Ендометріоз: якими є перспективи проведення клітинного картування?

Ендометріоз діагностують у близько 10% жінок репродуктивного віку. Симптоми цієї патології включають болючі рясні менструації, біль у ділянці живота й таза, кров’янисті виділення між менструаціями, біль під час статевого акта або під час випорожнення сечового міхура чи кишечнику, біль у попереку, безпліддя, а також низку інших симптомів. На сьогодні досі не розроблено ефективних методів терапії при цьому захворюванні.

У нещодавньому дослідженні проаналізовано близько 400 000 клітин та проведено їх картування: було виявлено докладний молекулярний профіль ендометріозу залежно від локалізації уражень, що потенційно може сприяти покращенню діагностики та розробці методів терапії при цьому захворюванні.

На сьогодні у лікуванні пацієнток з ендометріозом застосовують нестероїдні протизапальні препарати, оральні контрацептиви, гормональні внутрішньоматкові спіралі, хірургічні втручання чи комбінації цих методів терапії.

Доктор Стівен Василев (Steven Vasilev), сертифікований інтегративний гінеколог-онколог і медичний директор інтегративної гінекологічної онкології в Центрі здоров’я Провіденс Сент-Джонс (Providence Saint John’s Health Center), а також професор Інституту раку Сент-Джона в Санта-Моніці (Saint John’s Cancer Institute in Santa Monica), Каліфорнія, пояснив, що на сьогодні основою консервативного лікування при ендометріозі є гормональна терапія, а хірургічне лікування полягає у видаленні чи руйнуванні вогнищ ендометріозу. За останні десятиліття не було значного клінічного прогресу в діагностиці та лікуванні пацієнток з ендометріозом.

Доктор Кейт Лоуренсон (Kate Lawrenson), науковий співробітник, співавтор дослідження, а також доцент акушерства, гінекології та біомедичних наук у медичному центрі Cedars-Sinai, пояснила, що на сьогодні багато питань патофізіології ендометріозу залишаються невивченими. Вона підкреслила, що потрібно збільшити фінансування досліджень ендометріозу, оскільки це захворювання виявляють досить часто, крім того, воно призводить до значного зниження якості життя.

У дослідженні було проведено аналіз понад 370 000 клітин від 21 учасниці, у 17 з яких виявлено ендометріоз. Було проаналізовано різні зразки тканин: перитонеального ендометріозу, ендометріоми яєчників, еутопічного ендометрію та тканин яєчників, не залучених до процесу. Еутопічний ендометрій та неуражені тканини яєчників було отримані як від учасниць з ендометріозом, так і без цього захворювання.

Доктор Г. Томас Руїс (G. Thomas Ruiz), акушер-гінеколог у медичному центрі MemorialCare Orange Coast у Фонтан-Веллі, Каліфорнія, не брав участі в дослідженні. Він пояснив, що у випробуванні було проведено молекулярний аналіз клітин ендометріозного типу залежно від локалізації ураження. У дослідженні визначали, які гени транскрибуються в досліджуваних клітинах залежно від їх типу та топографії. Дослідники виявили молекулярні відмінності між основними підтипами ендометріозу, включаючи перитонеальний ендометріоз та ендометріому яєчників. Доктор К. Лоуренсон пояснила, що було показано ряд відмінностей між клітинами ендометріозу та здоровим ендометрієм. Клітини ендометріозу різних локалізацій по-різному реагують на гормони та взаємодіють з імунною системою. Доктор К. Лоуренсон додала, що потенційно визначення молекулярних відмінностей між різними типами ендометріоїдних клітин сприятиме розробці нових терапевтичних стратегій, зокрема таргетної молекулярної терапії. Крім того, на її думку, потенційно ефективною може бути імунна терапія.

Доктор К. Лоуренсон також вважає, що отримані дані потенційно сприятимуть розробці нових методів діагностики ендометріозу, наприклад, за допомогою виявлення певних молекулярних біомаркерів у крові.

Результати дослідження було опубліковано в журналі «Nature Genetics».

За матеріалами www.medicalnewstoday.com