АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ:

Нормомед — противірусний препарат (згідно з АТС-класифікацією належить до противірусних препаратів прямої дії). У той же час діюча речовина таблеток та сиропу Нормомед — інозин пранобекс — також має й імуномодулюючі властивості. Уперше інозин пранобекс був застосований у клінічній практиці більш ніж пів століття тому в США, а сьогодні цей лікарський засіб залишається актуальним у лікуванні та профілактиці різноманітних гострих та хронічних інфекційних захворювань (Савенкова М.С. и соавт., 2017).

Нормомед: хімічний склад та механізм дії

За хімічним складом інозин пранобекс являє собою комбінацію інозину та солі 4-ацетамідобензойної кислоти з N,N-диметиламіно-2-пропанолом; у співвідношенні 1:3 (інструкція МОЗ України). Саме інозин є фармакологічно активним компонентом лікарського засобу, у той час як сіль 4-ацетамідобензойної кислоти з N,N-диметиламіно-2-пропанолом сприяє покращенню надходження інозину в лімфоцити за рахунок підвищення проникності їх клітинних мембран. Інозин належить до класу пуринів, це нуклеозид. Ще у середині ХХ ст. почали вивчати імуномодулюючі властивості пуринів (Савенкова М.С. и соавт., 2017).
Механізм дії інозину пранобексу вивчено не до кінця та, вірогідно, він є плейотропним (множинним, різнобічним — коли один препарат викликає різноманітні ефекти) (Sliva J. et al., 2019). Інозин пранобекс стимулює неспецифічну імунну відповідь. У клінічних дослідженнях було продемонстровано, що інозин пранобекс індукує реакцію типу Т-хелперних клітин 1-го типу у антиген-активованих клітинах, ініціює дозрівання та диференціювання Т-лімфоцитів та потенціює індуковану лімфопроліферативну відповідь (Beran J. et al., 2016). Введення інозину пранобексу переважно індукує клітинну відповідь Th1-типу, збільшення популяції природних кілерів (NK) та підвищення їх активності. Хемотаксис нейтрофілів, моноцитів та макрофагів також стимулюється даним лікарським засобом, окрім того, активується фагоцитоз, стимулюється утворення імуноглобуліну G (IgG) та поверхневих клітинних маркерів системи компліменту (комплекс білків, що беруть участь в імунних реакціях, складається з білків плазми крові та регуляторних білків, що експресуються на поверхнях клітин) (Sliva J. et al., 2019). Він модулює також функції Т-лімфоцитів, супресорів CD8+ та CD4+-хелперів (Beran J. et al., 2016). На гуморальну ланку імунітету інозин пранобекс впливає переважно за рахунок стимуляції диференціювання В-лімфоцитів у плазматичні клітини та збільшення продукції антитіл (Sliva J. et al., 2019). Інозин пранобекс також індукує продукцію інтерлейкіну-1 (ІЛ-1) та інтерлейкіну-2 (ІЛ-2), а також підвищує експресію рецептора ІЛ-2 in vitro (Beran J. et al., 2016), має антиоксидантні властивості (знижує продукцію супероксидних радикалів нейтрофілами)(Караулов А.В., 2015).
У дослідженнях встановлено, що інозин пранобекс in vitro на культурах клітин попереджає реплікацію деяких РНГ- та ДНК-вірусів, серед них вірус простого герпесу (ВПГ), цитомегаловірус, аденовіруси, вірус коров’ячої віспи, поліовірус, віруси грипу типів А і В, риновірус, вірус сказу та вірус східного енцефаліту коней (Sliva J. et al., 2019). Виявлено, що даний ефект зумовлений тим, що препарат викликає стеричну модифікацію рибосомної структури клітини людини, таким чином забезпечуючи переваги клітинної РНК-хазяїна перед вірусною РНК, знижує синтез останньої на рибосомах інфікованих клітин (Sliva J. et al., 2019).

Гострі респіраторні інфекції: у яких випадках актуальним є Нормомед?

