Дієта та фізична активність при артриті

Група дослідників з Державного Університету Вашингтона (Washington State University) оцінювала вплив різних факторів на культуру людських хрящових клітин, отриманих під час операції протезування колінного суглоба при остеоартриті. Зокрема, досліджували вплив галової кислоти — антиоксиданта, що міститься у чорнильних горішках дуба, зеленому чаї та інших рослинах. Також оцінювали вплив на хрящові клітини механізму розтягування, що імітує нормальну ходьбу.

Результати дослідження опубліковані в журналі «Experimental Cell Research»‎.

Провідний автор випробування Ханін Абушарк (Haneen Abusharkh) зазначив, що комбінований вплив дозованого розтягування та галової кислоти на хрящові клітини можна розглядати як експериментальну модель, яка відповідає дієті та помірним фізичним навантаженням.

Окрім галової кислоти, досліджували ефект нутрицевтиків з антиоксидантною дією, таких як вітамін C, вітамін E і куркумін. Антиоксиданти можуть нейтралізувати вільні радикали, що утворюються в результаті оксидативного стресу, що можуть спричинити пошкодження клітин та тканин.

У результаті лабораторних досліджень було встановлено, що галова кислота є найефективнішим антиоксидантом для нейтралізації вільних радикалів у хрящових клітинах остеоартриту. Потім дослідники внесли в клітинну культуру галову кислоту і додали розтягнення, використовуючи цитостретчер, розроблений Curi Bio Inc. Розтяг встановлювали на 5% — рівень, який відповідає звичайному навантаженню на колінний суглоб людини під час ходьби.

Комбінована дія галової кислоти та фізичного розтягування знижує вміст у клітинній культурі маркерів запалення, відомих як матриксні металопротеїнази. Завдяки цьому підвищується вміст у хрящовій тканині колагену та глікозаміногліканів — речовин, які визначають цілісність, міцність та пружність хрящової тканини. Розтягнення та галова кислота також збільшували експресію двох інших білків, специфічних для хряща.

Практична цінність дослідження

Остеоартрит — найбільш поширене у світі захворювання опорно-рухового апарату, за якого руйнування суглобових хрящів супроводжується болем та обмеженням обсягу рухів. На даний момент немає способу, який дозволив би повністю вилікувати хворобу. Наявні методи лікування варіюють від призначення знеболювальних до заміни суглоба на протез хірургічним шляхом, і навіть операція не дозволяє пацієнту повернути повний обсяг рухів у суглобі.

Також існує процедура, яка називається імплантацією аутологічних хондроцитів. При цьому із суглоба беруть зразок хрящової тканини, отримані клітини культивують і надалі імплантують суглоб. Дослідники відзначили, що на даний час клітини нічим не обробляють перед повторною імплантацією, тому в результаті розвивається менш тонкий і менш міцний волокнистий хрящ.

Отримані результати можуть розглядатися як потенційний спосіб обробки хрящових клітин для більш успішної їх імплантації. На думку Бернарда Ван Ві (Bernard Van Wie), професора Школи хімічної інженерії та біоінженерії Вуїланду (Voiland School of Chemical Engineering and Bioengineering), слід прагнути до методик заміщення патологічно зміненої хрящової тканини, а не до протезування суглоба.

Результати дослідження також доводять, що при остеоартриті слід вживати продукти з високим вмістом антиоксидантів та займатися спортом. Проте дослідники попереджають, що галова кислота не має розглядатися як чудодійний засіб, і будь-яку тактику лікування слід узгоджувати з лікарем.

За матеріалами www.news-medical.net