ТРИМЕТАЗИДИН (TRIMETAZIDINUM) Діюча речовина
завдяки збереженню енергетичного метаболізму у клітинах, які потерпають від гіпоксії або ішемії, триметазидин запобігає зменшенню рівня внутрішньоклітинного АТФ, забезпечуючи тим самим належне функціонування іонних насосів i трансмембранного натрiєво-калiєвого потоку при збереженні клітинного гомеостазу; гальмує β-окиснення жирних кислот, блокуючи довголанцюгову 3-кетоацил-КоА тiолазу (3- КАТ), що підвищує окиснення глюкози; у клітинах в умовах ішемії процес отримання енергії шляхом окиснення глюкози потребує менше кисню порівняно з процесом отримання енергії шляхом β-окиснення жирних кислот; посилення процесу окиснення глюкози оптимізує енергетичні процеси у клітинах та відповідно підтримує достатній метаболізм енергії в умовах ішемії; у пацієнтів з ІХС триметазидин діє як метаболічний агент, зберігаючи внутрішньоклітинні рівні високоенергійних фосфатів у міокарді; ефекти досягаються без супутніх гемодинамічних ефектів.
дорослим триметазидин показаний для симптоматичного лікування стабільної стенокардії за умови недостатньої ефективності або непереносимості антиангінальних препаратів першої лінії.
1 табл. 35 мг триметазидину 2 р/добу під час їди, 1 табл. 20 мг триметазидину
3 р/добу під час їди, застосовують p/os вранці та ввечері, після 3 міс. лікування необхідно оцінити результати лікування та у разі відсутності ефекту триметазидин необхідно відмінити.
підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини, хвороба Паркінсона, симптоми паркінсонізму, тремор, с-м «неспокійних ніг» та інші рухові розлади, що мають відношення до вищезазначеного, тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв).
запаморочення, головний біль; симптоми паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м’язів, нестійкість ходи, с-м «неспокійних ніг» та інші рухові розлади, що мають відношення до вищезазначеного); розлади сну (безсоння, сонливість); пальпітація, екстрасистолія, тахікардія, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, яка може бути асоційована з нездужанням, запамороченням або падінням, зокрема у пацієнтів, які застосовують антигіпертензивні засоби, почервоніння обличчя; біль в абдомінальній ділянці живота, діарея, диспепсія, нудота та блювання, запор; висип, свербіж, кропив’янка, г. генералізований екзантематозний пустульозний висип, ангіоневротичний набряк; астенія; агранулоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура; гепатит.