Запалення слизової оболонки порожнини рота після променевої терапії

Содержание

Профілактика

1. Профілактичні заходи мають ключове значення у попередженні ускладнень при променевій терапії. Пацієнти повинні бути максимально інформовані про необхідність їх дотримання на всіх етапах лікування.
2. Необхідно повністю відмовитися від вживання спиртних напоїв, тютюнових виробів, а також від гострої, подразнювальної та жорсткої їжі, усього цього потрібно дотримуватися для того, щоб знизити ризик пошкоджень слизової оболонки порожнини рота.
3. Перед початком променевої терапії слід провести санацію ротової порожнини — вилікувати каріозні зуби, а за необхідності видалити зуби не менше ніж за 10–14 днів до початку протипухлинного лікування.
4. У період опромінення та як мінімум протягом 2 тиж після його завершення слід дотримуватися наступних рекомендацій:

• • ретельна гігієна порожнини рота, регулярно (не менше 3 р/добу) чистити зуби м’якою щіткою, яку потрібно часто замінювати, і акуратно використовувати зубну нитку.
  • Зволоження слизової оболонки ротової порожнини — важливо часто пити невеликими порціями воду, а також виконувати полоскання ротової порожнини розчином 0,9% натрію хлориду, натрію бікарбонату або засобами з бензидаміном 4–6 р/добу. Не рекомендується застосовувати розчини на основі хлоргексидину та спирту.
  • Додаткові заходи: за відсутності пошкоджень слизової оболонки ротової порожнини можливе використання кубиків льоду; також може бути призначений пероральний прийом глутаміну. Для зменшення вираженості мукозиту може бути розглянена фотобіомодуляція з використанням низькоенергетичного лазера. Можна вживати мед (по 20 мл, повільно розподіляючи по ротовій порожнині з наступним ковтанням за 15 хв до, а також через 15 хв і 6 год після процедури опромінення), що може сприяти загоєнню та зниженню дискомфорту в ротовій порожнині.

Клінічна картина

Це ускладнення відмічається практично у всіх пацієнтів, які проходять курс променевої терапії в ділянці голови та шиї. У зв’язку з цим не рідше 1 раза на тиж необхідно проводити оцінку стану слизової оболонки ротової порожнини і визначати ступінь тяжкості реакції з використанням наступної градації:

• ступінь 0 — відсутність симптомів, пацієнт дотримується звичайного раціону;
• ступінь I — фіксується почервоніння та болісність слизової оболонки порожнини рота, при цьому пацієнт здатний нормально харчуватися;
• ступінь II — виражена еритема та наявність локалізованих виразкових змін, харчування не порушене;
• ступінь III — виразки дифузного характеру, допускається лише рідка їжа;
• ступінь IV — фіксується кровотеча зі слизової оболонки порожнини рота, пероральне харчування є неможливим.

За допомогою регулярного моніторингу можна вчасно виявляти ускладнення та адаптувати лікувальну тактику.

Лікування

1. У такого симптому, як сухість у роті, можна зменшити вираженість за допомогою жувальної гумки або льодяників без цукру. Також рекомендується регулярно полоскати рота фізіологічним розчином (0,9% NaCl) або розчином натрію гідрокарбонату. При вираженій ксеростомії допустиме застосування препаратів, що імітують слину («штучна слина»).
2. При помірних больових відчуттях на слизовій оболонці ротової порожнини доцільне місцеве застосування анестетиків, таких як бензокаїн (у складі комбінованих засобів) або бензидамін, які наносять кілька разів на добу на уражені ділянки. При вираженому больовому синдромі можна полоскати порожнину рота розчином морфіну 0,2% або доксепіну 0,5%.
3. При підозрі на інфекційне ураження необхідно взяти мазок з патологічної ділянки слизової порожнини рота та розпочати емпіричну терапію антибактеріальними препаратами широкого спектра дії (наприклад аміноглікозидами або цефалоспоринами 3-го покоління). Якщо є підозра на грибкову інфекцію, то призначаються антимікотичні засоби.
4. У разі неможливості прийому їжі через рот слід оцінити доцільність переходу на парентеральне харчування, все це потрібно для того, щоб забезпечити адекватний нутритивний статус пацієнта.