Галоперидол: коли призначають препарат, як він діє і що потрібно знати про побічні ефекти

Що таке галоперидол?

Галоперидол — це один із найдавніших і найпотужніших антипсихотичних препаратів (нейролептиків) першого покоління. Простіше кажучи, це лікарський засіб, який допомагає головному мозку «заспокоїти» надто активні сигнали — галюцинації, марення, значно виражене збудження. Також препарат можуть призначати для лікування тиків та синдрому Туретта. Препарат призначають, починаючи з 1950-х років, і лише за рецептом лікаря¹.

Коротко про головне:

• галоперидол — нейролептик першого покоління; зменшує вираженість галюцинацій, марення, психомоторного збудження;
• призначають при шизофренії, гострих та хронічних психозах, психомоторному збудженні, агресії, галюцинаціях, маячних розладах та маніакальних станах;
• випускається у формі таблеток, розчину для ін’єкцій, у тому числі у депо-формі (діє до 4 тиж);
• можливі побічні ефекти: сонливість, м’язова скутість, тремор, мимовільні рухи, запаморочення, зниження артеріального тиску;
• протипоказаний при гіперчутливості до препарату, комі, вираженому пригніченні центральної нервової системи, хворобі Паркінсона та деяких тяжких серцево-судинних захворюваннях;
• передозування небезпечне: можливі порушення ритму серця, зупинка дихання, кома.

Як діє галоперидол?

Галоперидол блокує дофамінові рецептори (D₂) у головному мозку. При психозах дофамінові сигнали стають надто активними — внаслідок чого розвиваються галюцинації та марення. Галоперидол зменшує вираженість цього «шуму».

Крім дофамінових рецепторів, препарат впливає на адренергічні, холінергічні та гістамінові рецептори — саме вони відповідають за частину побічних ефектів: сонливість, сухість у роті, зниження артеріального тиску, рухові порушення¹.

Важливо: галоперидол не «лікує» психоз назавжди — він контролює симптоми, доки людина приймає препарат.

Коли призначають галоперидол?

Галоперидол — не препарат «від нервів». Його призначають при тяжких психічних та неврологічних станах, що супроводжуються порушенням сприйняття, поведінки або підвищеним психомоторним збудженням.

Які існують показання до призначення галоперидолу?

• Шизофренія та психози — для зменшення вираженості галюцинацій, марення, вираженого збудження, агресивності та порушення поведінки²;
• делірій — у разі неефективності нефармакологічних методів³;
• хорея Гентінгтона (легкий та помірний ступінь) — коли інші препарати неефективні;
• синдром Туретта — зменшує вираженість рухових та голосових тиків;
• гіперактивність і виражені розлади поведінки в дітей — лише за неефективності інших подходов^{1, 4};
• психомоторне збудження — коли людина некерована і небезпечна для себе або оточення;
• гострі маніакальні епізоди при біполярному розладі;
• нудота та блювання, у тому числі після хімієтерапії;
• стійка гикавка, яка не піддається іншим методам лікування⁵.

Важливо! Галоперидол не приймають при тривозі, звичайному безсонні або стресі.

Чим небезпечний галоперидол?

Галоперидол — потужний препарат із серйозними побічними ефектами, як-от:

• тремор;
• м’язова скутість;
• мимовільні рухи;
• порушення серцевого ритму;
• виражена сонливість;
• злоякісний нейролептичний синдром;
• ризик транзиторної ішемічної атаки, інсульту.

Саме тому його приймають лише при тяжких станах та під контролем лікаря.

Який є ризик для серця при прийомі галоперидолу?

Галоперидол подовжує інтервал Q—T на електрокардіограмі (ЕКГ) — це підвищує ризик небезпечної аритмії (шлуночкової тахікардії типу «пірует»). Простіше кажучи, при неправильному або поєднаному прийомі з іншими препаратами можливі загрозливі для життя порушення серцевого ритму.

Яка небезпека прийому галоперидолу для пацієнтів похилого віку із деменцією?

