Інтоксикація саліцилатами — це невідкладний стан. Навмисний прийом внутрішньо або випадкове передозування можуть спричинити серйозні метаболічні порушення, що ускладнюють лікування. Поєднаний прийом інших ліків може ще більше ускладнити лікування. Саліцилати широко доступні у продажу без рецепта.

Етіологія

Саліцилати мають анальгезивні, жарознижувальні та антитромботичні властивості. Широко застосовуються, наприклад, ацетилсаліцилова кислота, холіну саліцилат.

Саліцилова кислота має кератолітичні, подразнювальні та антисептичні властивості.

Виділяють дві групи складних ефірів саліцилової кислоти:

• за фенольною групою (ацетилсаліцилова кислота);
• за карбоксильною групою (включаючи метилсаліцилат та фенілсаліцилат).

Застосовуються як монопрепарати саліцилатів, так і комбіновані препарати, що містять у складі саліцилати.

Інтоксикація може виникнути через гострий прийом внутрішньо або хронічне (постійне) застосування, що призводить до підвищення концентрації у плазмі крові.

Отруєння дітей саліцилатами найчастіше відзначається у сім’ях, у яких неправильно зберігають лікарські засоби. Важливо! Тяжке отруєння ацетилсаліциловою кислотою у дітей розвивається вже при прийомі внутрішньо 3 г препарату.

Отруєння дорослих зазвичай відбуваються при випадковому передозуванні, суїцидальних спробах.

Наприклад, у 2011 р. у США зареєстровано 30 000 випадків отруєння саліцилатами.

Патофізіологія

При отруєнні саліцилатами розвиваються різні метаболічні порушення.

У токсичних дозах ацетилсаліцилова кислота спочатку стимулює, а потім пригнічує центральну нервову систему.

Пряма стимуляція довгастого мозку викликає гіпервентиляцію та респіраторний алкалоз. У міру метаболізму він викликає роз’єднання окисного фосфорилювання в мітохондріях. Потім рівень лактату підвищується через зростання анаеробного метаболізму. Крім того, саліцилати підвищують розпад жирних кислот і, отже, утворення кетонових тіл. Накопичення молочної кислоти та меншою мірою метаболітів саліцилату призводить до метаболічного ацидозу. Підвищення метаболічних потреб стимулює ліполіз та призводить до гострого кетоацидозу. Гіпервентиляція підвищується для компенсації метаболічного ацидозу. Потім компенсаторні можливості виснажуються та розвивається метаболічний ацидоз. Це призводить до гемодинамічної нестабільності та пошкодження органів-мішеней.

Ацетилсаліцилова кислота добре всмоктується у кислому середовищі шлунка.

На всмоктування можуть впливати різні чинники. Наявність їжі у шлунку під час прийому препарату може затримувати його всмоктування. Ацетилсаліцилова кислота може утворювати безоари, що затримують всмоктування. Також ацетилсаліцилова кислота може викликати спазми пілоричного сфінктера, що збільшує час знаходження у шлунку та сприяє всмоктуванню. Всмоктування продовжується в тонкій кишці.

Саліцилати метаболізуються в печінці, а неактивні метаболіти потім виводяться із сечею.

Показано, що нашкірні препарати саліцилатів потрапляють у кровотік. Однак концентрація у плазмі крові не досягає токсичних рівнів. Таким чином, отруєння саліциловою кислотою при зовнішньому застосуванні малоймовірне.

Діагностика інтоксикації саліцилатами

Важливо зібрати анамнез.

Анамнез повинен містити назву, час прийому, кількість прийнятого препарату. Також важливо визначити, чи вживалися інші речовини.

Важливо з’ясувати, отруєння сталося випадково чи є навмисним. Ця інформація має бути підтверджена сім’єю, друзями чи персоналом швидкої медичної допомоги.

Як же проявляється інтоксикація саліцилатами?

Гостре отруєння саліцилатами: симптоми

При гострому передозуванні саліцилатів симптоми з’являться протягом 3–8 год. Тяжкість симптомів залежить від кількості прийнятого внутрішньо препарату (таблиця).

Ознаки ураження органів-мішеней при отруєнні саліцилатами включають судоми, рабдоміоліз, набряк легень, набряк головного мозку та ниркову недостатність.

Хронічне отруєння саліцилатами: симптоми

При хронічній інтоксикації саліцилатами симптоми подібні до таких при гострій інтоксикації, але розвиваються поступово і зазвичай менш виражені.

У дітей симптоми будуть прогресувати від легких до тяжких швидше, ніж у дорослих.

Що буде від передозування ацетилсаліцилової кислоти?

Одним із найбільш часто фіксованих отруєнь саліцилатами є отруєння ацетилсаліциловою кислотою.

