Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) залишаються поширеною клінічною проблемою як в суспільстві в цілому, так і в медичних закладах. При встановленні діагнозу необхідно ретельно оцінити кожного пацієнта, щоб переконатися, що поставлено правильний діагноз і призначено протимікробну терапію в правильній дозі, а також обрано правильний шлях введення. Використання цього принципу має допомогти зупинити хвилю стійкості до протимікробних препаратів та дозволити продовжувати використання більш простих і менш дорогих препаратів. Безперервне спостереження і моніторинг показників стійкості до протимікробних препаратів матимуть вирішальне значення для формування та оновлення майбутніх рекомендацій щодо лікування для всіх категорій пацієнтів з ІСШ (Mazzulli T., 2012).
Фактори, що впливають на розвиток ІСШ, залежать від балансу між бактеріальною вірулентністю (бактеріальна адгезія до тканин, гемолізин і аеробактін) і захисними механізмами самої людини (локальна продукція імуноглобуліну). Факторами, які зумовлюють розвиток ІСШ у жінок, є фізіологічні зміни в період старіння, використання катетерів й операції на сечостатевій системі. Терапія неускладнених ІСШ зазвичай складається з одноразового прийому ліків протягом 3–7 днів. Терапія складних, хронічних ІСШ здійснюється за іншою схемою. Також для терапії ІСШ розглядаються нові препарати.
Механізми бактеріальної вірулентності мають вирішальне значення для подолання нормального захисту людини. Підвищення антимікробної стійкості уропатогенів призвело до перегляду традиційних рекомендацій щодо лікування у багатьох сферах медицини. Для ефективного ведення пацієнтів першою проблемою є визначення урологічних факторів, що викликають ускладнення. Терапія складних ІСШ, особливо в урології, проводиться відповідно до клінічного досвіду для визначення відповідної анатомії та вибору оптимальних втручань. Було узагальнено нові клінічні дані щодо терапії ІСШ у пацієнтів, поведінкові ризики ІСШ у здорових жінок й анатомічні відмінності, пов’язані з підвищеним ризиком ІСШ. Представлено обґрунтування для профілактики ІСШ з використанням журавлинного соку, імунізації та бактеріального втручання. Сучасні тенденції лікування ІСШ включають емпіричну терапію (бакпосів сечі й тестування чутливості), короткострокову терапію, терапію, що проводиться пацієнтом (самостійний початок), і амбулаторне лікування неускладненого виду захворювання.
Нітроксолін (8-гідрокси-5-нітрохінолін) застосовується з 1962 р. для терапії ІСШ, особливо інфекцій, викликаних грамнегативними бактеріями (кишкова паличка). Нітроксолін — антимікробний, антипротозойний препарат широкого спектра дії щодо грампозитивних, грамнегативних бактерій і деяких видів грибів. Нітроксолін належить до групи протимікробних препаратів системної дії, застосовується всередину, проявляє бактеріостатичну активність, яка заснована на хелатуванні двовалентних катіонів, необхідних для бактеріальної РНК-полімерази. Сприйнятливість ізолятів сечі Escherichia coli до Нітроксоліну була визначена у відділенні клінічної та молекулярної мікробіології Університетського госпіталю в Загребі у вересні й жовтні 2017 р. Антимікробна чутливість була перевірена за допомогою диско-дифузійного методу оцінки чутливості мікроорганізмів, результати були інтерпретовані відповідно до рекомендацій Європейського комітету з тестування антимікробної сприйнятливості (стандарти тестування (EUCAST)). Це було перше повідомлення з Хорватії про чутливість ізолятів кишкової палички до Нітроксоліну. Крім фосфоміцину, Нітроксолін був єдиним протимікробним препаратом, доступним для перорального введення, щодо якого демонстрували чутливість усі протестовані ізоляти. Результати дослідження продемонстрували потенціал Нітроксоліну в якості додаткового терапевтично застосовного варіанта для лікування неускладнених ІСШ (Mareković I. еt al., 2018).
ІСШ є поширеною інфекцією в усьому світі. Підвищення множинної лікарської стійкості разом з недостатньою кількістю нових протимікробних лікарських засобів, антибіотиків підкреслює необхідність в альтернативних протимікробних препаратах для лікування ІСШ. Серед них більш старі препарати, які використовувалися в минулому і зараз не застосовуються у зв’язку з використанням сучасніших лікарських засобів.
Зростання резистентності до протимікробних препаратів ставить під сумнів емпіричне лікування ІСШ. Нітрофурантоїн рекомендується для лікування — це рекомендація першої лінії, але його прийнятність серед клініцистів обмежена тим, що він має виражену токсичну дію на легеневу тканину, охоплює не весь спектр бактерій, які є причиною ІСШ. Нітроксолін, мабуть, є альтернативою нітрофурантоїну завдяки його сприятливому профілю безпеки, однак дані про його сприйнятливість in vitro нечисленні.
Має місце і той факт, що кількість мультирезистентних уропатогенов збільшується. Наприклад, у хворого з множинними хронічними захворюваннями може розвинутися симптоматична ІСШ з двома мультирезистентними бактеріями, а саме Klebsiella pneumoniae і Proteus mirabilis. Нітроксолін був єдиним препаратом, активним проти обох уропатогенів. Тому очевидним є той факт, що нітроксолін може бути варіантом для лікування ІСШ з мультирезистентними уропатогенами.