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) щорічно призводять до 3,9 млн випадків летального наслідку у світі. Серед збудників ГРЗ віруси грипу (типи А та В), парагрипу, респіраторно-синцитіальний вірус (RSV), метапневмовірус (типи A і B), коронавірус, риновірус, ентеровірус, реовірус, бокавірус і аденовірус, а також бактеріальні патогени, у першу чергу Streptococcus pneumoniae та Haemophilus influenza. Грип — це гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), яка уражує 5–15% дорослого населення світу на рік та призводить до близько 0,25–0,5 млн випадків летального наслідку в світі щорічно. Загальними для більшості ГРЗ симптомами є лихоманка, біль у горлі, нежить та кашель, тому встановити етіологію захворювання, базуючись лише на клінічних даних, як правило, неможливо, та ГРЗ вимагають ефективного емпіричного лікування. Призначення ж антибіотиків у більшості випадків є неефективним, оскільки переважна більшість ГРЗ викликається вірусами. Окрім того, необґрунтоване застосування антибактеріальних засобів може призвести до розвитку побічних ефектів та стійкості бактеріальних патогенів до антибіотиків (Beran J. et al., 2016).
У дослідженнях продемонстрована ефективність застосування інозину пранобексу в терапії грипу та ГРЗ. Його застосування сприяло скороченню днів непрацездатності та суб’єктивному покращенню самопочуття хворих (Sliva J. et al., 2019). У одному з досліджень in vitro оцінювалася противірусна дія інозину пранобексу стосовно вірусів, що належать до сімейства аденовірусів (Adenoviridae). Виявлено, що даний препарат інгібує реплікацію аденовірусів та призводить до зниження його концентрації в клітинах лінії A549 (лінія клітин карциноми легень людини, що застосовується у вірусологічних дослідженнях). Також був встановлений синергічний противірусний ефект досліджуваного препарату та IFN-α. Це дозволяє передбачити, що комбінована терапія даними лікарськими засобами дозволить підвищити терапевтичну ефективність лікування аденовірусної інфекції без посилення токсичних ефектів (Majewska A. et al., 2015).
Часті респіраторні інфекції спричиняють підвищення ризику розвитку атопічних захворювань, у тому числі бронхіальної астми, у зв’язку із чим доцільним є призначення імуномодулюючих препаратів з профілактичною метою. Оскільки інозин має такі властивості, а також додатково виявляє протизапальний та антигіпоксичний ефекти, а його хороша переносимість продемонстрована у багатьох дослідженнях, він показаний до застосування у пацієнтів, схильних до частих респіраторних інфекцій (Караулов А.В., 2015). У одному з досліджень продемонстровано, що в групі пацієнтів, які приймали профілактично інозин пранобекс, частота загострень хронічного бронхіту скорочувалася у 2,3 раза, загострень хронічного фарингіту — у 2,5 раза, а захворюваність ГРЗ — у 3 рази порівняно з групою пацієнтів, які приймали плацебо (Татаурщикова Н.С., 2018).

Нормомед: ад’ювантна терапія герпетичної інфекції

Віруси простого герпесу 1-го та 2-го типу (ВПГ-1 и ВПГ-2) належать до підсімейства Alphaherpesvirinae сімейства Herpesviridae. ВПГ-1 зазвичай викликає орофаціальну інфекцію, у той час як ВПГ-2 передається здебільшого статевим шляхом та викликає генітальну інфекцію. У той же час ВПГ-1 також може зумовлювати ураження статевих органів. При цьому можливий торпідний, латентний перебіг інфекції із частими рецидивами, що проявляються ураженнями одного й того самого дерматому. За даними 2012 р., 67% населення у всьому світі інфіковано ВПГ. Щорічно реєструється близько 118 млн нових випадків інфікування ВПГ. Ацикловір вважається препаратом вибору для інфекцій, викликаних ВПГ-1 та ВПГ-2, проте останніми роками зросла кількість випадків стійкості ВПГ до ацикловіру (Majewska A. et al., 2016). Інозин пранобекс знайшов своє застосування у якості ад’ювантної терапії інфекцій, викликаних ВПГ (Sliva J. et al., 2019). Встановлено, що він інгібує реплікацію ВПГ-1 у різноманітних клітинних лініях, у той час як комбінація даного лікарського засобу та інтерферону-α (IFN-α) демонструє більш високу ефективність, ніж кожен з препаратів окремо (Majewska A. et al., 2016).

Нормомед: інші сфери застосування

При лікуванні гострокінцевих кондилом комбіноване застосування інозину пранобексу та традиційної консервативної терапії призвело до значного підвищення показників одужання порівняно з такими при традиційному консервативному лікуванні та прийомі плацебо (Sliva J. et al., 2019). У клінічному дослідженні за участю 55 пацієнтів була підтверджена ефективність включення інозину пранобексу в комплексну терапію резистентних генітальних гострокінцевих кондилом (Davidson-Parker J. et al., 1988). Ад’ювантна терапія даним лікарським засобом вірусного гепатиту В сприяє скороченню термінів лікування та одужанню більшої кількості хворих порівняно з пацієнтами, які не отримували додатково інозин пранобекс. При хронічних інфекційних захворюваннях рекомендуються тривала терапія або ж призначення повторних курсів прийому інозину пранобексу (Sliva J. et al., 2019).