Так, отруєння середнього ступеня тяжкості розвивається при прийомі ацетилсаліцилової кислоти в дозі 150 мг/кг маси тіла, а тяжка інтоксикація розвивається за прийому понад 300 мг ацетилсаліцилової кислоти на 1 кг маси тіла.

Які симптоми відзначаються при отруєнні ацетилсаліциловою кислотою?

Характерні головний біль, нудота і блювання, висип на шкірі, гематоми, запаморочення, порушення слуху, шум у вухах. Можливі порушення зору. Характерними є підвищене потовиділення, почастішання дихання, серцеві аритмії, сплутаність свідомості, підвищення температури тіла.

Додаткові методи обстеження

Рівень саліцилатів у плазмі крові слід визначати у всіх пацієнтів з підозрою на інтоксикацію саліцилатами. Рекомендуються серійне визначення рівня саліцилатів, оскільки абсорбція широко варіює та вплине на лікування.

Для диференційної діагностики слід визначити рівень парацетамолу в плазмі крові.

Загальний аналіз крові.

Біохімічний аналіз крові.

Рівень електролітів у плазмі крові, включаючи кальцій та магній.

Рівень лактату у плазмі крові.

Коагулограма.

Електрокардіограма

Комп’ютерна томографія голови за зміненого психічного стану пацієнта.

Результати лабораторних досліджень можуть бути нормальними або можливі незначні відхилення рівня електролітів при отруєннях легкої та середньої тяжкості. Можливий чистий респіраторний алкалоз або метаболічний ацидоз із респіраторним алкалозом. У загальному аналізі крові можуть відзначатися лейкоцитоз та тромбоцитопенія, гіпокаліємія та гіперкальціємія, а також підвищені рівні азоту сечовини, креатиніну та лактату. При тяжкій інтоксикації виявляють виражений метаболічний ацидоз з аніонним розривом.

Можуть визначатися подовження часу кровотечі та згортання крові, зниження протромбінового індексу. У біохімічному аналізі крові — підвищення рівня печінкових ферментів.

Лікування

Рекомендується інфузійна терапія. Застосовуються сольові розчини, декстроза, гідрокарбонат натрію.

Препарати калію рекомендують при гіпокаліємії.

Цільовий діурез становить 2–3 мл/кг на год.

При виснаженні можливостей респіраторної компенсації метаболічного ацидозу може бути показана штучна вентиляція легень.

У тяжких випадках може рекомендуватися екстрений гемодіаліз. Показання до гемодіалізу включають тяжкий ацидоз або гіпотензію, незважаючи на інфузійну терапію; рівень саліцилатів, що перевищує 100 мг/дл, штучну вентиляцію легень або пошкодження органів-мішеней.

При судомах показані бензодіазепіни.

Також можуть застосовуватися гемостатичні засоби.

Отруєння ацетилсаліциловою кислотою: як лікувати?

Показані застосування активованого вугілля, промивання шлунка, можливе видалення пігулок із шлунка при гастроскопії. Проводяться інфузійна терапія, корекція електролітного обміну, рівня глюкози, ацидозу. Можуть бути рекомендовані форсований діурез, протисудомні препарати (бензодіазепіни), гемодіаліз при тяжкій інтоксикації.

Батькам дітей з отруєнням саліцилатами необхідно розповісти про потенційні побічні та токсичні ефекти всіх безрецептурних препаратів. Вдома всі лікарські засоби слід зберігати в недоступному для дітей місці, бажано в замкненій шафі. Батькам слід розповісти про ознаки та симптоми отруєння ацетилсаліциловою кислотою та іншими саліцилатами та про необхідність якнайшвидше доставити дитину у відділення невідкладної допомоги.

Зрештою, якщо отруєння було навмисним (суїцидальні тенденції), пацієнту слід звернутися до психіатра.

Диференційна діагностика

• Інтоксикація кофеїном.
• Інтоксикація окисом вуглецю.
• Отруєння транквілізаторами.
• Отруєння етиленгліколем.
• Інтоксикація вуглеводнями.
• Сепсис.
• Отруєння антигістамінними препаратами.
• Отруєння ціанідами.
• Симптоми відміни лікарських засобів.
• Інтоксикація залізом.
• Шизофренія.
• Діабетичний кетоацидоз.

Чим небезпечна інтоксикація саліцилатами?

Можливі ускладнення отруєння саліцилатами:

• зупинка дихання;
• задишка;
• аспіраційний пневмоніт;
• глухота;
• шум у вухах;
• асистолія;
• артеріальна гіпотензія;
• енцефалопатія;
• судоми;
• кома;
• синдром гострого пошкодження легень;
• гіпопротромбінемія та тромбоцитопатія;
• гостра ниркова недостатність;
• геморагічний гастрит.

Після перенесеного отруєння саліцилатами може зберігатися деякий залишковий неврологічний дефіцит протягом кількох років.