу проводиться одночасно лікування сексуальних партнерів за епідеміологічними показаннями. При цій патології лікар призначає антибіотикотерапію (препарати групи тетрациклінів, макроліди або фторхінолони).

Схема лікування при хламідіозі включає антибіотикотерапію, прийом антимікотичних препаратів, місцеве лікування.

Призначення антибіотиків при хламідіозі:

• доксициклін 100 мг 2 рази на добу 7 днів;
• або азитроміцин перорально 1,0 г в 1-й день, потім по 0,5 г 1 раз на добу протягом 3 днів;
• або кларитроміцин — перорально по 250 мг 2 рази на добу 7–14 днів;
• або рокситоміцин перорально по 0,3 г 2 рази на добу 10–14 днів;
• при венеричній лімфогранулемі: доксициклін перорально по 100 мг 2 рази на добу або еритроміцин перорально по 500 мг 4 рази на добу 21 день (Peyriere H. et al., 2018).

Антимікотичні препарати з метою профілактики кандидозу: флуконазол — перорально 50 мг через день до 10 днів.

Під час вагітності (II та III триместр) та лактації при хламідіозі призначають такі антибіотики: еритроміцин — перорально по 500 мг 2 рази на добу протягом 7 днів, або спіраміцин — перорально 3 000 000 МО 2 рази на добу протягом 7–10 днів (Протокол надання медичної допомоги хворим на сечостатевий хламідіоз).

Профілактика захворювання

З метою профілактики хламідіозу важливо інформувати чоловіків та жінок про інфекції, які передаються статевим шляхом. Сексуально активним жінкам рекомендується проходити щорічний скринінг на хламідіоз, щоб запобігти його ускладненням.