0
UA | RU

Фібриляція передсердь: підтримувати синусовий ритм допоможуть фізичні вправи

30.08.2021

На Конгресі Європейського товариства кардіологів (The European Society of Cardiology — ESC) були представлені дані останніх досліджень. Ці результати продемонстрували, що регулярні заняття фізичною культурою протягом 6 міс сприяють підтримці синусового ритму і знижують вираженість симптомів аритмії у пацієнтів з фібриляцією передсердь (ФП).

Автор дослідження ACTIVE-AF доктор Адріан Елліотт (Adrian Elliott) з Університету Аделаїди, Австралія (University of Adelaide, Australia), розповідає, що дослідження показало, що деякі пацієнти з аритмією можуть підтримувати синусовий ритм за допомогою фізичної активності без необхідності складних втручань, таких як абляція або медикаментозна терапія.

При ФП серцевий ритм прискорений і нерегулярний. Найбільш частими симптомами є відчуття прискореного серцебиття, задишка, запаморочення і швидка стомлюваність, які можуть істотно знижувати якість життя. Крім того, у таких пацієнтів значно підвищений ризик розвитку інсульту і серцевої недостатності. Це поширене порушення ритму — за оцінками експертів, воно спостерігається у понад 30 млн осіб в світі. При цьому вважається, що ФП виявляють у кожної третьої людини віком старше 55 років.

Фізична реабілітація рекомендується пацієнтам з ішемічною хворобою серця і серцевою недостатністю, але лише в кількох дослідженнях вивчали її вплив на ФП. Результати наглядового дослідження продемонстрували, що у пацієнтів, які поліпшили фізичну форму (включаючи кардіореспіраторну і м’язову системи) протягом 5 років спостереження, відзначали значно нижчу ймовірність рецидивів ФП. Результати іншого рандомізованого контрольованого дослідження показали, що у хворих, які отримують медикаментозне лікування ФП і додатково пройшли 12 тиж аеробних інтервальних тренувань, тривалість нападів ФП була меншою, ніж у пацієнтів, які отримували тільки медикаментозну терапію. Однак у це дослідження було включено всього 51 пацієнта, а подальше спостереження тривало лише 4 тиж.

У дослідженні ACTIVE-AF оцінювали вплив 6-місячної програми занять, що поєднувала аеробні вправи під наглядом і в домашніх умовах, на частоту рецидивів ФП і тяжкість симптомів протягом 12 міс (пів року після закінчення програми фізичної реабілітації). У дослідження були включені пацієнти з короткими епізодами ФП (пароксизмальна ФП) або більш тривалими епізодами, які вимагали втручання для відновлення синусового ритму (персистуюча ФП). Хворих, у яких нормальний ритм серця не відновлюється (постійна ФП), було виключено.

У ході дослідження 120 пацієнтів із симптоматичною ФП були випадковим чином розподілені на групи: в 1-й групі учасники отримували стандартне лікування; у 2-й групі, крім стандартного лікування, вони займалися за програмою 6-місячної фізичної реабілітації. Ця програма включала заняття з інструктором (щотижня протягом 3 міс, потім 1 раз на 2 тижні протягом 3 міс) і індивідуальний щотижневий план для виконання вдома. Була поставлена ​​мета за 6 міс збільшити кількість аеробних вправ до 3,5 год на тиждень. Заняття під наглядом, як правило, були більш інтенсивними для підвищення кардіореспіраторної підготовки, у той час як домашні вправи зазвичай представляли собою аеробну активність помірної інтенсивності за вибором пацієнта (наприклад, ходьба, заняття на велотренажері, плавання). 1-ша ж група отримала рекомендації щодо фізичних вправ, але без активного втручання. Усі пацієнти отримували звичайну медичну допомогу від свого кардіолога, який не знав про розподіл хворих за групами.

Після 12 міс проводилася оцінка вираженості симптомів ФП, також оцінювали частку пацієнтів з рецидивами ФП в кожній групі. Рецидиви ФП визначалися як епізоди тривалістю більше 30 с, що виникли після абляції або на тлі антиаритмічної медикаментозної терапії. Середній вік пацієнтів у дослідженні становив 65 років, 43% були жінками. Через 12 міс частота рецидивів ФП була значно нижчою в групі, що проходила фізичну реабілітацію (60%), у порівнянні з 1-ю групою (80%) з коефіцієнтом ризику 0,50 (95% довірчий інтервал 0,33-0,78; p = 0,002). Як вважає доктор А. Елліотт, це означає, що фізичні вправи сприяють підтримці нормального ритму серця і зниженню потреби в медикаментозній терапії та інвазивних втручаннях (наприклад абляція).

У пацієнтів у групі, що проходила фізичну реабілітацію, також спостерігалося значне зменшення вираженості симптомів через 12 міс порівняно з 1-ю групою. А. Елліот прокоментував, що у пацієнтів, які виконували фізичні вправи, спостерігалася менша вираженість серцебиття, задишки і стомлюваності.

У результаті вчені прийшли до висновків, що проведене дослідження свідчить про те, що аеробні вправи мають бути включені в схему лікування пацієнтів з симптоматичною ФП. Фізичну реабілітацію слід поєднувати з прийомом препаратів за рекомендацією кардіолога, лікуванням ожиріння, артеріальної гіпертензії і апное уві сні. Пацієнти повинні прагнути до того, щоб займатися аеробними вправами до 3,5 год на тиждень і включати деякі навантаження з більш високою інтенсивністю для поліпшення кардіореспіраторної підготовки.

За матеріалами www.medicalxpress.com

Специализированное мобильное приложение
для поиска информации о лекарственных препаратах
Наведите камеру на QR-код, чтобы скачать
На нашем сайте используются файлы cookies для большего удобства использования и улучшения работы сайта. Продолжая, вы соглашаетесь с использованием cookies.
Developed by Maxim Levchenko