Фуросемід: запитання та відповіді
Що таке фуросемід?
Фуросемід — препарат з вираженою сечогінною (салуретичною) дією, який ефективний як при прийомі внутрішньо, так і при парентеральному застосуванні.
Як діє фуросемід?
Фуросемід є петлевим діуретиком швидкої дії, який виявляє відносно сильний та короткочасний діуретичний ефект. Фуросемід блокує Na+K+2Cl-котранспортер, розташований у базальних мембранах клітин товстого сегмента висхідної частини петлі Генле. Діуретичний ефект виникає в результаті інгібування реабсорбції хлориду натрію в цьому сегменті петлі Генле. У результаті фракційна екскреція натрію може досягати 35% клубочкової фільтрації натрію. Вторинні ефекти підвищеної екскреції натрію полягають у збільшенні виведення сечі (завдяки осмотично зв’язаній воді) та дистальній канальцевій секреції калію. Також підвищується екскреція іонів кальцію та магнію. Фуросемід викликає дозозалежну стимуляцію ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. При серцевій недостатності фуросемід призводить до гострого зниження серцевого навантаження (шляхом звуження ємнісних венозних судин). Цей ранній судинний ефект є простагландин-опосередкованим і передбачає адекватну функцію нирок з активацією ренін-ангіотензинової системи та нормальним синтезом простагландинів. Окрім того, завдяки властивому йому натрійуретичному ефекту, фуросемід знижує реактивність судин щодо катехоламінів, яка збільшена у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Антигіпертензивна ефективність фуросеміду пояснюється збільшеною екскрецією натрію, зменшеним об’ємом крові та зменшеною відповіддю гладких м’язів судин на стимуляцію вазоконстрикторами або судинозвужувальними засобами. Дозозалежне збільшення діурезу та натрійурезу спостерігалося у здорових добровольців, які отримували фуросемід у дозі 10–100 мг. Тривалість дії у здорових добровольців становить близько 3 год після внутрішньовенного введення 20 мг фуросеміду.
У яких формах випускається фуросемід?
Фуросемід для внутрішнього прийому випускають у таблетках по 40 мг. Фуросемід для парентерального введення (внутрішньом’язового та внутрішньовенного) випускають у формі готового розчину для ін’єкцій 20 мг (10 мл/мл, в ампулі 2 мл).
Коли призначають фуросемід?
Фуросемід призначають за наявності таких показань:
- набряки при хронічній застійній серцевій недостатності (якщо необхідне лікування із застосуванням діуретиків);
- набряки при гострій застійній серцевій недостатності;
- набряки при хронічній нирковій недостатності;
- гостра ниркова недостатність, у тому числі у вагітних або під час пологів;
- еклампсія;
- набряк легенів;
- набряк головного мозку;
- набряки при захворюваннях печінки (у разі потреби для доповнення лікування із застосуванням антагоністів альдостерону);
- гіпертонічний криз (у складі комплексної терапії);
- індукція форсованого діурезу;
- отруєння барбітуратами.
Як приймати таблетки фуросеміду при набряках?
Фуросемід у таблетках приймають всередину. Зазвичай таблетку 40 мг приймають до їди 1 раз на добу вранці. Якщо ефект недостатній, дозу можна підвищити до 80–160 мг на добу. У такому випадку дозу ділять на 2–3 прийоми і приймають з інтервалом 6 год. Після досягнення достатнього сечогінного ефекту (зменшення набряків) роблять перерву в прийомі препарату на 1–2 дні і надалі призначають у нижчій добовій дозі.
Як застосовувати фуросемід у формі розчину для ін’єкцій?
Внутрішньовенна ін’єкція/інфузія: фуросемід слід призначати у вигляді повільної ін’єкції або інфузії зі швидкістю не більше 4 мг на хвилину. Пацієнтам з вираженими порушеннями функції печінки (креатинін сироватки крові >5 мг/дл) рекомендується вводити інфузії зі швидкістю не більше 2,5 мг на хвилину. Внутрішньом’язова ін’єкція: призначення препарату у формі внутрішньом’язової ін’єкції слід обмежувати лише винятковими випадками, коли недоцільними є прийом внутрішньо та внутрішньовенне введення. Слід взяти до уваги, що спосіб введення лікарського засобу у формі внутрішньом’язової ін’єкції не показаний при гострих станах, таких як набряк легенів.
Як застосовувати фуросемід при серцевій недостатності?
При набряках, спричинених хронічною серцевою недостатністю рекомендована початкова доза лікарського засобу для перорального прийому становить 20–50 мг на добу. У разі потреби можна регулювати дозу відповідно до терапевтичної відповіді пацієнта. Рекомендується розподіляти добову дозу на 2 або 3 прийоми. Якщо набряки розвиваються через гостру застійну серцеву недостатність, рекомендована початкова доза лікарського засобу становить 20–40 мг, призначати у формі болюсної ін’єкції. У разі потреби можна регулювати дозу відповідно до терапевтичної відповіді пацієнта.
