Краснуха Довідник

Це захворювання, спричинене вірусом краснухи (також відоме як корева краснуха), належить до вірусного захворювання, яке в основному уражує верхні дихальні шляхи. Краснуха може зумовлювати розвиток серйозних ускладнень, особливо під час інфікування в період вагітності.

Етіологія

Вірус краснухи є основним етіологічним чинником захворювання. Він проникає в організм через верхні дихальні шляхи, після чого відбувається його реплікація у регіонарних лімфатичних вузлах. У результаті розвивається віремія, при якій вірус може інфікувати більшість клітин та тканин, включаючи лімфоцити, моноцити, кон’юнктиви, синовіальні оболонки та плаценту. Зазвичай перебіг краснухи має легку форму, але може викликати серйозні ускладнення в деяких людей, особливо у вагітних.

Шляхи передачі та резервуар

Людина є єдиним резервуаром вірусу краснухи. Інфекція передається переважно повітряно-краплинним шляхом, а також через безпосередній контакт з контамінованим матеріалом, таким як виділення з верхніх дихальних шляхів, сеча, кров і кал. Вірус може передаватися через плаценту, викликаючи вроджену інфекцію.

Інкубаційний період та період заразності

Вірус може бути виділений з носоглотки інфікованої людини за 1 тиж до появи симптомів і до 2 тиж після. Більшість випадків краснухи фіксують у зимові та весняні місяці.

Інкубаційний період захворювання — 12–23 доби (найчастіше 16–18 діб). Заразність досягає піку при тривалому або частому контакті з хворим, починаючи з 7 днів до та 6 днів після появи висипу.

Інфікування плода можливе у період первинної віремії у вагітної. Ризик становить 85–100%, якщо висип у вагітної з’являється протягом перших 12 тиж вагітності, 54% — 13–16 тиж, 25% — 17–22 тиж. Ризик інфікування плода під час реінфекції дуже низький.

Діти із синдромом вродженої краснухи можуть виділяти вірус із сечею та через дихальні шляхи в період більше 12 міс.

Клінічні прояви краснухи

Краснуха може виявлятися у різний спосіб. У 50% випадків інфекція має безсимптомний перебіг чи з мінімальними симптомами. Однак в інших випадках можуть розвинутися серйозніші симптоми.

Симптоми краснухи зазвичай включають невелику лихоманку, головний біль, нежить, запалення очей та висип. Висип при краснусі зазвичай починається на обличчі і поширюється на тіло. У деяких людей можуть бути збільшені лімфатичні вузли, особливо на задньому боці шиї.

Краснуха зазвичай проявляється як легке захворювання, особливо у дітей. Ось основні клінічні ознаки та симптоми:

продромальний період. Цей період фіксується до появи висипу, може включати підвищення температури тіла (невелике), головний біль, втому, риніт, кон’юнктивіт, втрату апетиту, можливий кашель. При краснусі у дорослих також можуть відмічати біль у суглобах. Симптоми тривають кілька днів;
збільшення лімфовузлів. Збільшення лімфовузлів та їх болючість, особливо на задньому боці шиї, потилиці та за вухами, є загальною ознакою краснухи. Цей симптом може з’явитися за 1 добу до появи висипу і бути єдиним симптомом захворювання. Збільшення лімфовузлів зберігається протягом кількох тижнів;
висип. Висип при краснусі зазвичай з’являється через 14–21 добу після експозиції вірусу (проникненні в організм людини) і починається на обличчі, перш ніж поширитися на тіло. Висип зазвичай червоний або рожевий, плямистий, а також плями можуть зливатися, можливий свербіж. Висип зазвичай зникає протягом 3 діб.

Можливі додаткові ознаки. Рідше можуть з’являтися спленомегалія, фарингіт, червоні цятки на м’якому піднебінні та транзиторний гепатит.

У той час як перебіг краснухи у дітей зазвичай має легку форму, вона може викликати серйозні ускладнення у вагітних, включаючи вроджений синдром краснухи, який може призвести до сліпоти, глухоти, вад серця і розумової відсталості у новонародженого. Можливість ускладнень залежить від терміну вагітності. Інфікування після 22 тиж вагітності зазвичай не становить загрози для плода.