Фармакокінетика

Нітроксолін добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті; найвища концентрація його в сечі зберігається протягом 1–2 год. Виділяється в незміненому вигляді нирками.
Нітроксолін в основному призначений для перорального лікування, профілактики гострих або рецидивуючих неускладнених ІСШ, оскільки він має антимікробну дію щодо широкого спектра бактерій і навіть грибів. Зокрема, ізоляти Escherichia coli були повністю сприйнятливі до його дії. Крім того, високі концентрації препарату і особливо переважаючого протимікробно активного метаболіту нітроксоліну сульфату досягаються в сечі після застосування всередину. Також ліки добре переносяться.

Режим дозування

Терапія

Дорослим — по 100 мг 4 р/добу, курс лікування — 2–3 тиж (мaксимальна (max) доза на добу — 800 мг).

Дітям шкільного віку призначають 200–400 мг на добу.

Дітям дошкільного віку призначають 200 мг на добу. Призначену лікарем дозу слід розділити порівну на 4 прийоми.

З метою профілактики

Призначають 100 мг 4 р/добу — 2–3 тиж.

Терапія препаратом може здійснюватися без перерви 1 міс. Якщо розвивається хронічна інфекція, то нітроксолін приймають повторними курсами на період 2 тиж, потім 2 тиж перерви, так курс терапії може тривати кілька місяців.
Нижче як приклад описується випадок, коли Нітроксолін був єдиним лікарським засобом, який можна було рекомендувати для терапії ІСШ, викликаної мультирезистентними бактеріями. Мікробіологічне дослідження сечі (середня її порція при заборі) виявило наявність двох бактерій, а саме Klebsiella pneumoniae і Proteus mirabilis. Їх сприйнятливість in vitro регулярно перевіряли. Крім того, сприйнятливість обох ізолятів до Нітроксоліну визначали за допомогою диско-дифузійного методу, згідно з контрольними точками EUCAST. Результати показали, що нітроксолін був єдиним лікарським засобом, активним проти обох уропатогенів.
Поширеність ІСШ з мультирезистентними і навіть панрезистентними уропатогенами зростає. У групі ризику, зокрема, знаходяться пацієнти з постійними катетерами. Очевидно, що ознаки резистентності до різних поширених антимікробних препаратів часто пов’язані з одними і тими ж елементами, що передаються генетично, тож у клінічних ізолятів відзначається паралельна стійкість до кількох хімічно різних груп антимікробних препаратів.
Вищеописаний випадок демонструє, що нітроксолін є варіантом лікування пацієнтів, інфікованих мультирезистентними уропатогенами, оскільки стійкість до Нітроксоліну, очевидно, не проявляється одночасно зі стійкістю до інших протимікробних ліків. Також існує можливість уникнути використання резервних лікарських засобів цієї групи або комбінації препаратів, які іноді рекомендують у разі зараження мультирезистентними бактеріями. Дійсно, нітроксолін, який вводиться перорально і виводиться переважно через сечові шляхи, має широкий спектр дії навіть проти бактерій, стійких до багатьох інших протимікробних препаратів і, між іншим, також активний проти бактерій біоплівки, які з’являються при ІСШ, особливо на постійних катетерах або внутрішньопросвітних сторонніх тілах (Hof H. et al., 2019).

Протипоказання

Гіперчутливість до нітроксоліну і до інших препаратів групи хінолонів; печінкова і ниркова недостатність.
Стійкість уропатогенних бактерій до протимікробних препаратів особливо значна у літніх людей.
У Німеччині нітроксолін ліцензований для лікування гострих ІСШ і для профілактики рецидивуючих інфекцій. Якою є реальна картина стійкості уропатогенних бактерій?
Нітроксолін є розумною альтернативою і перспективним варіантом для лікування ІСШш, особливо у літніх людей, хоча цей препарат не рекомендується в нинішньому керівництві цієї країни. Тому в разі невдалої терапії слід проводити лабораторні тести (Hof H. et al., 2017).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Не слід одночасно застосовувати з такими препаратами: гідроксихінолонами, нітрофуранами (сумарний нейротропний ефект), антацидними препаратами, ліками, що містять у своєму складі магній, препаратами групи тетрацикліну.
Гриби виявляють у зразках сечі відносно часто, особливо у літніх людей і пацієнтів, які отримують лікування антибіотиками широкого спектра дії, тобто особливо у пацієнтів відділення інтенсивної терапії. У деяких випадках кількість патогенних мікроорганізмів дуже велика, тобто >10⁵/мл. Поширення грибів може призвести до пієлонефриту, який супроводжує кандидурія. У рідкісних випадках може розвинутися простатит і епідидиміт. Терапія також показана в усіх випадках, коли планується урологічна маніпуляція, особливо з пошкодженням слизової оболонки. Передопераційне лікування проводять для того, щоб запобігти інтраопераційному поширенню патогенів. Нітроксолін виявляв хорошу активність проти всіх ізолятів грибів.

Дозування препарату в особливих групах пацієнтів

Порушення функції нирок, печінки: дозу препарату знижують в 2 рази; пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю не рекомендується призначення лікарського засобу.
Пацієнти похилого віку: корекція дози не потрібна.
Діти: препарат у даній лікарській формі не призначають дітям у віці до 3 років.
Антибактеріальний препарат Нітроксолін має гарну протигрибкову активність. Він досягає високих концентрацій у сечі і, крім того, він ефективний при низьких значеннях рН, а також проти патогенів біоплівки, чого не можуть досягти більшість антимікотиків. Нітроксолін підходить для терапії кандидурії.

Діагнози, при яких застосовують Нітроксолін