0
UA | RU

Дослідники ідентифікують селезінку як первинне місце для праймінгу «кілерних» Т-клітин при грипі

15.09.2021

CD8+ Т-клітини відомі як «кілерні» Т-клітини імунної системи. Після праймінгу (антигензалежне диференціювання з попередника) вони шукають і знищують інші клітини, інфіковані вірусом, або клітини, які є злоякісними.

У праймінгу беруть участь дендритні клітини — клітини імунної системи, які презентують Т-кілерам антиген вірусу, що потрапив в організм. При грипі, наприклад, дендритні клітини, що мігрують в легені, захоплюють частину вірусного антигену в легеневій тканині, а потім мігрують з легень у те місце, де знаходяться попередники Т-клітин, аби презентувати цей антиген CD8+ Т-клітинам. Завдяки цьому механізму Т-кілери «впізнають» клітини, які необхідно атакувати.

Довгий час вважалося, що місце праймінгу при грипі обмежене однією анатомічною ділянкою — лімфатичні вузли середостіння, які безпосередньо збирають лімфу від часток легенів та знаходяться між легенями та хребтом. Ця парадигма, орієнтована на лімфатичні вузли, була розкритикована у статті, опублікованій у журналі «Science Immunology».

Дослідники під керівництвом Андре Баллестерос-Тато (André Ballesteros-Tato), доцента Університету Алабами (University of Alabama, UAB) в Бірмінгемському відділенні клінічної імунології та ревматології медичного факультету (Birmingham Department of Medicine Division of Clinical Immunology and Rheumatology), виявили раніше невивчене додаткове місце для праймінгу CD8+ Т-клітин — селезінку.

Це несподіване відкриття, оскільки між легенями та селезінкою немає безпосереднього зв’язку за допомогою лімфатичних судин. Відкриття важливе для фундаментальної медицини, оскільки встановлено: праймовані у селезінці CD8+ Т-клітини транскрипційно відрізняються та мають іншу кінцеву мету в порівнянні з Т-клітинами в лімфатичних вузлах. CD8+ Т-клітини, праймовані в лімфатичних вузлах, готові стати ефекторними Т-клітинами, які будуть безпосередньо атакувати інфіковані клітини в легенях.

У той же час клітини, праймовані в селезінці, генерують клітини-попередники з підвищеною здатністю диференціюватися в довго персистуючі стовбурові Т-клітини пам’яті. Такі клітини пам’яті здатні швидко реагувати на інфікування вірусом грипу в майбутньому, забезпечуючи тим самим стійкий захисний імунітет.

Таким чином, дослідники запропонували нову анатомічну модель, в якій показано, де і як генеруються субпопуляції Т-клітин з різними функціональними особливостями.

У дослідженні продемонстровано шлях транспортування дендритних клітин, який з’єднує легені із загальним кровотоком та ідентифікує селезінку як первинне місце для праймінгу довго персистуючих попередників Т-клітин пам’яті. Дослідники припускають, що ці дані матимуть вирішальне значення для розробки більш ефективних стратегій вакцинації та лікування респіраторних захворювань.

Дослідники UAB, вивчаючи реакції імунної системи на грип на тваринній моделі (миші), встановили, що праймінг у селезінці здійснювався частиною мігруючих дендритних клітин легенів, які виходять з лімфатичного вузла, потрапляють у кровотік і далі в селезінку. Окрім відмінностей у транскрипції для праймованих Т-клітин в селезінці, у результаті картування було встановлено, що праймовані селезінкою Т-клітини CD8+ довго персистували та ставали частиною пулу довго персистуючих клітин пам’яті в порівнянні з CD8+ Т-клітинами, праймованими в медіастинальних лімфатичних вузлах.

Дослідники продемонстрували, що через 45 днів після зараження праймовані в селезінці CD8+ Т-клітини та праймовані в лімфатичних вузлах CD8+ Т-клітини не мали фенотипічних відмінностей. Однак праймовані в селезінці Т-клітини мали більш високу здатність реагувати на повторне інфікування вірусом грипу, а також розмножуватися до популяції Т-кілерів.

Серед експериментальних результатів, що підтверджують їх нову парадигму, дослідники виявили, що, коли дендритні клітини не могли мігрувати з легень чи лімфатичних вузлів, дендритні клітини, що несуть легеневі антигени, не могли накопичуватися в селезінці, тим самим запобігаючи селезінковому праймуванню Т-клітин.

Але як же мігруючі дендритні клітини легенів потрапляють з лімфатичних вузлів у селезінку?

Ані лімфатичні вузли середостіння, ні легені безпосередньо не пов’язані з селезінкою лімфатичною судинною мережею. Таким чином, єдиний можливий шлях для мігруючих дендритних клітин до селезінки з лімфатичних вузлів середостіння — через грудну протоку, яка спрямовує еферентну лімфу назад у кровотік.

А. Баллестерос-Тато зазначив, що велика частина знань про стовбурові CD8+ Т-клітини отримана в результаті роботи з моделями пухлин або хронічних системних вірусних інфекцій. До сьогодні не проводилося досліджень, присвячених з’ясуванню того, як ці клітини утворюються в контексті респіраторних вірусних інфекцій.

За матеріалами www.news-medical.net/news

Специализированное мобильное приложение
для поиска информации о лекарственных препаратах
Наведите камеру на QR-код, чтобы скачать
На нашем сайте используются файлы cookies для большего удобства использования и улучшения работы сайта. Продолжая, вы соглашаетесь с использованием cookies.
Developed by Maxim Levchenko