Гідрокортизон: питання та відповіді

Гідрокортизон належить до стероїдних гормонів надниркових залоз глюкокортикостероїдів (ГКС). ГКС бувають як природного походження (гормони, що виробляє кора надниркових залоз), так і синтетичними, які легко всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту. ГКС природного походження (гідрокортизон і кортизон), які мають властивість затримувати в організмі солі (зокрема натрій), застосовують як замісну терапію при станах, пов’язаних з недостатністю функції надниркових залоз. Окрім того, ці гормони застосовують у зв’язку з тим, що вони мають потужну протизапальну дію при різних патологічних процесах.

Яку дію має гідрокортизон?

Гідрокортизон:

• впливає на білковий та вуглеводний обмін;
• підвищує рівень глюкози в крові, має катаболічну дію, викликає перерозподіл жирової тканини;
• проявляє мінералокортикоїдну активність, сприяє затримці натрію та води в організмі, виведенню з організму кальцію;
• виявляє імунодепресивну дію, зумовлену впливом на стовбурові клітини, міграцію В-лімфоцитів та взаємодію Т- та В-лімфоцитів, а також протизапальну, десенсибілізувальну, протиалергічну, протишокову та антитоксичну активність;
• пригнічує виділення медіаторів запалення, гальмує метаболізм арахідонової кислоти.

При яких захворюваннях/станах застосовують гідрокортизон?

Показаннями до застосування гідрокортизону є:

• ендокринні захворювання — первинна або вторинна недостатність кори надниркових залоз (препарат вибору), негнійний тиреоїдит, гіперкальціємія внаслідок пухлинного захворювання;
• запально-дегенеративні та обмінні захворювання суглобів — псоріатичний артрит, ревматоїдний артрит, ювенільний ревматоїдний артрит, анкілозивний спондилоартрит, гострий та підгострий бурсит, гострий та неспецифічний тендосиновіт, гострий подагричний артрит, посттравматичний остеоартроз, синовіт при остеоартрозі, епікондиліт;
• системні захворювання сполучної тканини (у період загострення або як підтримувальна терапія) — системний червоний вовчак, системний дерматоміозит, гострий ревмокардит. При ревматичних захворюваннях препарат застосовують короткочасно як допоміжну терапію в період загострення;
• шкірні хвороби, такі як пухирчатка, бульозний герпетиформний та ексфоліативний дерматит; тяжка форма мультиформної еритеми; грибоподібний мікоз, тяжка форма псоріазу, тяжка форма себорейного дерматиту;
• алергічні стани, що не піддаються терапії іншими засобами: сезонний або хронічний алергічний риніт, сироваткова хвороба, бронхіальна астма, медикаментозна алергія, контактний або атопічний дерматит, трансфузійні реакції, гострий неінфекційний набряк гортані;
• офтальмологічні захворювання (тяжкі гострі та хронічні процеси), зокрема алергічні крайові виразки рогівки, Herpes zoster, запалення переднього сегмента, дифузний задній увеїт та хоріоїдит, симпатична офтальмія, алергічний кон’юнктивіт, кератит, хоріоретиніт, неврит зорового нерва, ірит та іридоцикліт;
• хвороби органів дихання — саркоїдоз, синдром Леффлера, бериліоз, аспіраційний пневмоніт;
• гематологічні захворювання — ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих (препарат вводять тільки внутрішньовенно (в/в)), вторинна тромбоцитопенія у дорослих, аутоімуна гемолітична анемія, вроджена гіпопластична анемія, лейкоз та лімфома у дорослих у складі комбінованої терапії);
• виразковий коліт, регіонарний ентерит (у складі системної терапії у гострий період захворювання);
• шок різної етіології;
• трихінельоз з ураженням нервової системи або міокарда;
• запальні та алергічні захворювання шкіри немікробної етіології, наприклад алергічний та контактний дерматит, екзема, нейродерміт, токсикодермія (у складі комплексної терапії);
• для підвищення диурезу при нефротичному синдромі;
• для зниження внутрішньочерепного тиску при туберкульозному менінгіті із субарахноїдальним блоком або при загрозі блоку (при одночасному проведенні протитуберкульозної терапії).

У яких формах випускається гідрокортизон?

Гідрокортизон — препарат, який застосовують як системно, так і місцево. Для системного застосування призначені такі форми випуску гідрокортизону, як таблетки, порошок для розчину для ін’єкцій/інфузій 100 мг, суспензія для ін’єкцій 2,5%.

Для місцевого застосування гідрокортизон випускають у формі очної мазі (1, 2,5 і 0,5%), мазі (0,1-1%), крему (0,1%), емульсії нашкірної (0,1%), ліпокрему (0,1%).

Як правильно розводити порошок гідрокортизону для приготування ін’єкцій?

Для в/в інфузії спочатку необхідно приготувати розчин, додавши у флакон з порошком гідрокортизону не більше 2 мл бактеріостатичної води для ін’єкцій. Потім цей р-н слід додати у флакон 5% р-ну декстрози або 0,9% р-ну натрію хлориду для ін’єкцій (об’єм флакона — 100–1000 мл).

Якщо планується в/в ін’єкція (одноразове введення всієї дози) препарату, то можна розчинений порошок гідрокортизону не розводити у флаконі з розчином для інфузій.

