Салофальк таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні (Salofalk enteric coated tablets) (559247) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Месалазин............................................................ 500 мг
Допоміжні речовини: натрію карбонат безводний, гліцин, повідон (К25), целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат, кроскармелоза натрію, гіпромелоза, метакрилатний сополімер (тип А), тальк, титану діоксид (Е171), заліза гідроксид жовтий (Е172), макрогол 6000, акрилатний сополімер.

Месалазин - 500 мг

фармакодинаміка. Механізм протизапальної дії невідомий. Результати досліджень in vitro свідчать, що певну роль може відігравати інгібування ліпооксигенази.
Було також продемонстровано вплив на концентрацію простагландинів у слизовій оболонці кишечнику.
Месалазин (5-аміносаліцилова кислота/5-АСК) може зв’язувати вільні радикали.
Месалазин при пероральному прийомі діє переважним чином локально на слизову оболонку кишечнику і на підслизову тканину з боку порожнини кишечнику. Отже, важливо, що месалазин є доступним у зонах запалення. Системна біодоступність та концентрації у плазмі крові, таким чином, не є суттєвими для терапевтичного ефекту, а, ймовірніше, є факторами нешкідливості. Таблетки Салофальку резистентні до шлункового соку, і месалазин з них вивільнюється залежно від рН середовища завдяки покриттю Еудрагітом L.
Доклінічні дані, що базуються на традиційних дослідженнях безпеки, фармакології, генотоксичності, канцерогенності (на щурах) або токсичності щодо репродуктивної системи, не вказують на особливу небезпеку для людини.
Було відмічено ниркову токсичність (нирковий папілярний некроз та пошкодження епітелію в проксимальних канальцях (Pars convoluta) або цілого нефрона) в дослідженнях токсичності при застосуванні повторних високих пероральних доз месалазину. Клінічна важливість цих даних невідома.
Фармакокінетика. Загальні властивості месалазину
Поглинання. Поглинання месалазину є найвищим у проксимальній частині кишечнику і найнижчим — у дистальному його відділі.
Біотрансформація. Месалазин метаболізується як досистемно у слизовій оболонці кишечнику, так і в печінці до фармакологічно неактивної N-ацетил-5-аміносаліцилової кислоти (N-Aц-5-АСК). Очевидно, що ацетилювання не залежить від фенотипу ацетилювання хворого. Деяке ацетилювання також відбувається завдяки дії бактерій у товстому кишечнику. Зв’язування месалазину і N-Aц-5-АСК з білками становить відповідно 43 і 78%.
Виведення/екскреція. Месалазин і його метаболіт N-Aц-5-АСК виводяться з фекаліями (основна частина), нирками (варіює між 20 і 50% залежно від типу застосування, фармацевтичної форми і шляху вивільнення месалазину) і з жовчю (незначна частина). Ниркова екскреція відбувається переважно у вигляді N-Aц-5-АСК. Близько 1% від загальної введеної перорально дози месалазину екскретується в грудне молоко, головним чином у вигляді N-Aц-5-АСК.
Особливості таблеток Салофальку по 250 мг
Розподіл. Комбіноване фармако-сцинтиграфічне/фармакокінетичне дослідження показало, що таблетки Салофальку 250 мг розчиняються в клубовій кишці приблизно через 3–4 год, якщо їх прийнято разом з їжею. Середній час знаходження в шлунку становить близько 3 год. Приблизно через 7 год таблетки досягають ободової кишки.
У подальшому дослідженні на добровольцях час дуодено-ілеального транзиту становив приблизно 3 год, тоді як C_max 5-АСК в просвіті клубової кишки визначалася через 7–8 год після прийому таблеток з їжею. Приблизно 75% дози месалазину досягає товстого кишечнику в неметаболізованій формі.
Поглинання. Вивільнення меcалазину з таблеток Салофальку 250 мг починається після лаг-фази, що триває близько 3–4 год. C_max у плазмі досягається приблизно через 5 год (ілеоцекальна ділянка) і становить при 3 • 500 мг месалазину на добу (3 рази по 2 таблетки Салофальку 250 мг) за сталих умов 2,1 ± 1,7 мкг/мл для месалазину і 2,8 ± 1,7 мкг/мл — для метаболіту N-Aц-5-АСК.
Виведення. При тривалій терапії таблетками Салофальку 250 мг із застосуванням дози 500 мг месалазину тричі на добу (за сталих умов) загальна швидкість ниркового виведення месалазину і N-Ац-5-АСК становила приблизно 55% (через 24 год після останнього прийому). Фракція неметаболізованого месалазину — близько 5%. Т_½ становив 0,7–2,4 год (у середньому 1,4 ± 0,6 год) при дозі месалазину 500 мг тричі на добу.
Особливості таблеток Салофальку по 500 мг
Розподіл. Комбіноване фармако-сцинтиграфічне/фармакокінетичне дослідження показало, що таблетки Салофальку 500 мг розчиняються в клубовій кишці приблизно через 3–4 год та приблизно через 4–5 год — у низхідній ободовій кишці. Загальний час проходження по товстому кишечнику становить близько 17 год.
Поглинання. Вивільнення меcалазину з кишково-розчинних таблеток Салофальку 500 мг починається після лаг-фази, що триває близько 3–4 год. C_max в плазмі досягається приблизно через 5 год (ілеоцекальна ділянка) і становить при 3 • 500 мг месалазину на добу (3 рази по 1 таблетці Салофальку 500 мг) за сталих умов 3,0 ± 1,6 мкг/мл для месалазину і 3,4 ± 1,6 мкг/мл для метаболіту N-Aц-5-АСК.
Виведення. При багаторазовому застосуванні (3 рази по 1 таблетці Салофальку 500 мг протягом 2 днів; 1 кишково-розчинна таблетка на третій день = день дослідження) загальна швидкість ниркового виведення месалазину і N-Ац-5-АСК за 24 год становила приблизно 60%. Фракція неметаболізованого месалазину після перорального прийому — близько 10%.

