У разі застосування новокаїну як розчинника рекомендуємо враховувати інформацію з безпеки новокаїну. При захворюваннях органів дихання (трахеїти, бронхіти, бронхоектатична хвороба, пневмонія, абсцеси легенів, ателектаз, бронхіальна астма з підвищеною секрецією) препарат застосовувати внутрішньом’язово дорослим по 5–10 мг 1 раз на добу впродовж 10–12 днів. У подальшому через 7–10 днів курс лікування можна повторити. При хронічних тривалих процесах лікування можна повторити 3–4 рази.

Препарат можна застосовувати при ексудативних плевритах, емпіємах — внутрішньоплеврально:

у хірургічній практиці:

з метою профілактики післяопераційних ускладнень (операція на легенях) препарат вводити внутрішньом’язово дорослим по 5–10 мг 1 раз на добу, починаючи за 5–10 днів перед операцією і продовжуючи впродовж 3–4 днів після неї. У післяопераційному періоді (при ателектазі, який виник, або на початковій стадії пневмонії) препарат призначати внутрішньом’язово дорослим по 5–10 мг одноразово (в 1–3 мл 0,25% розчину новокаїну) на добу. При цьому рекомендується комбінувати введення хімотрипсину внутрішньом’язово з вагосимпатичною блокадою на боці ураження за Вишневським і застосовувати хімотрипсин у вигляді аерозольних інгаляцій у 5% водному розчині в кількості 3–4 мл. При гемотораксах, емпіємах хімотрипсин вводити щоденно внутрішньоплеврально по 20–30 мг (розводити у 5–10 мл розчину натрію хлориду 0,9% або 0,25% новокаїну);
у фтизіохірургії препарат слід призначати з тією ж метою і в таких самих дозах на тлі специфічної антибактеріальної терапії. При хронічному фіброзно-кавернозному туберкульозі легенів, ускладненому бронхітом, курс передопераційної підготовки триваліший (по 10–12 днів), іноді повторюється до максимальної санації бронхіального дерева;
у загальній хірургії при лікуванні опіків і пролежнів після видалення некротичних тканин, які вільно видаляються, хімотрипсин у дозі 20 мг розводити у 20 мл 0,25% розчину новокаїну і тонкою голкою декількома уколами вводити під струп. Бажано перед введенням зробити насічки на струпі. Під час наступної перев’язки лізовані некротичні тканини необхідно видалити механічно;
при тромбофлебітах препарат призначати внутрішньом’язово дорослим по 5–10 мг одноразово щоденно 7–10 діб. У випадку неефективності першого курсу лікування повторні курси недоцільні;
для лікування гнійних ран внутрішньом’язові введення препарату поєднувати із місцевим лікуванням рани тампонами, змоченими у 5% розчині (готується на 0,9% розчині натрію хлориду);

в офтальмології:

при екстракції катаракти хімотрипсин у розведенні 1 : 5000 вводити у задню камеру ока з наступним промиванням передньої камери розчином натрію хлориду 0,9% через 4 хвилини після введення препарату;
при лікуванні тромбозів центральної вени сітківки, гострої непрохідності центральної артерії сітківки хімотрипсин застосовувати у вигляді 5% розчину, приготовленого на 1% розчині новокаїну. Вводити підкон’юнктивально по 0,2 мл
1–2 рази на тиждень;

в оториноларингології:

при синуситах препарат вводити у гайморову порожнину в кількості 5–10 мг у 3–5 мл розчину натрію хлориду 0,9% після її проколу і промивання;
при отитах закапувати у вухо по 0,5–1 мл 0,1% розчину хімотрипсину (готується на 0,9% розчині натрію хлориду);
при мікроопераціях на вусі, метою яких є відновлення або поліпшення слуху (тимпанопластика, стапедектомія), для розм’якшення фіброзних утворень у середньому вусі під час операції вводити у порожнину 0,1% розчин хімотрипсину. Одночасно з місцевим застосуванням хімотрипсин слід вводити внутрішньом’язово дорослим по 5 мг 1–2 рази на добу. Лікарський засіб розводити в 1–2 мл 0,25–0,5% розчину новокаїну або 0,9% розчині натрію хлориду.

Діагнози, при яких застосовують Хімотрипсин кристалічний