Гормональний збій: причини, патогенез та симптоми

Що таке гормональний збій?

Гормональний збій (гормональні порушення) — стан, за якого порушується нормальна функція ендокринної системи, що призводить до гормонального дисбалансу (Crafa A., 2021). Гормони — особливі хімічні речовини, що синтезуються ендокринними залозами і відіграють ключову роль у регуляції росту, обміну речовин, репродуктивної функції, емоцій та інших фізіологічних процесів. Симптоми гормонального збою можуть бути різноманітними. Кожен пацієнт індивідуальний, і прояви порушень у нього залежать від багатьох факторів, у тому числі від виду та причини гормонального збою, тривалості та ступеня дисфункції ендокринних залоз, віку, наявності чи відсутності інших захворювань.

Причини розвитку гормонального збою

Причини розвитку гормонального збою можуть бути різноманітними:

1. Порушення роботи ендокринної системи (одна з основних причин), зокрема залоз внутрішньої секреції: підшлункова залоза, щитовидна залоза, яєчники/яєчка.

Наприклад, гормональний збій у жінок часто пов’язаний з гіпер- або гіпофункцією ендокринних залоз і призводить до збою у виробленні гормонів.

2. Порушення у зворотному зв’язку між ендокринними залозами та гіпоталамо-гіпофізарною системою.
3. Порушення у метаболізмі гормонів у печінці та нирках (Gordon C.M., 2017).

Патогенез гормонального збою

Патогенез гормонального збою варіює залежно від конкретної проблеми і гормонів, що зачіпаються.

1. Гіпотиреоз є наслідком зниженої роботи щитовидної залози, патогенез асоційований з недостатнім виділенням гормонів, що може призводити до уповільнення метаболізму, синдрому хронічної втоми, порушення функції репродуктивної системи та інших симптомів.
2. Гіпертиреоз (гіперфункція щитовидної залози) — патогенез пов’язаний з надмірним виділенням гормонів щитовидної залози, що може викликати нервозність, підвищене потовиділення, зменшення маси тіла, порушення серцево-судинної системи та інші прояви.
3. Гормональний збій у чоловіків може спричиняти порушення репродуктивної функції, що має прямий зв’язок зі зниженим рівнем чоловічих статевих гормонів (Prencipe N., 2023).
4. У період вагітності гормональні зміни є природною частиною процесу виношування дитини та можуть викликати різні особливості та збої в гормональному балансі у жінки (Kumar P., 2012). Наприклад, вагітність може спричинити порушення в роботі підшлункової залози, що призводить до порушень глікемічного обміну, зокрема до гестаційного діабету — патологічного стану, за якого рівень глюкози в крові у майбутньої матері підвищується, що може потребувати спеціального медичного втручання.
5. Крім того, гормональний збій може також спостерігатися у дітей, призводячи до порушень розвитку, наприклад, раннього початку статевого дозрівання (Mazur A., 2022). У деяких дітей гормональні зміни, пов’язані зі статевим розвитком, можуть відбуватися раніше за звичайний вік. Це може виявлятися в ранній появі вторинних статевих ознак, таких як збільшення геніталій, ріст волосся на тілі або ріст грудей у дівчаток віком до 8 років і у хлопчиків до 9 років. Водночас гормональний збій може призводити як до раннього статевого дозрівання, так і до його затримки, коли прояви статевих ознак виникають пізніше, ніж зазвичай.

Ускладнення гормонального збою можуть варіювати залежно від його причини та тяжкості, призводячи до таких патологічних станів, як уповільнення росту та розвитку, психологічні та емоційні проблеми, порушення менструального циклу, зниження фертильності та репродуктивної функції, а також метаболічні та ендокринні порушення.

Діагностика гормонального збою

Сучасні гайдлайни Американської тиреоїдної асоціації (American Thyroid Association) рекомендують під час діагностування гормонального збою у пацієнтів різних вікових груп спочатку застосовувати стандартні методи обстеження з метою оцінки загального стану організму, вони включають:

• детальний збір анамнезу життя та захворювання;
• фізикальне обстеження.

Тільки після використання цих двох стандартних методів хворому слід призначати більш детальні дослідження, що включають:

• лабораторне тестування: оцінка зміни рівнів різних гормонів у крові, сечі та слині;
• інструментальне обстеження: ультразвукове дослідження органів малого тазу, комп’ютерна томографія чи магнітно-резонансна томографія голови, грудної клітки чи інших органів залежно від підозри на конкретне захворювання;
• функціональні тести: тести на гормональну стимуляцію, супресію чи провокацію, щоб оцінити функцію певних органів чи систем організму;
• консультація фахівців: залежно від підозрюваного захворювання та виявлених симптомів можуть знадобитися додаткові консультації фахівців, таких як ендокринолог, гінеколог, педіатр, гастроентеролог, невролог та ін. (Ross D.S., 2016).

Профілактика гормонального збою

З метою запобігання гормональному збою кожна людина може дотримуватися певних профілактичних заходів, націлених на раннє виявлення будь-яких супутніх захворювань та своєчасну корекцію. Загальні профілактичні заходи включають:

• регулярні медичні огляди;
• правильне харчування;
• активний спосіб життя;
• контроль стресу;
• регулярний сон;
• контроль супутніх захворювань;
• уникнення шкідливих звичок.