Нормомед: висновки

Нормомед (INN — інозин пранобекс) широко застосовується як у терапевтичній, так і в педіатричній практиці. Інозин пранобекс впливає як на гуморальні, так і на клітино-опосередковані імунні реакції. На теперішній час він дозволений до застосування у більш ніж 70 країнах світу для включення у схеми лікування різних вірусних захворювань, включаючи вітряну віспу, інфекції, викликані ВПГ та вірусом папіломи людини, цитомегаловірусну інфекцію, інфекційний мононуклеоз (викликаний вірусом Епштейна — Барр), ГРЗ та грип, кір та такі рідкісні інфекційні захворювання, як підгострий склерозуючий паненцефаліт. При цьому інозин пранобекс має хороший профіль безпеки (Sliva J. et al., 2019). У дослідженнях продемонстрована доцільність профілактичного прийому даного препарату. Так, його застосування дозволяє знизити частоту рецидивів хронічних захворювань дихальних шляхів (включаючи хронічний бронхіт, фарингіт), частоту загострень інфекцій, викликаних ВПГ-1 та ВПГ-2, захворюваність на ГРЗ (Татаурщикова Н.С., 2018).

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ:

Нормомед сироп 50 мг/мл, РОКЕТ-ФАРМ ООО ТОВ (Україна, Київ)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

НОРМОМЕД

(NORMOMED)

Склад:

діюча речовина: інозин пранобекс;

100 мл сиропу містять 5,0 г інозину пранобексу;

допоміжні речовини: цукроза, гліцерин, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропіл-парагідроксибензоат (Е 216), цитрусовий фруктовий смак, вода очищена.

Лікарська форма.

Сироп.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, злегка жовтувата рідина з характерним цитрусовим смаком.

Фармакотерапевтична група.

Противірусні засоби прямої дії.

Код ATX J05A Х05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Інозин пранобекс складається із двох компонентів: інозину — активного компонента, що є метаболітом пурину, і солі 4-ацетамідобензойної кислоти з N, N-диметиламіно-2-пропанолом — допоміжного компонента, який підвищує доступність інозину для лімфоцитів.

Активний та допоміжний компоненти знаходяться у молярному відношенні 1 : 3.

Активна речовина інозин пранобекс чинить пряму противірусну та імуномодулюючу дію. Пряма противірусна дія обумовлена зв’язуванням із рибосомами вражених вірусом клітин, що уповільнює синтез вірусної матричної РНК (mRNK) та призводить до пригнічення реплікації РНК- та ДНК-геномних вірусів; опосередкована дія пояснюється індукцією інтерфероноутворення.

В ході відомих досліджень in vivo виявлено, що інозин пранобекс активує знижений синтез матричної РНК (mRNK) білків лімфоцитів і ефективність процесу трансляції з одночасним гальмуванням синтезу вірусної РНК в таких механізмах: включення зв’язаної з інозином оротової кислоти в полірибосоми, гальмування приєднання поліаденілової кислоти до вірусної матричної РНК (mRNK) і реструктуризація лімфоцитарних внутрішньомембранних плазмових часток (IMP), що майже втричі збільшує їх щільність.

Імуномодулюючий ефект обумовлений впливом на Т-лімфоцити (активація синтезу цитокінів) та підвищенням фагоцитарної активності макрофагів. Інозин пранобекс посилює диференціацію пре-Т-лімфоцитів, стимулює індуковану мітогенами проліферацію Т- і В-лімфоцитів, підвищує функціональну активність Т-лімфоцитів, у тому числі їх здатність до утворення лімфокінів, нормалізує співвідношення між основними регуляторними субпопуляціями CD4+/CD8+ та сприяє нормалізації утворення Т-клітин пам’яті.

Інозин пранобекс значно посилює продукцію інтерлейкіну-2 (IL-2) лімфоцитами та сприяє експресії рецепторів до цього інтерлейкіну на лімфоїдних клітинах; стимулює також активність натуральних кілерів (NK-клітин); стимулює активність макрофагів до фагоцитозу, процесингу та презентації антигену, що сприяє збільшенню антитілопродукуючих клітин в організмі вже з перших днів лікування. Інозин пранобекс регулює також механізми цитотоксичності Т-лімфоцитов та NK-клітин.

