Новини медицини та фармації

ГРВІ, грип, COVID-19: як зміцнити імунну систему?

Щодня ми зазнаємо впливу широкого спектру потенційно патогенних мікроорганізмів. Чи розвинеться при контакті з ним інфекційне захворювання, залежить від низки факторів. Основний — стан нашої імунної системи.

Виділяють два основні типи імунітету: вроджений та адаптивний (набутий). Вроджений імунітет — це перша лінія захисту організму, що в основному складається з фізичних бар’єрів (таких як шкіра) та біологічних рідин, включаючи бронхіальний секрет, соляну кислоту шлункового соку та ферменти, що містяться в слині, а також імунних клітин.

Адаптивний імунітет — це система антиген-специфічної імунної відповіді, що складається з клітинної та гуморальної ланок. Органами імунної системи є селезінка, тимус, кістковий мозок та лімфатичні вузли.

За оцінками експертів, ряд простих заходів щодо зміни способу життя та раціону харчування потенційно сприяють покращенню функції імунної системи та профілактиці розвитку інфекційних захворювань, таких як гострі респіраторні інфекції (ГРВІ), грип та коронавірусна інфекція.

Харчування

Ми — те, що ми їмо. Аргінін — амінокислота, необхідна для утворення оксиду азоту в імунних клітинах. Оксид азоту проявляє цитотоксичну дію щодо патогенних мікроорганізмів. Вітамін А та цинк необхідні для поділу імунних клітин. Вітамін С відіграє важливу роль у функціонуванні як вродженої, так і адаптивної імунної системи. Вітамін Е сприяє індукції імунних реакцій у тварин та людей. Таким чином, за оцінками експертів, різноманітний раціон харчування, що включає фрукти та овочі, цільнозернові продукти, горіхи, насіння, молочні продукти, а також рибу, м’ясо, рослинний білок, сприяє підтримці здоров’я імунної системи та профілактиці ГРВІ, грипу та коронавірусної інфекції.

Мікробіом

Комбінація мікроорганізмів, що населяють кишечник, називається мікробіомом. Одна з важливих функцій мікробіома кишечнику — імунна. У дослідженнях показано, що середземноморська дієта сприяє підтримці нормальної мікрофлори кишечнику і потенційно може зумовлювати підвищення імунітету. Вважається, що цей ефект дієти пов’язаний з високим вмістом штаму бактерій Faecalibacterium prausnitzii. Експерти також рекомендують уникати їжі з високим вмістом простих цукрів та тваринних жирів, оскільки ці продукти зумовлюють дисбаланс кишкової мікрофлори, підвищення рівня запалення у кишечнику та порушення імунної функції. Також може бути рекомендований прийом пробіотиків. У дослідженнях показано, що пробіотична суміш бактеріальних штамів Lactiplantibacillus plantarum та Pediococcus acidilactici сприяє зменшенню кількості вірусу, що виділяється з дихальних шляхів, а також зменшенню тривалості симптомів у пацієнтів з COVID-19.

Здоровий спосіб життя

Спосіб життя також може значно впливати на імунну функцію. Наприклад, куріння негативно впливає як на вроджений, так і адаптивний імунітет. У дослідженнях було показано, що алкоголь підвищує сприйнятливість як до бактеріальних, так і вірусних інфекцій. Навіть помірне вживання спиртних напоїв зумовлює зниження ефективності імунної відповіді.

Сон

У дослідженнях показано, що порушення сну викликають підвищення рівня прозапальних цитокінів та зниження імунної відповіді. Так, продемонстровано, що у підлітків, що сплять близько 6 год, частіше діагностуються гострі респіраторні захворювання, грип та гастроентерит, ніж у їхніх однолітків із нормальною тривалістю сну.

Стрес

Як гострий, так і хронічний стрес зумовлюють розвиток порушень імунної функції. Експерти рекомендують застосовувати немедикаментозні техніки для зниження рівня стресу, наприклад, медитації.

Фізична активність

У дослідженнях було показано, що фізична активність помірної інтенсивності (наприклад швидка ходьба або бальні танці), зокрема, сприяє покращенню функціонування імунної системи. Водночас тривалі інтенсивні навантаження без достатнього відпочинку між тренуваннями потенційно викликають зниження імунної функції та підвищення сприйнятливості до інфекційних патогенів.