0
UA | RU

Біомаркери: вирішення проблеми нервової анорексії?

08.10.2021

Учені з дослідницької групи Swinburne Anorexia Nervosa (SWAN) виявили так званий перший біомаркер нервової анорексії. Біомаркери зазвичай використовуються для діагностування і лікування фізичних захворювань, ніколи раніше вони не застосовувалися при психічних розладах.

Проблеми діагностики

Нервова анорексія — це небезпечний для життя розлад харчової поведінки, який зазвичай починається в ранньому підлітковому віці. Захворювання часто носить прихований характер і пов’язане з постійним запереченням симптомів і спротивом лікуванню. Серед пацієнтів із цією хворобою найвищий рівень смертності серед усіх психічних захворювань і низькі показники одужання. Захворювання зазвичай важко діагностувати і ще складніше лікувати.

Психічні хвороби діагностують за допомогою Посібника з діагностики і статистики психічних розладів (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders — DSM-5) і Міжнародної класифікації хвороб. Обидва методи засновані на описі симптомів пацієнтами та професійному досвіді клініциста. Наслідки нервової анорексії і методи її діагностики працюють один проти одного. У такому критичному стані, як нервова анорексія, ключову роль відіграють точна діагностика і раннє втручання. І при діагностуванні такого захворювання дуже важливі біомаркери.

Що таке біомаркери і чому вони важливі?

Біомаркери — це характеристики нашого тіла, які можна виміряти. До них належать такі показники, як рівень глюкози в крові, частота серцевих скорочень і щільність кісток. Вони допомагають нам виявляти, перевіряти, запобігати і лікувати фізичні хвороби, але їх не використовували в клінічній практиці при будь-яких психічних захворюваннях. Так було до теперішнього часу.

Революційний скринінг, виявлення та діагностика

Глава дослідницької групи SWAN доктор Андреа Філліпу (Dr. Andrea Phillipou) встановила, що поєднання атипового посмикування очей, що називають «прямокутні посмикування (ривки)», у поєднанні з тривогою є багатообіцяючим двоелементним біомаркером нервової анорексії. Прямокутні посмикування спостерігали у людей з нервовою анорексією в даний час, в осіб, які видужали, і у сестер пацієнтів з нервовою анорексією. Як виявилося, включення в аналіз саме сестер хворих має вирішальне значення, оскільки цей факт демонструє, що, ймовірно, існує генетичний спадковий зв’язок.

Нові та більш ефективні методи лікування

Біомаркери також демонструють нам біологічні механізми, що лежать в основі хвороби.

«Рухи очей задіюють дуже специфічні ділянки головного мозку, тому, коли ми бачимо ці атипові рухи очей, ми маємо досить повне уявлення про те, які ділянки мозку працюють не так, як мали б», — підкреслила доктор А. Філліпу.

Ці ж ділянки головного мозку беруть участь у виконанні інших функцій, пов’язаних з нервовою анорексією, таких як положення тіла (поза), тому цей показник демонструє, на які ділянки головного мозку вчені можуть впливати за допомогою таких методів лікування, як неінвазивна стимуляція головного мозку.

Профілактика важливіше лікування

Біомаркери наявні незалежно від стадії хвороби. Можна припустити, що це генетичний детермінізм: тіло генетично запрограмоване на різні результати. Доктор А. Філліпу акцентує увагу на тому, що завдяки додатковим дослідженням вчені сподіваються використовувати цей біомаркер як інструмент скринінгу для виявлення людей, які можуть бути схильними до ризику розвитку нервової анорексії. І якщо результат буде позитивним, то в першу чергу це відкриття допоможе запобігти розвитку цього захворювання. Це відкриття може переписати чиюсь історію життя.

За матеріалами www.medicalxpress.com

Специализированное мобильное приложение
для поиска информации о лекарственных препаратах
Наведите камеру на QR-код, чтобы скачать
На нашем сайте используются файлы cookies для большего удобства использования и улучшения работы сайта. Продолжая, вы соглашаетесь с использованием cookies.
Developed by Maxim Levchenko