ГЛІКЛАЗИД (GLICLAZIDUM) Діюча речовина
RTECS: 1-(гексагідроциклопента(c)піррол-2(1H)-іл)-3-(p-толілсульфоніл)мочевіна; або N-(4-метилбензенсульфоніл)-N'-(3-азабіцикло(3.3.0)окт-3-іл)мочевіна.
MESH: N-(((гексагідроциклопента(c)піррол-2(1H)-іл)аміно)карбоніл)-4-метилбензенсульфонамід.
пероральний цукрознижувальний препарат, похідне сульфанілсечовини, що відрізняється від інших сульфонамідних препаратів наявністю гетероциклічного кільця, що містить азот та має ендоциклічні зв’язки; знижує рівень глюкози у плазмі крові внаслідок стимуляції секреції інсуліну β-клітинами островків Лангерганса підшлункової залози; підвищення рівня постпрандіального інсуліну та секреція С-пептиду зберігається навіть після 2 років застосування препарату; має також гемоваскулярні властивості (зменшує мікротромбоз шляхом двох механізмів, які можуть бути задіяні у розвитку ускладнень ЦД: частково інгібує агрегацію та адгезію тромбоцитів, зменшує кількість маркерів активації тромбоцитів (β-тромбоглобулін, тромбоксан В2); впливає на фібринолітичну активність ендотелію судин (підвищує активність tPa)).
ЦД ІІ типу (інсулінонезалежний) при неможливості нормалізувати рівень глюкози в крові тільки дієтою, фізичними вправами чи зменшенням маси тіла; попередження ускладнень ЦД ІІ типу: зниження ризику макро- та мікросудинних ускладнень, зокрема нових випадків або погіршення нефропатії у пацієнтів з ЦД ІІ типу, які лікуються за стратегією інтенсивного контролю глікемії.
терапевтична добова доза 40-320 мг; дозу підбирати залежно від індивідуальної відповіді на лікування; p/os початкова доза 40-80 мг/добу (½-1 таб.) під час сніданку; потім дозу поступово збільшувати до досягнення відповідного контролю; разова доза не має перевищувати 160 мг (2 табл.); добову дозу понад 160 мг приймати у 2 прийоми під час основних прийомів їжі; пацієнтам з ожирінням та при відсутності відповідної реакції на лікування гліклазидом необхідно призначити додаткове лікування; МДД - 320 мг у два прийоми (МДД для табл. з модифікованим вивільненням - 120 мг); для табл. з модифікованим вивільненням рекомендована початкова доза 30 мг, добова доза 30-120 мг, добову дозу приймають одноразово під час сніданку, табл. ковтати цілою; за необхідності посилення контролю рівня глікемії добова доза може бути послідовно підвищена до 60 мг, 90 мг або 120 мг одноразово під час сніданку; підвищення дози проводити поступово, з інтервалом 1 місяць, окрім випадків, коли не спостерігалося зменшення рівня глюкози в крові протягом 2 тиж. лікування; за таких обставин доза може бути збільшена ч/з 2 тиж. лікування; середня добова доза 60 мг/день одноразово, під час сніданку для більшості пацієнтів від самого початку лікування; рекомендована МДД -120 мг; табл. з модифікованим вивільненням 60 мг підлягає поділу, що дає можливість застосовувати препарат у дозі 30 мг (1/2 табл.) та в дозі 90 мг (1,5 табл.); переведення пацієнта із препаратів, що містять гліклазиду 80 мг, на препарат, що містить гліклазиду 60 мг, табл. з модифікованим вивільненням: 1 табл., що містить гліклазид 80 мг, відповідає 1/2 табл. гліклазиду 60 мг.
гіперчутливість до гліклазиду, інших препаратів сульфонілсечовини, сульфонамідів або до будь-якого компонента препарату; інсулінозалежний ЦД (1-го типу), діабетична прекома та кома, діабетичний кетоацидоз; тяжка печінкова або ниркова недостатність; одночасне лікування міконазолом, квінолоном; тяжкі травми, опіки або інфекційні хвороби у г. періоді; періоди вагітності та годування грудьми; ЦД у дітей.
гіпоглікемія (головний біль, сильне відчуття голоду, нудота, блювання, втомленість, порушення сну, збудження, порушення концентрації уваги та реакції, депресія, сплутаність свідомості, порушення зору та мовлення, афазія, тремор, парези, порушення чутливості, запаморочення, відчуття безсилля, втрата самоконтролю, делірій, судоми, поверхневе дихання, брадикардія, сонливість та втрата свідомості, що може призвести до коми та летального кінця); абдомінальний біль, нудота, блювання, диспепсія, діарея та запор; висип, свербіж, кропив’янка, еритема, макропапульозні висипання, бульозний висип; анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія; підвищення рівня ферментів печінки (АЛТ, АСТ, лужної фосфатази); тимчасові порушення зору.