Бронхіальна астма: як підвищити ефективність терапії?

Такі респіраторні захворювання, як бронхіальна астма та хронічна обструктивна хвороба легень, характеризуються звуженням дихальних шляхів та утрудненням дихання. Скорочення гладких м’язів бронхів зумовлює звуження дихальних шляхів. Відомо, що нейротрансмітери та гормони адреналін та норадреналін викликають розслаблення гладкої мускулатури дихальних шляхів шляхом активації β-адренорецепторів. β₁— та β₂-адренорецептори являють собою два основні типи β-адренорецепторів. Препарати, що вибірково стимулюють β₂-адренорецептори, які експресуються на поверхні м’язових клітин дихальних шляхів, є першою лінією терапії при симптомах бронхіальної астми та інших бронхообструктивних захворювань. Зв’язування агоніста β₂-адренорецепторів з рецептором призводить до активації Gs-білка, що опосередковує дію цих препаратів на розслаблення гладкої мускулатури.

β₂-адреноміметики сприяють розслабленню м’язів дихальних шляхів та зменшенню бронхоспазму. Водночас, за оцінками експертів, ефективність застосування цих лікарських засобів знижується за тривалого прийому.

У нещодавньому дослідженні, проведеному з комбінуванням методу комп’ютерного моделювання та лабораторних експериментів, було виявлено молекули, що вибірково підвищують ефективність препаратів, які стимулюють β₂-адренорецептори.

Так, дослідники запропонували застосовувати алостеричні модулятори — молекули, що модулюють відповідь рецептора на стимулювальні або інгібуючі лікарські засоби. Самі по собі вони не впливають безпосередньо на сигнальні шляхи, а лише посилюють або інгібують ефекти зв’язування рецепторів з їх агоністами чи інгібіторами. Відповідно, ці алостеричні модулятори також посилювали здатність β₂-адренергічних препаратів викликати розслаблення м’язів дихальних шляхів. Алостеричні модулятори з нижчою ймовірністю провокують розвиток побічних ефектів.

Результати дослідження було опубліковано у журналі «PNAS».

Дослідники пояснили, що потенційно застосування алостеричних модуляторів може дозволити приймати β₂-адреноміметики у нижчих дозах за збереження довгострокової терапевтичної ефективності.

Діпак Дешпанде (Deepak Deshpande), автор дослідження, доктор філософії та професор Університету Томаса Джефферсона (Thomas Jefferson University) у Філадельфії, пояснив, що було розроблено новий клас сполук, що покращують передачу сигналів (включаючи Gs-білки) і сприяють більш вираженій бронходилатації. Це унікальний спосіб підвищення терапевтичної ефективності β₂-агоністів. Потенційно результати дослідження сприятимуть розробці β₂-агоністів наступного покоління з покращеною терапевтичною ефективністю.

Д. Дешпанде наголосив на необхідності продовження клінічних досліджень, зокрема вивчення алостеричних модуляторів β₂-агоністів.

За матеріалами www.medicalnewstoday.com