• виразковий коліт: при загостреннях і профілактика рецидивів.
• Хвороба Крона: лікування при загостреннях.

Салофальк, 250 мг
Дорослі та пацієнти літнього віку
Для лікування пацієнтів з хронічними запальними захворюваннями кишечнику (хвороба Крона, виразковий коліт) можна застосовувати як таблетки Салофальку по 250 мг, так і Салофальку по 500 мг.
У разі необхідності застосування дози, що перевищує 1,5 г месалазину на добу, рекомендовано використовувати таблетки Салофальку по 500 мг.
Залежно від клінічної потреби в кожному окремому випадку для лікування дорослих рекомендуються такі добові дози:

Діти віком до 6 років. Таблетки Салофальку не можна застосовувати у дітей віком до 6 років. Існують обмежені дані щодо застосування препарату у дітей віком 6–18 років.
Діти віком від 6 років. При гострих нападах залежно від тяжкості захворювання призначають дозу 30–50 мг месалазину/кг маси тіла/добу, яку розподіляють на 3 прийоми. Максимальна доза — 75 мг месалазину/кг маси тіла/добу. Загальна добова доза не має перевищувати максимальну дозу для дорослих.
Для профілактики рецидивів (неспецифічний виразковий коліт) препарат призначають індивідуально, починаючи з дози 15–30 мг месалазину/кг маси тіла/добу, яку розподіляють на 2–3 прийоми. Загальна добова доза не повинна перевищувати максимальну дозу для дорослих.
Дітям з масою тіла до 40 кг рекомендується приймати половину дози для дорослих, дітям з масою тіла понад 40 кг — звичайну дозу для дорослих.
Для лікування дітей віком від 6 років рекомендуються такі добові дози:

Салофальк, 500 мг. Якщо рекомендована доза перевищує 1,5 г месалазину на добу, зазвичай застосовують таблетки Салофальку по 500 мг.
Дорослі та пацієнти літнього віку. Залежно від клінічної потреби в кожному окремому випадку рекомендуються такі добові дози:

