Деменція: виявлено новий фактор ризику?

У нещодавньому данському дослідженні показано, що менопаузальна гормональна терапія потенційно може зумовлювати підвищення ризику розвитку деменції, зокрема хвороби Альцгеймера. При цьому підвищення ризику розвитку деменції виявлено як у пацієнтів, у яких тривало проводилася менопаузальна гормональна терапія, так і у пацієнтів віком до 55 років, які отримували терапію короткочасно відповідно до сучасних рекомендацій.

Дослідники наголосили на необхідності подальших досліджень для визначення причинно-наслідкового зв’язку між проведенням гормональної терапії та підвищенням ризику розвитку деменції.

На думку вчених, у цьому дослідженні асоціації, що виявлені, не є підтвердженням причинно-наслідкового зв’язку між менопаузальною гормональною терапією і ризиком розвитку деменції.

Менопаузальна гормональна терапія (широко відома як замісна гормональна терапія) застосовується з метою зниження інтенсивності загальних симптомів менопаузи, таких як припливи та нічна пітливість. При менопаузальній гормональній терапії можуть застосовуватися як монопрепарати естрогену, так і комбіновані естроген-прогестагенові препарати у формі таблеток, а також нашкірні пластирі, гелі та креми.

Раніше великі обсерваційні дослідження показали, що тривале застосування менопаузальної гормональної терапії пов’язане з підвищеним ризиком розвитку деменції. При цьому сьогодні до кінця не вивчено вплив на ризик розвитку деменції короткочасного застосування менопаузальної гормональної терапії, а також вплив на цей ризик різних схем лікування.

Дослідники проаналізували зв’язок між застосуванням комбінованої терапії естрогеном та прогестином (синтетичний прогестаген) та розвитком деменції залежно від типу гормональної терапії, тривалості застосування та віку початку терапії.

У дослідженні проаналізовано дані 5589 жінок з деменцією та 55 890 жінок без деменції віком 50–60 років, які отримували менопаузальну гормональну терапію. Дані були скориговані з урахуванням рівня освіти, доходу, наявності хронічних захворювань (включаючи артеріальну гіпертензію, цукровий діабет та патологію щитовидної залози).

У дослідженні встановлено, що ризик розвитку деменції був вищим на 24% у жінок, які отримували естроген-гестагенну терапію, порівняно з жінками з контрольної групи.

При цьому ризик розвитку деменції був тим вищим, чим довше учасниці отримували менопаузальну гормональну терапію.

Частота розвитку деменції була однаково підвищеною при безперервному (щоденний прийом естрогену та прогестину) та циклічному (щоденний прийом естрогену з прогестином 10–14 днів на місяць) режимах лікування.

Важливо, що монотерапія прогестином і вагінальне застосування естрогену не були пов’язані з підвищенням ризику розвитку деменції.

Дослідження мало ряд обмежень: не були диференційовані різні типи деменції. Крім того, дослідники не виключають, що жінки, які отримували замісну гормональну терапію, мали схильність до розвитку як менопаузальних та вазомоторних симптомів (наприклад припливів, нічної пітливості), так і до розвитку деменції.

На сьогодні потрібні подальші дослідження впливу менопаузальної гормональної терапії на ризик розвитку деменції. Насамперед для отримання найбільш точних даних слід провести рандомізовані клінічні плацебо-контрольовані дослідження. Також дослідники зі США наголосили, що не слід приймати рішення про проведення менопаузальної гормональної терапії, ґрунтуючись на результатах цього дослідження.

Результати дослідження опубліковані у журналі «BMJ».

За матеріалами www.medicalxpress.com