Чому виникає нежить?
Риніт є запаленням слизової оболонки носової порожнини. Етіологія захворювання може бути різноманітною: риніт можуть викликати патогенні віруси, бактерії, контакти з алергенами та іншими подразниками. Також є незапальні форми риніту: вазомоторний, атрофічний (Passali D. et al., 2016).
Хронічний риносинусит є запаленням як слизової оболонки носової порожнини, так і придаткових пазух носа. Основними симптомами є: закладеність носа, виділення з носових ходів (нежить), постназальний затік (стікання слизу по задній стінці глотки), біль у проєкції придаткових пазух носа на обличчі, зниження або втрата нюху у дорослих, у пацієнтів дитячого віку — кашель внаслідок постназального затіку протягом ≥ 12 тиж. Також можлива поява таких симптомів, як головний біль, загальна слабкість, чхання, порушення сну та ін. (Passali D. et al., 2016).
У лікуванні пацієнтів з гострим та хронічним ринітом широко застосовують препарати місцевої дії, насамперед назальні спреї та краплі для носа. Найчастіше використовують препарати з групи симпатоміметиків (судинозвужувальні) для місцевого застосування та топічні глюкокортикостероїди. Також у терапії пацієнтів з гострим та хронічним ринітом застосовують сольові розчини, антисептики та протигрибкові препарати у формі інтраназальних спреїв та розчинів, краплі для носа з антибіотиком. Різні форми риніту мають схожі симптоми, проте лікування при них відрізняється. Тому для діагностики та підбору оптимальної терапії слід звернутися до лікаря.
Які бувають краплі для носа?
Група препаратів, які застосовують при захворюваннях порожнини носа, включає:
- 1) протинабрякові та інші лікарські засоби для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа;
- прості препарати симпатоміметиків (нафазолін, оксиметазолін, ксилометазолін, фенілефрин та ін). Наприклад, ксилометазолін є назальним спреєм, що проявляє протинабряковий ефект. Ксилометазолін викликає звуження судин слизової оболонки порожнини носа та сприяє полегшенню носового дихання. У дослідженнях показано його хорошу переносимість та ефективність: препарат значно зменшує вираженість закладеності носа при гострому респіраторному захворюванні (Eccles R. et al., 2008). Однак багато крапель для носа (для полегшення носового дихання) протипоказані вагітним. Наприклад, ксилометазолін не рекомендується застосовувати в цей період. Нафазолін вагітним слід використовувати лише за призначенням лікаря;
- симпатоміметики в комбінації з іншими засобами (за винятком кортикостероїдів). Наприклад, краплі назальні, що містять симпатоміметик фенілефрин і диметиндену малеат, що проявляє протиалергічну дію;
- кортикостероїди (мометазон, флютиказон, беклометазон, будесонід). У дослідженнях показано, що застосування інтраназальних глюкокортикостероїдів сприяє більш вираженому полегшенню симптомів алергічного риніту, ніж використання топічних антигістамінних препаратів (антагоністів Н1-рецепторів). Назальні глюкокортикостероїди застосовують при алергічному та неалергічному риніті, неалергічному риніті із синдромом еозинофілії, гострому та хронічному риносинуситі, назальних поліпах, гіпертрофії аденоїдних мигдаликів. Так, інтраназальний спрей мометазону при алергічному риніті сприяє зменшенню вираженості таких симптомів, як ринорея (нежить), закладеність носа, чхання. Мометазону фуроат також полегшує стан при гіпертрофії аденоїдів (Passali D. et al., 2016);
- протиалергічні засоби за винятком кортикостероїдів (олапатадин, азеластин, кромогліцієва кислота). Олопатадин — антигістамінний препарат та стабілізатор гладких клітин. Лікарський засіб є ефективним у терапії пацієнтів з алергічним ринітом, і при недостатній ефективності монотерапії може комбінуватися з інтраназальними глюкокортикостероїдами (Nickels A.S. et al., 2011). У дослідженнях показано, що назальний спрей азеластин 0,1% та назальний спрей олопатадин 0,6% характеризуються швидким початком дії після інтраназального застосування та мають виражений клінічний ефект при алергічному риніті. У той же час продемонстровано, що ефективність назальних спреїв з олапатадином та азеластином щодо зменшення вираженості закладеності носа при алергічному риніті дорівнює або перевищує дію пероральних блокаторів Н1-гістамінових рецепторів другого покоління. Азеластин також застосовують для лікування пацієнтів з неалергічним ринітом. Ефективність цих препаратів можна порівняти з такою назальних глюкокортикостероїдів при алергічному риніті легкої та середньої тяжкості. При тяжкому перебігу алергічного риніту рекомендується застосовувати комбінації інтраназальних глюкокортикоїдів та інтраназальних антигістамінних препаратів (Kaliner M.A., 2009);
