Що таке імуноглобулін?
Імуноглобулін (Ig) — це антитіло, що є глікопротеїном, який виробляється плазматичними клітинами. Під дією специфічних імуногенів (наприклад бактеріальних або вірусних білків) відбувається диференціація В-лімфоцитів у плазматичні клітини, що виробляють імуноглобуліни (антитіла), які беруть участь у гуморальній імунній відповіді, спрямованій проти бактерій, вірусів, грибів, найпростіших, гельмінтів, різноманітних антигенів або хімічних речовин.
Імуноген, або антиген реагує з рецептором на поверхні В-лімфоцита, у результаті чого виникає сигнал, що активує синтез факторів транскрипції ДНК В-лімфоцита. У результаті активації факторів транскрипції ДНК В-лімфоцита відбувається синтез імуноглобулінів, що мають високу специфічність до конкретного імуногену (бактерії, вірусу, антигену клітини або хімічної речовини), які стимулювали В-лімфоцит.
Окрім того, імунна система запам'ятовує антигени, що були причиною продукції специфічних імуноглобулінів раніше, завдяки росту та появі В-лімфоцитів пам'яті. Це проміжні, диференційовані В-лімфоцити, що здатні швидко трансформуватися у плазматичні клітини та продукувати необхідні в такому разі імуноглобуліни.
Імуноглобуліни, що циркулюють в організмі, розпізнають антигени в різних рідинних середовищах, включаючи плазму крові (Justiz Vaillant А.А. et al., 2022).
Типи та види імуноглобулінів (у тому числі імуноглобулін, що застосовується в період вагітності; антирезусний імуноглобулін)
Усього розрізняють 5 типів імуноглобулінів: Ig M, Ig G, Ig A, Ig E, Ig D.
Імуноглобулін M. Молекулярна маса Ig M — 970 000 дальтон, середня концентрація в плазмі крові — 1,5 мг/мл. Продукція цього імуноглобуліну відбувається при первинній імунній відповіді на інфекційні агенти або інші антигени (Vasilev N. et al., 2016).
Імуноглобулін Gє мономером з молекулярною масою ~146 000 дальтон, концентрація його у плазмі крові — 9 мг/мл.
Переважно Ig G синтезується при вторинній імунній відповіді на інфекційні агенти або будь-які інші антигени.
До Ig G належать 4 субкласи: Ig G1, Ig G2, Ig G3 та Ig G4.
Ig G — це єдиний імуноглобулін, що проникає через гематоплацентарний бар'єр, оскільки Fc-частина його молекули зв'язується з рецепторами, що розташовуються на поверхні плаценти, тим самим захищаючи новонародженого від інфекційних захворювань (Palmeira P. et al., 2012).
Ig G є найпоширенішим антитілом, що є у новонароджених.
Імуноглобулін A в організмі представлений 2 різними молекулярними структурами: у вигляді мономеру (сироваткова форма) та у вигляді димеру (секреторна форма — sIg A).
Молекулярна маса сироваткового Ig A — 385 000 дальтон та концентрація в плазмі крові — 0,05 мг/мл.
Молекулярна маса sIg A — 160 000 дальтон, концентрація в плазмі крові — 3 мг/мл.
sIg A є основним антитілом різних секретів людини. Він забезпечує антиінфекційний захист слизових оболонок дихальної, травної та сечостатевої систем, на яких sIg A представлений у вигляді димеру (Daha M.R., van Kooten C., 2016).
Імуноглобулін Е є мономером. Молекулярна маса — 188 000 дальтон, концентрація в плазмі крові — 0,00005 мг/мл. Він захищає організм від різних гельмінтів, а також зв'язується з високоафінними рецепторами на поверхні гладких клітин та базофілів, тим самим викликаючи різні алергічні реакції (Schwartz C. et al., 2016; Maurer M. et al., 2018).
Ig E вважають найбільш важливим захисним фактором організму господаря від різних глистних інвазій, включаючи Strongyloides stercoralis, Trichinella spiralis, Ascarislumbricoides, Necatoramericanusта Ancylostomaduodenale.
Імуноглобулін D є мономером з молекулярною масою 184 000 дальтон, концентрація в плазмі крові — 0,03 мг/мл. Його функція щодо патогенів досі залишається невідомою.
Ig D може відігравати важливу роль у диференціації лімфоцитів під впливом антигену (Goding J.W., 1978).
Також виділяють види імуноглобулінів залежно від того, при яких інфекційних захворюваннях (кір, сказ, правець та ін.) або клінічних ситуаціях (резус-конфлікт матері та плода під час вагітності) їх застосовують.
При яких захворюваннях необхідно застосовувати імуноглобуліни?
Протикоровий імуноглобулін застосовують для пасивної імунізації (тобто вводять антитіла проти вірусу кору як доповнення до продукованих організмом пацієнта власних протикорових антитіл) у разі тяжкого перебігу захворювання (Martindale. The Complete Medicines, 2014).
Антирабічний імуноглобулін застосовують для пасивної імунізації при профілактиці сказу у раніше неімунізованих осіб, яких вкусила або дика тварина, або неімунізована проти сказу домашня тварина, або раніше неімунізована проти сказу людина.
Пасивну імунізацію антирабічним імуноглобуліном поєднують з активною імунізацією антирабічною вакциною (WHO. Current WHO guide for rabies pre and post-exposure prophylaxis in humans, 2007).
Протиправцевий імуноглобулін застосовують для пасивної імунізації проти збудника правця.
Його призначають для пасивної імунізації при інфікованих ранах (наприклад при потраплянні в рану частинок ґрунту) у:
- неімунізованих чи частково імунізованих проти правця осіб;
- осіб, чий анамнез імунізації є невідомим;
- вакцинованих протиправцевою вакциною понад 10 років тому осіб (Martindale. The Complete Medicines, 2014).
Купити протикоровий, антирабічний, протиправцевий імуноглобуліни можна в аптеках вашого міста.
Протипоказання
Перелік протипоказань та небажаних реакцій при застосуванні конкретного представника категорії «Імуноглобуліни» дивіться в повній інструкції для медичного застосування лікарського засобу на сайті apteki.ua.