Важливо, що деякі люди можуть бути інфіковані вірусом краснухи і не мати жодних симптомів. Це особливо стосується дітей.

Діагностика краснухи

Діагностика краснухи, особливо у вагітних та при підозрі на вроджену краснуху, потребує ретельного підходу. Важливо ідентифікувати етіологічний чинник за допомогою різних методів.

Анамнез та фізичне обстеження. Лікар спочатку проведе збір анамнезу, щоб дізнатися про симптоми пацієнта та можливий контакт з людьми, у яких діагностовано краснуху. Лікар також проведе фізичне обстеження, щоб перевірити наявність симптомів, таких як висип та збільшені лімфовузли.

Лабораторні випробування. Діагноз краснухи, як правило, підтверджується за допомогою лабораторних тестів. Це може включати:

серологічні випробування. Ці тести визначають антитіла до вірусу краснухи у крові. Антитіла — це білки, які виробляє імунна система для боротьби з інфекцією. Серологічні тести можуть визначити, чи була у вас краснуха в минулому, чи є зараз активна інфекція. Серологічні дослідження, такі як імуноферментний аналіз (ІФА) та непряма імунофлуоресценція, є основним методом підтвердження набутого інфікування та мають епідеміологічне значення. Антитіла типу IgG (позитивний результат) вказують на те, що людина раніше контактувала з вірусом краснухи або була вакцинована проти цієї хвороби. Наявність антитіл IgG у крові зазвичай свідчить про наявність довгострокового імунітету до краснухи.

Коли людина заражається вірусом краснухи чи отримує вакцину, її імунна система починає виробляти антитіла для боротьби з вірусом. Спочатку виробляються антитіла типу IgM, які з’являються незабаром після початкового інфікування або вакцинації. Потім, у міру того, як інфекція зникає або імунна відповідь на вакцину посилюється, рівень антитіл IgM знижується, а рівень антитіл IgG підвищується. Антитіла IgG зазвичай залишаються в крові протягом багатьох років, надаючи довгостроковий захист від повторного зараження вірусом краснухи;

визначення антитіл класу IgM: специфічні антитіла класу IgM проти вірусу краснухи в плазмі крові з’являються на 2-й день після появи висипу та зберігаються протягом 1 міс. Вони можуть знову з’явитися під час реінфекції;
визначення антитіл класу IgG. Більш ніж 4-кратне підвищення титру специфічних антитіл класу IgG у плазмі крові з інтервалом 2–4 тиж вказує на активне інфікування. Стабільна концентрація IgG свідчить про перенесену інфекцію та вироблений імунітет;
полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Цей тест може виявити РНК вірусу краснухи у зразках крові чи тканини. ПЛР є дуже чутливим методом і може виявити вірус навіть за низького його рівня в організмі. Виділяють РНК вірусу з горлянки, носоглотки, сечі, крові чи спинно-мозкової рідини;
діагностика вродженої краснухи. Для діагностики вродженої краснухи можуть бути використані ультразвукова діагностика (УЗД), амніоцентез та хоріонічна біопсія віллусів. Ці тести можуть допомогти визначити, чи є у плода ознаки краснухи, такі як вади серця, глухота чи катаракта.

Важливо пам’ятати, що діагностика краснухи має бути підтверджена лабораторними тестами, оскільки симптоми краснухи у дітей та дорослих можуть бути подібні до симптомів інших захворювань.

Діагностичні критерії. Достовірний діагноз краснухи ґрунтується лише на вірусологічних тестах. Незважаючи на те що клінічна картина має певне значення, вона не є достатньо визначеною для встановлення діагнозу. Найчастіше додаткові дослідження не потрібні, крім випадків із ризиком ускладнень, наприклад інфекція плода. Діагноз краснухи в осіб, які попередньо вакциновані від краснухи, малоймовірний.

Лікування

Краснуха — це вірусне захворювання, і на сьогодні немає специфічного антивірусного лікування. Натомість лікування краснухи зазвичай зосереджено на зменшенні вираженості симптомів захворювання та підтримці комфорту пацієнта під час відновлення.