Галоперидол не схвалений Управлінням контролю якості харчових продуктів та лікарських засобів (Food and Drug Administration — FDA) для лікування психозу при деменції. В осіб похилого віку з деменцією антипсихотики підвищують ризик інсульту та летального випадку⁴.

Які побічні ефекти у галоперидолу?

Галоперидол може викликати побічні ефекти з боку нервової системи, серця, шлунково-кишкового тракту та інших органів. Найчастіше вони розвиваються на початку лікування чи при застосуванні високих доз.

Які побічні ефекти фіксують найчастіше при прийомі галоперидолу?

• Сонливість, загальмованість, запаморочення;
• м’язову скутість, тремор;
• сухість у роті;
• закреп;
• зниження артеріального тиску під час вставання — ризик падінь;
• збільшення маси тіла;
• у чоловіків — порушення ерекції; у жінок — порушення менструального циклу.

Які менш часті побічні ефекти у галоперидолу?

• Порушення зору при тривалому прийомі;
• зниження блювотного рефлексу;
• підвищена чутливість шкіри до сонця.

Які найсерйозніші побічні ефекти у галоперидолу?

• Злоякісний нейролептичний синдром — підвищена температура тіла + ригідність м’язів → виклик швидкої допомоги негайно;
• небезпечні аритмії (подовження інтервалу Q—T на ЕКГ), шлуночкова тахікардія типу «пірует»;
• холестатична жовтяниця;
• судоми;
• агранулоцитоз (зниження рівня лейкоцитів)¹.

Що таке екстрапірамідні порушення при прийомі галоперидолу?

Це найбільш характерні побічні ефекти галоперидолу, пов’язані з впливом препарату на головний мозок, та проявляються:

• м’язовою скутістю;
• тремтінням рук;
• болісними м’язовими спазмами;
• внутрішнім занепокоєнням та неможливістю спокійно сидіти;
• мимовільними рухами обличчя, язика чи кінцівок при тривалому лікуванні.

За наявності яких побічних ефектів необхідно терміново звернутися до лікаря?

• Підвищена температура тіла та виражена м’язова скутість;
• втрата свідомості;
• судоми;
• прискорене серцебиття або непритомність;
• виражена алергічна реакція;
• тривала болісна ерекція;
• мимовільні рухи обличчя, язика чи кінцівок.

Які існують форми випуску галоперидолу?

В аптеках можна придбати:

• розчин для ін’єкцій по 5 мг/мл по 1 мл ампулі;
• розчин для ін’єкцій (галоперидол деканоат) по 50 мг/мл; по 1 мл у ампулі;
• таблетки по 15 мг, по 5 мг.

Як правильно приймати галоперидол?

Галоперидол слід приймати лише за призначенням лікаря. Дозу підбирають індивідуально залежно від захворювання, віку та ефективності лікування. Самостійно змінювати дозу або припиняти прийом препарату не можна.

Галоперидол: до або після їди?

Галоперидол у таблетованій формі рекомендовано приймати під час або після їди, запиваючи достатньою кількістю води, — це зменшує дискомфорт у шлунку. Важливо приймати в той самий час кожного дня.

Що робити, якщо пропустили прийом галоперидолу?

Прийміть дозу препарату якнайшвидше. Якщо до наступного прийому залишилося мало часу, пропустіть і поверніться до звичайного графіка. Подвійну дозу не можна приймати.

За скільки часу починає діяти галоперидол?

Швидкість залежить від форми препарату та шляху введення:

• внутрішньовенно — майже відразу, за кілька секунд;
• підшкірно — через 10–15 хв;
• внутрішньом’язово — через 20 хв;
• при прийомі внутрішньо (пігулки, розчин) — перші ефекти відзначаються через 1—2 год, максимум — через 2—6 год;
• депо-форма (галоперидол деканоат) — ефект розвивається кілька днів, зате тримається до 4 тиж;
• при хронічному психозі — перше зменшення симптомів зазвичай настає через 5—7 днів лікування^{1, 5}.