Чи можна вводити гідрокортизон внутрішньом’язово?

Порошок для ін’єкцій гідрокортизону призначений як для в/в, так і для в/м введення. Важливо враховувати, що препарат у формі готової суспензії гідрокортизону не призначений для системного введення! Суспензія гідрокортизону — це форма випуску, призначена для місцевого введення в м’які тканини, суглоби та сухожильні піхви.

Як правильно вводити суспензію гідрокортизону в порожнину суглоба?

Для дорослих та дітей віком від 14 років разова доза залежить від розміру суглоба та тяжкості захворювання — 5–50 мг гідрокортизону внутрішньосуглобово та періартикулярно. Протягом 24 год дорослим можна проводити ін’єкції не більше ніж у 3 суглоби.

Для дітей віком до 14 років разова доза гідрокортизону залежить від розміру суглоба та від тяжкості захворювання — 5–30 мг внутрішньосуглобово та періартикулярно.

Пацієнти похилого віку: стероїди слід застосовувати з обережністю у зв’язку з посиленням побічних реакців. Лікувальний ефект при внутрішньосуглобовому введенні лікарського засобу настає протягом 6–24 год та зберігається в період від кількох діб до кількох тижнів. Повторне введення препарату можливе через 3 тиж. Препарат не слід вводити безпосередньо в сухожилля, тому при тендиніті його вводять у сухожильну піхву.

При яких захворюваннях застосовують мазь із гідрокортизоном?

Показаннями до місцевого застосування є неінфіковані поверхневі дерматози, за яких показані місцеві кортикостероїди (екзема, алергічний і контактний дерматит, нейродерміт, псоріаз). Топічні кортикостероїди застосовують також для продовження лікування або підтримувальної терапії при дерматозах, за яких у минулому призначали сильніші кортикостероїди.

Як правильно застосовувати мазь із гідрокортизоном?

Гідрокортизон у формі мазі або крему слід наносити рівномірним тонким шаром на уражені ділянки шкіри. Препарат можна обережно втирати у шкіру для прискорення його проникнення. Для забезпечення найкращого терапевтичного ефекту можна накладати оклюзійну пов’язку.

Чи можна мазь із гідрокортизоном наносити на обличчя?

З обережністю слід наносити препарат на шкіру обличчя, геніталій та волосисту частину голови, шкіра яких найбільш чутлива до кортикостероїдів. Застосування препарату в ділянці обличчя, згиначів та інших ділянках тонкої шкіри може призвести до атрофії шкіри та підвищення всмоктування препарату.

Як довго можна застосовувати гідрокортизонову мазь?

Якщо можливо, слід уникати тривалої терапії. Період безперервного лікування не має перевищувати 7 днів. За необхідності тривалішої терапії курсу та режим застосування визначає лікар.

Чи можна застосовувати гідрокортизонову мазь при герпесі?

Герпес у гострій фазі є протипоказанням до застосування форм гідрокортизону для місцевого застосування.

При яких захворюваннях застосовують гідрокортизонову очну мазь?

Показаннями до застосування гідрокортизонової мазі в офтальмології є:

• алергічний кон’юнктивіт;
• гострий та хронічний ірит, іридоцикліт, увеїт, хоріоретиніт;
• симпатична офтальмія, післяопераційне подразнення;
• відновлення прозорості рогівки після перенесеного кератиту, опіку (у тому числі хімічного);
• пригнічення неоваскуляризації.

Протягом якого періоду часу гідрокортизон виводиться з організму?

Введена в/в або в/м доза гідрокортизону у формі розчину для ін’єкцій майже повністю виводиться з організму протягом 12 год, тому для підтримки високих концентрацій препарату в крові необхідно вводити його системно або кожні 4–6 год.

Які можуть бути небажані побічні ефекти при застосуванні гідрокортизону?

Небажані реакції при застосуванні високих доз кортикостероїдів протягом короткого періоду розвиваються рідко, але можливе виникнення пептичних виразок. Гідрокортизон може маскувати симптоми інфекції, під час терапії цими препаратами можуть розвиватися нові інфекційні процеси. При застосуванні кортикостероїдів може знижуватися опірність організму та його здатність локалізувати інфекційний процес. Введення гідрокортизону в середніх та високих дозах може призвести до підвищення артеріального тиску, затримки солей та води в організмі та до підвищеного виведення калію. Також можуть спостерігатися ендокринні порушення:

• порушення менструального циклу;
• розвиток синдрому Кушинга;
• пригнічення гіпофізарно-надниркової осі;
• зниження толерантності до вуглеводів;
• маніфестація латентного цукрового діабету;
• підвищення потреби в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних препаратах, що застосовуються при цукровому діабеті;
• пригнічення зростання у дітей.

У яких ситуаціях призначають гідрокортизон у таблетках?

Гідрокортизон у формі таблеток для прийому внутрішньо застосовують як замісну терапію при первинній, вторинній або гострій адренокортикальній недостатності. Також таблетований гідрокортизон допустимо застосовувати перед хірургічним втручанням і при серйозній травмі або у пацієнтів з відомою адренокортикальною недостатністю чи сумнівним резервом надниркових залоз.