Захворюваність на рак товстої кишки різко підвищується в багатьох країнах, особливо серед осіб, що народилися після 1960 р. У результаті дослідження було виявлено кілька негенетичних факторів ризику, пов’язаних зі зміною способу життя і дієти.
Показники раннього розвитку колоректального раку (діагностованого у віці <50 років) різко підвищуються в багатьох країнах. У США поширеність цього захворювання серед осіб віком молодше 50 років залежить від географічного положення і, на відміну від зниження захворюваності на колоректальний рак у людей віком старше 55 років, в період 1992–2013 рр. збільшилася практично в 2 рази (з 8,6 до 13,1 на 100 000 осіб). Зокрема, збільшилася кількість випадків розвитку раку прямої кишки у віці <50 років. Пухлини демонструють агресивне зростання і характеризуються високими патологічними показниками і підвищеним ризиком рецидивів і метастазів. Тому американські професійні спільноти рекомендують починати скринінг на колоректальний рак у віці 45 років.
Оскільки зростання захворюваності на колоректальний рак було зареєстровано, зокрема, у людей, що народилися після 1960 р., розумно припустити, що зміна способу життя і дієти за останні кілька десятиліть призвели до трансформації потенційних факторів ризику. До них належать підвищене споживання обробленого м’яса, низьке вживання овочів і цитрусових, більш високий індекс маси тіла, переважно малорухливий спосіб життя, більш високе споживання алкоголю, куріння, лише нечасте застосування ацетилсаліцилової кислоти і цукровий діабет. Результати дослідження, нещодавно опубліковані в журналі «Gut», продемонстрували зв’язок між раннім розвитком колоректального раку і високим вживанням солодких газованих напоїв, особливо серед підлітків.
Робоча група на чолі з Річардом Б. Хейсом з Нью-Йорка, фахівцем з питань епідеміології раку (Richard B. Hayes, New Yorker Krebsepidemiologen), досліджувала, чи грають роль і в якій мірі фактори ризику, які пов’язані з пізнім початком колоректального раку, у ранньому розвитку колоректального раку, і чи існують відмінності в локалізації раку (пряма кишка, проксимальний або дистальний відділ товстої кишки).
Епідеміологічні дослідження були проведені в трьох великих напрямках: врахування сімейного анамнезу розвитку раку товстої кишки, колоректальне трансдисциплінарне дослідження і об’єднання з генетики та епідеміології колоректального раку (Colon Cancer Family Registry, the Colorectal Transdisciplinary Study und the Genetics and Epidemiology of Colorectal Cancer Consortium). У дослідженнях брали участь 67 168 пацієнтів з раком товстої кишки і 710 377 людей становили контрольну групу. Були детально вивчені фактори ризику розвитку колоректального раку і мінімум 20 випадків діагностування раннього колоректального раку, тобто у пацієнтів віком молодше 50 років на момент встановлення діагнозу.
Дані 13 популяційних досліджень (10 досліджень випадок-контроль і 3 когортних) були об’єднані. До групи дослідження були включені 3767 пацієнтів з раннім розвитком колоректального раку і 4069 людей представляли контрольну групу (у віці <50 років). Усі учасники дослідження були представниками європеоїдної раси з країн з аналогічним підвищенням захворюваності на ранній колоректальний рак, включаючи США, Великобританію, Канаду, Швецію і Німеччину. Основу дослідження становили самозаповнені анкети щодо антропометричних факторів, факторів ризику, пов’язаних зі способом життя, харчування і фармакологічних факторів ризику. У ті ж дослідження були включені дані про 23 437 пацієнтів з колоректальним раком і 35 311 осіб контрольної групи (з діагностичним або контрольним віком відбору ≥50 років), які використовувалися для порівняння з інформацією про вікові групи <50 років.
Відношення ризиків (Odds Ratios — ORs) оцінювали з використанням багатовимірного і поліноміального аналізу логістичної регресії для визначення зв’язку між певними факторами ризику і раннім розвитком колоректального раку, також залежно від локалізації. У результаті було зафіксовано, що ранній колоректальний рак був особливо поширений в прямій кишці (39,8%), потім йшли дистальний (32,3%) і проксимальний (27,9%) відділи товстої кишки. Зроблено висновки, що ранній розвиток колоректального раку був пов’язаний з декількома факторами ризику, раніше асоційованими з раком товстої кишки в цілому. Ранній колоректальний рак був пов’язаний з нерегулярним прийомом (у порівнянні з регулярним прийомом) нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) (OR 1,43; 95% ДІ 1,21–1,68); з підвищеним вживанням червоного м’яса (OR 1,10; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,04–1,16); низьким рівнем освіти (ОR 1,10; 95% ДІ 1,04–1,16), високим вживанням алкоголю — понад 28 г/добу (ОR 1,25; 95% ДІ 1,04-1,50), але також при утриманні від алкоголю (ОR 1,23; 95% ДІ 1,08–1,39). Величини впливу чинників ризику на розвиток раннього і пізнього колоректального раку були порівнянними.
Інші фактори ризику, такі як цукровий діабет і низький рівень вживання фолієвої кислоти, клітковини (харчових волокон) і кальцію, також були асоційовані з раннім розвитком раку товстої кишки в багатовимірних модельних аналізах. Однак ні індекс маси тіла, ні куріння, які є факторами ризику пізнього розвитку колоректального раку, не були ідентифіковані як фактори ризику виникнення раннього колоректального раку.
Локалізація раку
Нерегулярне застосування НПЗП, підвищене вживання червоного м’яса, мала кількість клітковини, фолієвої кислоти, кальцію, високий рівень вживання алкоголю і утримання від алкоголю, а також низький рівень освіти були пов’язані з підвищеним ризиком як раннього розвитку раку прямої кишки, так і раку товстої кишки. Було виявлено більш високий ризик розвитку раку прямої кишки, особливо при низькому вживанні клітковини.
Однак європейське походження всіх учасників дослідження є обмеженням, і екстраполювати отримані результати на інші популяції не зовсім правильно. Щодо цього обмеження необхідно провести подальші дослідження.
Сьогодні це найбільше і найповніше дослідження, проведене для з’ясування і встановлення численних передбачуваних факторів ризику раннього розвитку колоректального раку. Отримані результати демонструють, що ранній розвиток колоректального раку є багатофакторним і частково підтримується факторами ризику, які також відіграють роль у пізньому розвитку колоректального раку. Зокрема, нерегулярне застосування НПЗП, вживання великої кількості червоного м’яса, високий рівень вживання алкоголю і утримання від нього, а також низький рівень освіти статистично значимо пов’язані з раннім розвитком колоректального раку. Уперше були встановлені наступні фактори ризику: зменшення вживання клітковини, можливо, також відмова від НПЗП і зниження вживання фолієвої кислоти зумовлюють розвиток раку прямої кишки, особливо раннього.
На думку експертів, не можна виключати такі фактори ризику, як ожиріння і цукровий діабет, встановлені в інших дослідженнях. Також необхідно розробити стратегії, засновані на оцінці ризику раннього розвитку колоректального раку як щодо первинної, так і щодо вторинної профілактики.
За матеріалами www.gelbe-liste.de