Чи можна приймати галоперидол при психозі?

Так. Галоперидол — один із препаратів, що застосовуються для лікування гострих психозів. Він зменшує вираженість марення, галюцинацій, збудження та агресивної поведінки. Дозу та форму препарату (таблетки або ін’єкції) підбирає лікар^{1, 4}.

Чи можна приймати галоперидол при шизофренії?

Так, галоперидол призначають для лікування шизофренії, особливо при виражених психотичних симптомах. При помірних симптомах шизофренії рекомендована доза становить 0,5–2 мг внутрішньо 2–3 р/добу. При тяжких — 3–5 мг внутрішньо 2–3 р/сут. Максимальна рекомендована пероральна доза не повинна перевищувати 100 мг на добу^{1, 4}.

Для усунення гострого збудження при шизофренії:

• галоперидол лактат вводять внутрішньом’язово в дозі 2–5 мг кожні 4–8 год;
• максимальна рекомендована доза внутрішньом’язового галоперидолу лактату не повинна перевищувати 20 мг на добу.

Депо-форма (галоперидол деканоат):

• початкова доза депо-препарату галоперидолу деканоату, що вводиться внутрішньом’язово, у 10–20 разів вища, ніж попередня пероральна доза;
• максимальна рекомендована доза — 450 мг 1 раз на 4 тиж^{1, 4}.

Як приймати галоперидол при синдромі Туретта?

Дозу препарату визначають з урахуванням маси тіла — 0,05–0,075 мг/кг/добу¹. Галоперидол зменшує вираженість моторних та голосових тиків, якщо інші методи лікування виявилися недостатньо ефективними або протипоказані.

Чи можна приймати галоперидол при психомоторному збудженні?

Так, галоперидол може швидко зменшити виражене збудження, агресію та небезпечну поведінку, можлива доза препарату 0,5–1 мг внутрішньо кожні 1–4 год. Максимальна добова доза може досягати 100 мг на добу¹.

Чи можна приймати галоперидол при тривозі?

Зазвичай ні. Галоперидол — не препарат першої лінії для лікування тривожних розладів. Його можна призначити, коли тривога супроводжує психоз, виражене збудження чи інші стани, що потребують застосування антипсихотиків. Початкова доза: 0,5–2 мг кожні 45–60 хв внутрішньо⁵.

Як приймати галоперидол при лікуванні хореї Гентінгтона?

При легкому та помірному ступені тяжкості, коли інші лікарські засоби неефективні або погано переносяться, а пероральна терапія не підходить, рекомендовано 2–5 мг галоперидолу внутрішньом’язово. Можна повторювати щогодини до досягнення контролю симптомів або максимальної добової дози 10 мг. Галоперидол може зменшувати вираженість моторних та голосових тиків, якщо інші методи лікування виявилися недостатньо ефективними або протипоказані.

Як приймати галоперидол для профілактики післяопераційної нудоти та блювання?

Рекомендовано призначати галоперидол у пацієнтів з помірним та високим ризиком, як монотерапію або у складі комбінованої терапії, коли інші лікарські засоби неефективні або погано переносяться — 1–2 мг внутрішньом’язово при індукції або за 30 хв до закінчення анестезії⁴.

Як приймати галоперидол у пацієнтів із нирковою недостатністю?

Корекція дози зазвичай не потрібна.

Як приймати галоперидол у пацієнтів із печінковою недостатністю?

У пацієнтів можливе підвищення концентрації галоперидолу у плазмі крові¹.

Чи можна приймати галоперидол дітям?

Безпека та ефективність прийому галоперидолу дітям та підліткам (віком молодше 18 років) не встановлені. Дані відсутні⁴.

Доза галоперидолу підбирається індивідуально лікарем залежно від діагнозу, вираженості симптомів, віку пацієнта та переносимості препарату. Самостійна зміна дози або схеми прийому може бути небезпечною¹.

Як приймати галоперидол пацієнтам похилого віку?

