Чи небезпечні інвазивні грибкові інфекції?

На сьогодні вчені стурбовані зростанням захворюваності та тяжкості форм грибкових інфекцій у всьому світі.

Доктор Меган Ленардон (Megan Lenardon), мікробіолог і старший викладач Школи біотехнології та біомолекулярних наук Університету Нового Південного Уельсу (University of New South Wales), розповіла, що гриби історично значною мірою упускалися з уваги в дослідженнях. Водночас існує безліч грибкових патогенів з різними шляхами передачі.

Загроза розвитку грибкових патогенів нині привертає увагу органів охорони здоров’я в усьому світі. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) нещодавно опублікувала свій перший в історії контрольний список пріоритетних грибкових патогенів — видів, що викликають найбільше занепокоєння та потребують серйозної уваги.

Вчена вивчала клітинну та молекулярну біологію гриба Candida albicans, який був ідентифікований як 1 із 4 найнебезпечніших грибів. Види Candida призводять до широкого спектру інфекцій — від молочниці до інвазивних інфекцій.

Доктор М. Ленардон пояснила, що умовно-патогенні гриби стають смертельно небезпечними за наявності порушень імунного захисту. Так, тяжкі форми грибкових інфекцій становлять найбільш високий ризик для пацієнтів із супутніми захворюваннями, наприклад, хворих на рак або вірус імунодефіциту людини/синдром набутого імунодефіциту (ВІЛ/СНІД), реципієнтів трансплантатів органів та пацієнтів відділень інтенсивної терапії.

Ризик летального наслідку при системних інфекціях, спричинених C. Albicans, сягає 40%.

За оцінками експертів, щорічно діагностують 6,5 млн грибкових інвазивних інфекцій і 3,8 млн летальних випадків, пов’язаних із грибковими захворюваннями.

Як і у випадку зі стійкістю бактеріальних патогенів до антибіотиків, зростає занепокоєння стійкістю грибів до протигрибкових препаратів. Надмірне та неправильне застосування протигрибкових ліків у сільському господарстві та охороні здоров’я може призвести до розвитку стійких штамів, що ускладнює лікування інфекцій. Лікар М. Ленардон зазначила, що фіксують збільшення кількості випадків стійкості грибкових патогенів до існуючих протигрибкових препаратів.

Крім того, існують певні труднощі в діагностуванні грибкових захворювань.

На сьогодні існує лише 5 класів протигрибкових препаратів для застосування в клінічних умовах і, для порівняння, щонайменше 38 класів антибіотиків для лікування бактеріальних інфекцій. Вчена додала, що гриби біологічно дуже схожі на клітини людського організму, тому між грибковими клітинами та клітинами людини дуже мало відмінностей, які ми можемо використовувати в терапії. З цим пов’язано те, що протигрибкові препарати іноді дуже токсичні для людини — вони спрямовані не тільки на мембрани грибкових клітин, але і на клітинні мембрани людини.

Цікаво, що сьогодні невідомо жодного потенційно летального грибкового патогену, здатного подолати міжвидовий бар’єр від тварин до людини.

Доктор М. Ленардон наголосила на необхідності проведення досліджень грибкових захворювань, розробки нових протигрибкових препаратів, методів спостереження та профілактики грибкових інфекцій.

За матеріалами www.medicalxpress.com