Підтримувальна терапія. Відпочинок, споживання великої кількості рідини, симптоматичне лікування краснухи: застосування жарознижувальних та знеболювальних препаратів (парацетамол або ібупрофен).

Ізоляція хворого. Щоб запобігти поширенню вірусу на інших людей, пацієнтам з краснухою зазвичай рекомендується залишатися вдома та уникати контакту з іншими, особливо з вагітними, доки висип повністю не зникне.

Моніторинг захворювання та терапія у разі ускладнень. У поодиноких випадках краснуха може викликати ускладнення, такі як артрит (застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) або енцефаліт (ацикловір, ганцикловір, фоскарнет). Ці стани можуть вимагати додаткового медичного втручання. В загальному аналізі крові може фіксуватися тромбоцитопенія (застосування преднізону (1 мг/кг маси), можливе введення тромбоцитарної маси).

Ускладнення

Найчастіше краснуха у дітей та дорослих проходить без ускладнень. Однак у деяких випадках можуть виникнути наступні ускладнення.

Краснуха у дорослих

Артрит. Це найчастіше ускладнення краснухи у дорослих, особливо жінок. Воно може викликати біль у суглобах (особливо уражуються дрібні суглоби долонь та зап’ястка). Симптоми краснухи у дітей та дорослих зберігаються протягом 5–10 діб, зазвичай зникають без лікування.
Тромбоцитопенічна пурпура. Це рідкісне ускладнення, яке може спричинити крововиливи та синці через низький рівень тромбоцитів у крові. Минає спонтанно.
Енцефаліт. Це дуже рідкісне ускладнення, яке може спричинити запалення головного мозку та симптоми, такі як головний біль, жорсткість шиї, нудота, блювання, безсоння, втома та дезорієнтація. Минає без наслідків протягом тижня.

У вагітних

Вроджена краснуха. Якщо жінка заражається краснухою у період вагітності, це може спричинити серйозні ускладнення для плода, включаючи вроджену краснуху. Вроджена краснуха може призвести до сліпоти, глухоти, вад серця, розумової відсталості та інших проблем у дитини.
Викидень або мертвонародження. Краснуха також може викликати викидень або мертвонародження, особливо якщо жінка заражається в перші 12 тиж вагітності.

Прогноз

Прогноз більшості людей, заражених краснухою, зазвичай сприятливий. Найчастіше захворювання минає без ускладнень і не викликає довгострокових наслідків. Найчастіше після інфікування розвивається імунітет протягом усього життя.

Проте прогноз може бути серйознішим у певних ситуаціях. Наприклад, якщо дорослі, особливо жінки, заражаються краснухою, вони можуть відчувати біль у суглобах, який може тривати кілька тижнів чи місяців. У поодиноких випадках краснуха може викликати серйозніші ускладнення, такі як енцефаліт або тромбоцитопенічна пурпура.

Найсерйозніший прогноз пов’язаний із вродженою краснухою. Якщо жінка заражається краснухою у період вагітності, особливо в І триместр, це може призвести до серйозних та довгострокових наслідків для дитини, включаючи сліпоту, глухоту, вади серця та розумову відсталість. У деяких випадках це може призвести до викидня або мертвонародження.

Профілактика

Вакцинація. Профілактика краснухи в основному ґрунтується на вакцинації. Вакцина проти краснухи (у дитячому віці) зазвичай включена до комбінованої вакцини (так зване щеплення) ККП (кір, краснуха, паротит). Однак вакцинацію можна отримати у будь-якому віці, якщо вона не була отримана у дитинстві.

Вакцинація вагітних. Жінкам у віці дітонародження рекомендується перевірити свій статус імунітету до краснухи. Якщо вони не є імунними, вони повинні отримати вакцину до вагітності. Вакцинація проти краснухи під час вагітності зазвичай не рекомендується, оскільки вакцина містить живий ослаблений вірус, і хоча ризик для плода низький, він не може бути повністю виключений.

Ізоляція хворих. Люди з краснухою повинні уникати контакту з іншими, особливо з вагітними (до 7 днів після появи висипу).

Розділи