Починають із половини стандартної дози дорослого. Курс — якнайкоротший. Також обов’язковий постійний контроль лікаря⁴.

Чи можна приймати галоперидол у період вагітності?

Галоперидол не рекомендується приймати в період вагітності, якщо в цьому немає потреби. Лікар може призначити препарат лише у випадках, коли очікувана користь матері перевищує можливий ризик для плода¹.

Чим галоперидол може бути небезпечним для плода під час вагітності?

Якщо жінка приймає галоперидол у III триместр вагітності, у новонародженого після народження можуть фіксуватися:

• м’язова скутість чи, навпаки, знижений м’язовий тонус;
• тремтіння рук та ніг;
• сонливість чи підвищена збудливість;
• порушення дихання;
• проблеми з годуванням.

Зазвичай таких дітей ретельно спостерігають лікарі після народження⁴.

Чи можна приймати галоперидол у період годування грудьми?

Не рекомендується. Галоперидол проникає у грудне молоко і виявляється у плазмі крові та сечі новонароджених⁴.

Чи можна приймати галоперидол із алкоголем?

Ні, поєднання галоперидолу із алкоголем не рекомендується. Алкоголь може посилювати пригнічувальну дію препарату на центральну нервову систему, підвищуючи ризик сонливості, запаморочення, порушення координації, зниження концентрації уваги та збільшення вираженості побічних ефектів.

У чому різниця між звичайною формою галоперидолу та депо-формою?

Основна відмінність полягає в тривалості дії та способі прийому (табл. 1).

Галоперидол деканоат — пролонгована (депо) форма для внутрішньом’язового введення. Ін’єкції галоперидолу деканоату виконуються за допомогою спеціальної техніки введення (Z-трек). Для введення галоперидолу деканоату рекомендується голка 21 калібру, а об’єм ін’єкції не повинен перевищувати 3 мл^{1, 4}.

Кому найчастіше призначають депо-форму галоперидолу?

Депо-форму частіше призначають пацієнтам із шизофренією та іншими хронічними психотичними розладами, яким необхідна тривала підтримувальна терапія. Депо-форма галоперидолу допомагає підтримувати стабільну концентрацію препарату в організмі та знижує ризик пропуску лікування. Перед переходом на депо-форму зазвичай спочатку оцінюють переносимість звичайного галоперидолу.

У яких випадках галоперидол не допомагає?

Галоперидол може бути неефективним, якщо:

• симптоми викликані станами, при яких галоперидол не є терапією вибору;
• причина тривоги, безсоння або емоційного напруження не пов’язана з психозом;
• доза або тривалість лікування недостатня для оцінки ефекту;
• пацієнт приймає препарат нерегулярно.

З чим не слід приймати галоперидол і чи можна його поєднувати з іншими ліками?

Деякі препарати підвищують концентрацію галоперидолу в плазмі крові — і тим самим збільшують вираженість його побічних ефектів, інші — знижують ефективність, тому при призначенні галоперидолу важливо повідомити лікаря про всі препарати, що приймаються (табл. 2)¹.

Які існують протипоказання до прийому галоперидолу?

Галоперидол не слід приймати при:

• алергії на препарат (зареєстровані випадки набряку Квінке);
• хворобі Паркінсона;
• деменції з тільцями Леві;
• комі або вираженому пригніченні центральної нервової системи;
• тяжких порушеннях серцевого ритму.

Галоперидол — це «важкий» препарат чи ні? Чи варто його боятися?

Чесна відповідь: галоперидол — серйозний препарат із реальними ризиками. Але страх перед ним часто заважає людям отримати допомогу, яка їм справді потрібна¹.

Чому галоперидол вважають «важким» препаратом?

Галоперидол вважають «важким» не тому, що він чинить сильнішу дію за інші антипсихотики, а тому, що він частіше викликає побічні ефекти, особливо рухові порушення: м’язову скутість, тремор, внутрішні занепокоєння (акатизію) і пізню дискінезію при тривалому прийомі.