Інозин пранобекс стимулює синтез інтерлейкіну-1 (IL-1), мікробіцидність, експресію мембранних рецепторів та здатність реагувати на лімфокіни та хемотаксичні фактори.

В ході відомих досліджень in vivo відмічалося значне підвищення продукції ендогенного гамма-інтерферону (IFN-γ) та зменшення продукції інтерлейкіну-4 (IL-4).

При герпетичній інфекції значно прискорюється утворення специфічних протигерпетичних антитіл, зменшуються клінічні прояви та частота рецидивів.

Інозин пранобекс запобігає поствірусному послабленню клітинного синтезу РНК та білка в інфікованих клітинах, що особливо важливо для клітин, які беруть участь у процесах імунного захисту організму. В результаті такої комплексної дії зменшується вірусне навантаження на організм, нормалізується діяльність імунної системи, значно активізується синтез власних інтерферонів, що сприяє стійкості до інфекційних захворювань та швидкій локалізації вогнища інфекції у разі його виникнення.

Фармакокінетика.

Інозин пранобекс має високу біологічну доступність. Після перорального прийому швидко всмоктується, максимальна концентрація інозину в плазмі досягається через 1 годину; через 2 години ця концентрація зменшується до рівня, який неможливо визначити. Період напіврозпаду становить 50 хвилин. Фармакологічна дія проявляється приблизно через 30 хвилин та утримується до 6 годин.

Інозин пранобекс швидко метаболізується та виводиться нирками.

Інозин метаболізується за циклом, типовим для пуринових нуклеозидів, з утворенням сечової кислоти (перший метаболіт), концентрація якої в сироватці крові інколи може підвищуватися, а другий метаболіт [1-(диметиламін)-2-пропанол-(4-ацетамідобензоат)] виводиться нирками у формі глюкуронідів і частково у незміненому вигляді.

Кумуляції в організмі не виявлено. Повне виведення метаболітів відбувається через 48 годин.

Клінічні характеристики.

Показання.

Iнфекційні захворювання вірусної етіології у пацієнтів із нормальним та зниженим імунним статусом: грип, парагрип, гострі респіраторні вірусні інфекції, бронхіт вірусної етіології, риновірусні та аденовірусні інфекції; епідемічний паротит, кір (у складі комплексної терапії).
Захворювання, спричинені вірусами простого герпесу Herpes simplex типу І або Herpes simplex типу II (герпес губів, шкіри обличчя, слизової оболонки порожнини рота, шкіри рук, офтальмогерпес), підгострий склерозуючий паненцефаліт, генітальний герпес; вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний лишай, у тому числі рецидивуючий у хворих з імунодефіцитом); вірусом Епштейна — Барр (інфекційний мононуклеоз); цитомегаловірусом; папіломавірусом людини; гострий та хронічний вірусний гепатит В (у складі комплексної терапії).
Хронічні рецидивуючі інфекції дихальних шляхів і сечостатевої системи у пацієнтів з ослабленим імунітетом (у тому числі хламідіоз та інші захворювання, спричинені внутрішньоклітинними збудниками) (у складі комплексної терапії).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.
Гострий напад подагри.
Гіперурикемія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

З обережністю призначають пацієнтам, які приймають інгібітори ксантиноксидази (наприклад алопуринол) та засоби, які посилюють виведення сечової кислоти з сечею, включаючи тіазидні діуретики (наприклад гідрохлоротіазид, хлорталідон, індапамід) та петльові діуретики (фуросемід, торасемід, етакринова кислота).

Нормомед, сироп, не застосовують одночасно з імунодепресантами через можливу фармакокінетичну взаємодію, що може впливати на очікуваний лікувальний ефект. Одночасне застосування із зидовудином (азидотимідином) посилює утворення нуклеотидів зидовудином через різні механізми, що призводить до підвищення сироваткової біодоступності зидовудину та посилення внутрішньоклітинного фосфорилювання в моноцитах. Це спричиняє посилення ефектів зидовудину під дією Нормомеду.

Особливості застосування.

Слід пам’ятати, що Нормомед, як і інші противірусні засоби, при гострих вірусних інфекціях найбільш ефективний, якщо лікування почато на ранній стадії хвороби (краще — в першу добу). Препарат застосовують в комплексному лікуванні з антибіотиками та іншими етіотропними засобами.