Як застосовувати фуросемід при набряках, пов’язаних із захворюваннями печінки?
Фуросемід призначають як доповнення до терапії антагоністами альдостерону у випадках, коли застосування лише антагоністів альдостерону недостатньо. Для запобігання ускладнень, таких як ортостатична гіпотензія або порушення електролітного та кислотно-лужного балансу, дозу слід обережно титрувати, щоб забезпечити поступову початкову втрату рідини. Для дорослих пацієнтів це означає, що така доза призводить до добового зменшення маси тіла приблизно на 0,5 кг. Якщо внутрішньовенне введення є абсолютно необхідним, початкова разова доза становить 20–40 мг.
Як застосовувати фуросемід при гіпертонічному кризі?
Рекомендовану початкову дозу 20–40 мг слід призначати у вигляді болюсної ін’єкції. У разі потреби можна регулювати дозу залежно від терапевтичної відповіді пацієнта.
Як застосовувати фуросемід при отруєннях?
Фуросемід для підтримки форсованого діурезу застосовують внутрішньовенно додатково до введення інфузій електролітних розчинів. Доза залежить від терапевтичної відповіді на фуросемід. Втрату рідини та електролітів слід регулювати під час лікування. У разі отруєння кислотними чи лужними речовинами виведення рідини можна прискорити шляхом олуження або окислення сечі відповідно. Рекомендована початкова доза становить 20–40 мг, призначають внутрішньовенно.
Який вплив має фуросемід на нирки?
Фуросемід підвищує виведення натрію та хлору нирками. Ці два макроелементи підвищують осмотичний тиск сечі, отже, сприяють активнішому вторинному виведенню сечі з організму. Таким чином, фуросемід безпосередньо збільшує обсяг сечі, що виділяється.
Чи можна приймати фуросемід при нирковій недостатності?
Натрійуретична дія фуросеміду залежить від певних факторів, включаючи ступінь тяжкості ниркової недостатності та баланс натрію. Загалом існують такі принципи застосування фуросеміду у пацієнтів з нирковою недостатністю:
- пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю слід з обережністю титрувати дозу для досягнення необхідної інтенсивності діурезу;
- для дорослих пацієнтів достатня терапевтична доза повинна сприяти зменшенню маси тіла приблизно на 2 кг на добу (приблизно 280 ммоль Na+);
- при гострій нирковій недостатності перед тим, як розпочати застосування фуросеміду, слід компенсувати гіповолемію, артеріальну гіпотензію та значний електролітний та кислотно-лужний дисбаланс;
- рекомендується якнайшвидше переводити пацієнта з внутрішньовенного введення фуросеміду на пероральний прийом;
- рекомендована початкова доза становить 40 мг, призначати у формі внутрішньовенної ін’єкції. Якщо після введення разової дози не досягнуто бажаної інтенсивності виведення рідини, фуросемід можна призначати у формі безперервної інфузії в дозі 50–100 мг/год.
Чи можна застосовувати фуросемід при гемодіалізі?
Якщо у пацієнта анурія (повна відсутність виділення сечі), то фуросемід такому хворому протипоказаний. При тяжкому ступені ниркової недостатності слід керуватися реакцією на одноразове введення фуросеміду — якщо діурез не посилився, то подальше введення препарату не показане. Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (якщо зберігається залишкова функція виділення нирок), загальна добова пероральна доза становить 250–1500 мг.
Як приймати фуросемід з Аспаркамом?
Фуросемід спричиняє інтенсивне виведення калію та магнію з організму. Тому при тривалому застосуванні фуросеміду показано заповнення пулу калію та магнію. Однак оптимальний режим прийому цих препаратів визначає лікар.
Як приймати фуросемід для зменшення маси тіла?
Фуросемід не є препаратом, що впливає на жировий або вуглеводний обмін, а отже, він не знижує вміст жирової тканини в організмі. Фуросемід лише сприяє прискореному виведенню рідини. Такий ефект може спричинити суб’єктивне зменшення маси тіла, проте безконтрольне застосування фуросеміду є небезпечним для життя.
Як довго можна приймати фуросемід?
У разі гострих захворювань фуросемід призначається одноразово або коротким курсом до досягнення лікувального ефекту. Якщо ж затримка рідини в організмі пов’язана з хронічним декомпенсованим захворюванням, можливий тривалий (або довічний) прийом препарату. Однак при тривалому застосуванні фуросеміду необхідно контролювати рівні калію та магнію в плазмі крові та за необхідності компенсувати їх дефіцит.