Чи призначають галоперидол сьогодні?

Так. Галоперидол, як і раніше, застосовують у сучасній психіатрії та невідкладній медицині, особливо при гострих психозах, вираженому психомоторному збудженні, делірії, а також для лікування деяких інших психічних та неврологічних захворювань.

Однак для тривалого лікування шизофренії та інших психотичних розладів лікарі нерідко віддають перевагу антипсихотикам другого покоління, оскільки вони зазвичай рідше спричиняють рухові побічні ефекти. Вибір препарату залежить від діагнозу, стану пацієнта та переносимості лікування.

Наскільки галоперидол є безпечним?

Галоперидол асоціюється із радянською психіатрією, примусовим лікуванням. Цей образ багато в чому сформувався через те, як ліки застосовували раніше: у високих дозах, без контролю, іноді не за показаннями. Сьогодні підхід інший, але репутація лишилася. Головний ризик — екстрапірамідні порушення. Нижче наведено інформацію про безпеку застосування цього препарату в різних клінічних випадках (табл. 3).

Які існують альтернативи галоперидолу?

Галоперидол — ефективний, але застарілий препарат із високим ризиком рухових побічних ефектів. У сучасній психіатрії частіше віддають перевагу атиповим антипсихотикам другого покоління (табл. 4).

Важливо! Галоперидол, як і раніше, залишається препаратом вибору в екстрених ситуаціях — при гострій агресії або збудженні, коли потрібний швидкий ефект.

Чим галоперидол відрізняється від атипових антипсихотиків?

Галоперидол належить до типових (антипсихотиків першого покоління), а рисперидон, оланзапін, кветіапін та арипіпразол — до атипових (другого покоління).

Головна відмінність — побічні ефекти. Галоперидол частіше викликає рухові порушення (скутість, тремор, акатизію), а атипові антипсихотики рідше спричиняють такі ускладнення, але частіше зумовлюють збільшення маси тіла та порушення обміну речовин.

За ефективністю при лікуванні психозів препарати загалом можна порівнювати. Вибір залежить від захворювання, симптомів та індивідуальних особливостей пацієнта.

Коли галоперидол — найкращий вибір?

Незважаючи на репутацію «важкого» препарату, у низці ситуацій галоперидол не має рівних, як-от:

• гострий психоз з агресією або збудженням — потрібен швидкий та передбачуваний ефект; ін’єкційна форма діє вже через 20–30 хв;
• делірій у реанімації — за неефективності інших методів;
• недоступність або непереносимість антипсихотиків другого покоління — галоперидол доступний і коштує значно дешевше;
• гуманітарні умови — приймають галоперидол саме через його доступність та доведену ефективність при гострому психозі;
• синдром Туретта — одне з небагатьох показань, при якому галоперидол залишається серед рекомендованих варіантів.

Коли краще вибрати інші препарати?

• Тривале лікування шизофренії — антипсихотики другого покоління рідше викликають рухові порушення та пізню дискінезію;
• пацієнти похилого віку — будь-який антипсихотик другого покоління кращій через нижчий ризик падінь і когнітивних порушень;
• деменція з психотичними симптомами — галоперидол протипоказаний;
• хвороба Паркінсона — абсолютне протипоказання; призначають кветіапін або клозапін;
• біполярний розлад, тривала підтримувальна терапія — арипіпразол або кветіапін з кращим профілем переносимості.

Чи викликає галоперидол залежність?

Ні. Галоперидол не викликає лікарської залежності та не призводить до формування «тяги» до препарату, як бензодіазепіни або опіоїди. Однак не слід припиняти лікування самостійно.

Що буде, якщо різко скасувати прийом галоперидолу?

Різке скасування галоперидолу може призвести до повернення або збільшення вираженості симптомів основного захворювання, а також викликати симптоми відміни (нудоту, безсоння, тривогу, занепокоєння, мимовільні рухи), тому дозу галоперидолу зазвичай знижують поступово під контролем лікаря⁵.