Діюча речовина препарату метаболізується до сечової кислоти та може спричинити значне підвищення її концентрації в сечі. У зв’язку з цим Нормомед з обережністю застосовують пацієнтам з подагрою та гіперурикемією в анамнезі, уролітіазом та нирковою недостатністю. При необхідності застосування препарату у цих пацієнтів необхідно ретельно контролювати концентрацію сечової кислоти. При довготривалому застосуванні (3 місяці або довше) доцільно щомісяця контролювати концентрацію сечової кислоти в сироватці крові та в сечі, функцію печінки, склад периферичної крові і параметри функції нирок.

У деяких пацієнтів можуть виникати гострі реакції підвищеної чутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, кропив’янка). У таких випадках терапію препаратом Нормомед слід припинити.

Пацієнти літнього віку. Немає необхідності змінювати дозу, препарат застосовують у дозуванні для дорослих. У пацієнтів літнього віку частіше, ніж у осіб середнього віку, спостерігається підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові та в сечі.

Сироп містить 13 г цукрози на дозу, тому його з обережністю застосовують хворим на цукровий діабет. До складу препарату входять метилпарагідроксибензоат (Е 218) та пропілпарагідроксибензоат (Е 216), що можуть спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені) та в окремих випадках — бронхоспазм.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Лікарський засіб не рекомендується призначати у період вагітності або годування груддю через відсутність клінічних досліджень застосування у період вагітності та годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не досліджувався. Однак для прийняття рішення щодо керування автомобілем або роботи з іншими механізмами необхідно враховувати, що препарат може спричинити запаморочення або інші побічні реакції з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»).

Спосіб застосування та дози.

Препарат приймають всередину, краще — після їди, через однакові проміжки часу. Тривалість лікування визначають індивідуально, залежно від нозології, тяжкості процесу і частоти рецидивів; у середньому тривалість лікування становить 5 — 14 днів, при необхідності після 7 — 10-денної перерви курс лікування повторюють. Лікування з перервами та підтримуючими дозами може тривати до 1 — 6 місяців. Дозування визначають індивідуально, залежно від віку, маси тіла, тяжкості процесу.

Максимальна добова доза для дорослих — 4 г інозину пранобексу, що відповідає 80 мл сиропу.

Рекомендовані дози та схеми застосування препарату:

Для відновлення функції імунної системи та досягнення стійкого імуномодулюючого ефекту у пацієнтів з ослабленим імунітетом курс лікування повинен тривати від 3 до 9 тижнів.

Діти.

Застосовують дітям віком від 1 року.

Передозування.

Випадки передозування не спостерігались. Передозування може спричинити підвищення концентрації сечової кислоти в сироватці крові і в сечі. При передозуванні показані промивання шлунка та симптоматична терапія.

Побічні реакції.

Найбільш типовою побічною реакцією під час лікування інозином пранобексом дорослих і дітей є тимчасове підвищення рівнів сечової кислоти в сироватці крові та в сечі, які повертаються до початкових нормальних значень за кілька днів після закінчення лікування.

Частота випадків побічних реакцій визначається так: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до 1/100); дуже рідко (≥ 1/10000); невідомо (не може бути оцінено через відсутність даних).

Дуже часто

Лабораторні дослідження: підвищення рівня сечової кислоти у крові, підвищення рівня сечової кислоти у сечі.

Часто

Лабораторні дослідження: підвищення рівня азоту сечовини у крові, підвищення рівнів трансаміназ, підвищення рівня лужної фофатази у крові.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, погане самопочуття.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота з блюванням чи без, біль та відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці.

З боку шкіри і подшкірної тканини: свербіж, шкірні висипи.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази або азоту сечовини в крові.

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини: артралгія (біль у суглобах).

Нечасто

З боку нервової системи: нервозність, сонливість або безсоння, психічні розлади: знервованість.

З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, запор.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: поліурія (збільшення об’єму сечі).

Дуже рідко

З боку шкіри і підшкірної тканини: кропив’янка, еритема.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк).

З боку шлунково-кишкового тракту: відсутність апетиту.

Термін придатності.

3 роки.

Термін придатності після відкриття флакона — 3 місяці.

Умови зберігання.

Зберігати у сухому місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 120 мл, по 180 мл або 240 мл сиропу у скляному флаконі бурштиново-жовтого кольору із білою кришкою, що нагвинчується. По 1 флакону у пачці з картону. До упаковки додається мірний стаканчик, кожна поділка відповідає 2,5 мл сиропу.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ABC Фармачеутічі С.п.А.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Віа Кантоне Моретті, 29 (Локаліта Сан Бернардо) 10015 — Івреа (ТО), Італія.

тел. (+39) 0125240111, факс (+39) 0125240179, e-mail: info@abcfarmaceutici.it

Аналоги Нормомед (Normomed)