- інші засоби для лікування пацієнтів із захворюваннями порожнини носа (мупіроцин, сольові розчини, фраміцетин, гомеопатичні препарати, спреї та краплі назальні на рослинній основі (наприклад краплі, що містять олії сосни звичайної, м’яти перцевої, евкаліпта, токоферолу ацетат, тимол, гвайазулен). Спрей для носа з антибіотиком фраміцетином показаний не лише при риніті та синуситі інфекційного генезу, але й для профілактики бактеріальних ускладнень після хірургічних втручань у порожнині носа. Зрошення слизової оболонки носа сольовими розчинами сприяє зменшенню вираженості закладеності носа та полегшенню носового дихання. Сольові розчини застосовують як при ринітах інфекційної етіології, так і при алергічному риніті (Head K. et al., 2018). Найбезпечніші краплі для носа для вагітних містять 0,65% розчин натрію хлориду. Клінічні ефекти крапель для носа рослинного походження обумовлені біологічними ефектами їх компонентів. Наприклад, евкаліптова ефірна олія здавна застосовується в медицині. У сучасних дослідженнях показано, що евкаліптова олія містить біологічно активні речовини α-пінен і 1,8-цинеол. Показано, що евкаліптова ефірна олія виявляє протизапальну (оскільки інгібує секрецію цитокінів Т-лімфоцитами), протинабрякову, антиоксидантну та знеболювальну активність (Jun Y.S. et al., 2013);
- 2) протинабрякові засоби системної дії, що застосовуються при захворюваннях носової порожнини:
- симпатоміметики. Наприклад, таблетки, що містять фенілпропаноламін, хлорфенамін, кофеїн та парацетамол, сприяють зменшенню вираженості закладеності носа, грипоподібного синдрому, виявляють антипіретичну та аналгетичну дію.
Як вибрати краплі для носа для дітей?
Не всі краплі для носа та інтраназальні спреї дозволені до застосування у пацієнтів педіатричного профілю. Багато препаратів у дитячому віці застосовують у нижчих концентраціях та/або з меншою кратністю, ніж у дорослих пацієнтів. Перед використанням будь-яких лікарських препаратів у дитини обов’язково ознайомтеся з інструкцією з медичного застосування МОЗ України!
Дитячі краплі для носа та спреї, що застосовуються у дитячому віці, включають:
- краплі назальні, що містять олії сосни звичайної, м’яти перцевої, евкаліптову, гвайазулен, токоферолу ацетат і тимол, застосовуються для лікування дітей віком від 2 років;
- краплі назальні, що містять 0,65% розчин хлориду натрію, призначають для лікування та гігієнічного догляду за порожниною носа у дітей з перших днів життя;
- мометазон назальний спрей застосовується у дітей віком від 2 років при алергічному риніті, у дітей віком від 12 років — у комплексній терапії при гострому риносинуситі та синуситі. При назальних поліпах препарат призначають лише пацієнтам віком від 18 років;
- краплі оксиметазолін 0,01% застосовуються для лікування дітей віком до 1 року; 0,025% — у віці 1–6 років; 0,05% — для лікування дітей віком від 6 років і дорослих;
- натрію кромоглікат у формі спрею застосовується в лікуванні дітей віком від 5 років із сезонним алергічним ринітом;
- нафазолін 0,05% розчин використовують для зменшення вираженості закладеності носа у дітей віком 3–15 років; 0,1% — у дітей від 15 років і дорослих;
- ксилометазолін 0,5 мг/мл застосовується у дітей віком 2–6 років, ксилометазолін 1 мг/мл — у дітей віком від 6 років і дорослих.
Протипоказання до застосування назальних крапель та спреїв
Для лікування пацієнтів із захворюваннями порожнини носа використовують препарати різної дії, відповідно, різними будуть і протипоказання до їх застосування. Перед використанням будь-якого засобу, який призначається при патології порожнини носа, слід ознайомитися з протипоказаннями в інструкції МОЗ України. Слід пам’ятати, що якщо раніше була відмічена алергічна реакція на лікарський засіб або будь-який з його компонентів, застосування цього препарату протипоказане. При використанні судинозвужувальних крапель/спреїв (місцевих симпатоміметиків) необхідно пам’ятати, що можливим є розвиток звикання та синдрому відміни. Препарати цієї групи не слід застосовувати більше 5–7 днів поспіль.