Як проявляється синдром відміни галоперидолу?

При різкому припиненні прийому галоперидолу можливий розвиток синдрому відміни, хоча його діагностують рідше і зазвичай він менш виражений, ніж при відміні бензодіазепінів. Можливі симптоми:

• нудота та блювання;
• безсоння;
• тривожність та занепокоєння;
• дратівливість;
• підвищене потовиділення;
• запаморочення;
• тремор;
• прискорене серцебиття⁵.

Які відзначаються прояви передозування галоперидолом?

• Значно виражена м’язова скутість, тремор, мимовільні рухи;
• порушення серцевого ритму, можлива небезпечна аритмія;
• виражена сонливість, зниження свідомості, кома;
• пригнічення дихання⁵.

Важливо! Передозування галоперидолу — невідкладна ситуація.

Що робити при передозуванні галоперидолом?

• Негайно викликати швидку допомогу;
• специфічного антидоту немає;
• у лікарні: промивання шлунка, активоване вугілля, підтримка дихання та артеріального тиску, киснева терапія, за необхідності — штучна вентиляція легень (ШВЛ);
• при екстрапірамідних реакціях — препарати з антихолінергічною дією, наприклад, бензтропін;
• при вираженій артеріальній гіпотензії та порушенні кровообігу — внутрішньовенне введення рідини, концентрований альбумін, вазопресорні препарати (наприклад норепінефрин або фенілефрин);
• епінефрін при передозуванні галоперидолу протипоказаний — знизить артеріальний тиск ще значніше;
• при акатизії (безсонні та тривозі) — прийом пропранололу або антихолінергічних препаратів^{1, 5}.

Коли потрібно терміново звернутися до лікаря?

Слід звернутися до лікаря у разі виникнення:

• вираженої сонливості, сплутаності свідомості чи різкої зміни поведінки;
• значної м’язової скутості, мимовільних рухів, тремору чи вираженого занепокоєння;
• підвищеної температури тіла, вираженої слабкості, порушень свідомості (можливі ознаки злоякісного нейролептичного синдрому);
• прискореного серцебиття, непритомності, болю в грудній клітці або порушень серцевого ритму;
• ознак алергічної реакції (набряки обличчя, губ, язика, утруднення дихання);
• судом;
• ознак інфекції (гарячки, болю в горлі, вираженої слабкості), особливо при тривалому лікуванні.

Також необхідно звернутися до лікаря, якщо симптоми основного захворювання прогресують чи розвиваються нові небажані реакції.

Головне, на що важливо звернути увагу

Галоперидол — добре вивчений антипсихотичний препарат, який широко призначають у сучасній медицині. Незважаючи на можливі побічні ефекти, при правильному прийомі його користь у багатьох клінічних ситуаціях перевищує потенційні ризики. При гострих психотичних станах та психомоторному збудженні він може бути оптимальним вибором, тоді як для тривалого лікування лікарі нерідко віддають перевагу антипсихотикам другого покоління. Починати, змінювати дозу чи припиняти прийом галоперидолу без призначення лікаря не можна.

Часті запитання

1. Як галоперидол впливає на організм?

Галоперидол впливає на центральну нервову систему, блокуючи дофамінові D₂-рецептори у головному мозку. Завдяки цьому препарат допомагає зменшити вираженість марення, галюцинацій, психомоторного збудження та інших психотичних симптомів.

2. Через скільки часу та як галоперидол виводиться з організму?

Галоперидол виводиться з організму поступово. Його період напіввиведення становить близько 14–37 год при прийомі внутрішньо і може варіювати у різних пацієнтів, у тому числі через генетичні особливості роботи ферменту CYP 2D6. Близько 30% галоперидолу виводиться переважно із сечею.

3. Як галоперидол впливає на сон?

Галоперидол може викликати сонливість та седативний ефект, сприяючи цим зменшенню вираженості збудження. Однак у деяких пацієнтів він може спричиняти безсоння або занепокоєння (акатизію), що погіршує сон. Ефект залежить від індивідуальної реакції та дози препарату.

4. Який проміжок потрібен між прийомами галоперидолу?

Інтервал між прийомами галоперидолу залежить від форми препарату та призначення лікаря:

• таблетки (пероральний прийом): зазвичай добову дозу розподіляють на 2–3 прийоми протягом доби (наприклад кожні 8–12 год);
• ін’єкційна форма короткої дії: може застосовуватися з інтервалом кожні 4–8 год при гострих станах (за призначенням лікаря);
• галоперидол деканоат (депо-форма): зазвичай вводиться 1 раз на 4 тиж.

Схема прийому підбирається індивідуально залежно від діагнозу, дози та реакції пацієнта на лікування.

5. Скільки днів можна приймати галоперидол?

Тривалість лікування галоперидолом визначається індивідуально лікарем і залежить від діагнозу, вираженості симптомів та відповіді пацієнта на терапію. Препарат можна застосовувати як короткими курсами при гострих станах, так і тривалий час при хронічних захворюваннях. Не рекомендується самостійно змінювати тривалість прийому або різко скасовувати галоперидол, оскільки це може призвести до погіршення стану та повернення симптомів.

6. Чи можна приймати галоперидол при галюцинаціях?

Так, галоперидол можна призначати для лікування галюцинацій, особливо якщо вони пов’язані з психотичними розладами (наприклад при шизофренії або інших станах з порушенням сприйняття реальності).

7. Чи можна приймати галоперидол при маревних розладах?

Так, галоперидол можна призначати при маревних розладах та інших психотичних станах, оскільки він зменшує вираженість марення, галюцинацій та психомоторного збудження.

8. Як знизити ризик побічних ефектів?

Приймайте галоперидол тільки за призначенням лікаря, не змінюйте дозу самостійно та повідомляйте лікаря про будь-які незвичайні симптоми. При тривалому лікуванні потрібні регулярні контрольні огляди.

9. Чи впливає галоперидол на гормональну систему?

Так. Препарат може підвищувати рівень пролактину, що іноді призводить до порушень менструального циклу, виділень із молочних залоз, зниження статевого потягу та еректильної дисфункції.

Інформація про препарат галоперидол надається виключно для ознайомлення та не замінює медичної консультації. Будь-який прийом лікарського засобу, вибір дози, зміна схеми лікування або поєднане застосування з іншими ліками повинно здійснюватися лише за призначенням та під наглядом лікаря. При виникненні сонливості, м’язової скутості, мимовільних рухів, порушень серцевого ритму, алергічних реакцій або інших небажаних ефектів слід негайно звернутися по медичну допомогу. Не рекомендується самостійно змінювати дозу або припиняти лікування галоперидолом без консультації лікаря, оскільки це може призвести до погіршення стану та відновлення симптомів захворювання.

Матеріал підготувала: Роксолана Павлишин, лікарка з медицини невідкладних станів, авторка медичних статей

Медична рецензентка: Юлія Топузлієва, кандидатка фармацевтичних наук, провізорка, медична редакторка

¹Rahman S. (2023). National Library of Medicine. Haloperidol.StatPearls Publishing; Jan. 2026.

²Ibragimov K. et al. (2024). National Library of Medicine. Haloperidol (oral) versus olanzapine (oral) for people with schizophrenia and schizophrenia‐spectrum disorders. Cochrane Database Syst. Rev., 2024(7): CD013425. doi: 10.1002/14651858.CD013425.pub2.

³Andersen-Ranberg N.C. et al. (2023). National Library of Medicine. Haloperidol for the treatment of delirium in critically ill patients: an updated systematic review with meta-analysis and trial sequential analysis. Crit. Care., 27: 329. doi: 10.1186/s13054-023-04621-4.

⁴Інструкція для медичного застосування препарату Галоперидол.

⁵Zaporowska-Stachowiak I. et al. (2020). Haloperidol in palliative care: Indications and risks. Biomedicine & Pharmacotherapy, 132, 110772.