Діти віком до 6 років. Таблетки Салофальк не можна застосовувати у дітей віком до 6 років. Існують обмежені дані щодо застосування препарату у дітей 6–18 років.
Діти віком від 6 років. При гострих нападах залежно від тяжкості захворювання призначають дозу 30–50 мг месалазину/кг маси тіла/добу, яку розподіляють на 3 прийоми. Максимальна доза — 75 мг месалазину/кг маси тіла/добу. Загальна добова доза не має перевищувати максимальну дозу для дорослих.
Для профілактики рецидивів (неспецифічний виразковий коліт) препарат призначають індивідуально, починаючи з дози 15–30 мг месалазину/кг маси тіла/добу, яку розподіляють на 2–3 прийоми. Загальна добова доза не має перевищувати максимальну дозу для дорослих.
Дітям з масою тіла до 40 кг рекомендується приймати половину дози для дорослих, дітям з масою тіла понад 40 кг — звичайну дозу для дорослих.
Залежно від клінічних потреб і маси тіла (до 40 кг) дитини слід прийняти рішення, який вид таблеток слід застосовувати: Салофальк, 250 мг, або Салофальк, 500 мг.
Загальні рекомендації щодо застосування. Таблетки Салофальку потрібно приймати вранці, в обід і ввечері за 1 год до їди. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, з достатньою кількістю рідини.
Як при гострих станах при запаленні, так і при тривалому застосуванні для досягнення бажаного терапевтичного ефекту таблетки Салофальк потрібно приймати регулярно і постійно.
Тривалість терапії визначає лікар.
Для підтримання ремісії при виразковому коліті дозу можна знизити до 1,5 г месалазину на добу (дорослі і діти з масою тіла понад 40 кг) або до 0,75 мг месалазину на добу (діти/підлітки).
Діти. Таблетки Салофальку не можна застосовувати у дітей віком до 6 років. Існують обмежені дані щодо застосування препарату у дітей 6–18 років.

гіперчутливість до месалазину, до будь-якого з компонентів препарату або до саліцилатів, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення, тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, геморагічний діатез.

*Дивіться ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ.
Також можливі втома, парестезії, метгемоглобінемія, тривалий пронос, посилення симптомів коліту.
Механізм розвитку міокардиту, перикардиту, панкреатиту, нефриту і гепатиту у зв’язку із застосуванням месалазину невідомий; він може мати алергічну етіологію.
Слід зазначити, що деякі із цих розладів можна пояснити самим запаленням кишечнику.
Повідомлялося про появу небажаних тяжких шкірних реакцій, включаючи синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, пов’язаних з лікуванням месалазином (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Фоточутливість. Повідомлялося про більш тяжкі реакції у пацієнтів з раніше наявними шкірними захворюваннями, такими як атопічний дерматит та атопічна екзема.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після отримання дозволу на реалізацію лікарського засобу є дуже важливим. Це дає змогу постійно контролювати баланс користі/ризику застосування лікарського засобу.

перед початком та під час лікування необхідно проводити дослідження крові (розгорнутий аналіз крові; показники функції печінки, такі як АлАТ або АсАТ; рівень креатиніну в сироватці крові) і сечі (тестові смужки, осад) на вибір лікаря. Рекомендується проводити контроль через 14 днів від початку лікування, потім 2–3 рази з інтервалами 4 тиж.
Якщо результати досліджень нормальні, рутинні перевірки достатньо проводити кожні 3 міс. Якщо ж розвиваються інші додаткові симптоми, аналізи необхідно зробити терміново.
З обережністю слід застосовувати у хворих з порушенням функції печінки.
Потрібно з обережністю застосовувати Салофальк у хворих з порушенням функції нирок. Необхідно регулярно контролювати функцію нирок, а саме: вимірювати рівень азоту сечовини в крові, креатиніну у пацієнтів з протеїнурією.
При застосуванні месалазину повідомлялося про випадки нефролітіазу, у тому числі утворення каменів зі 100% вмістом месалазину. Рекомендується забезпечити достатній прийом рідини під час лікування.
При погіршенні функції нирок впродовж лікування слід мати на увазі індуковану месалазином токсичність щодо нирок.
Хворі з легеневими захворюваннями, зокрема з БА, мають знаходитися під наглядом лікаря протягом курсу лікування таблетками Салофальку.
Небажані тяжкі шкірні реакції. Повідомлялося про появу небажаних тяжких шкірних реакцій, включаючи синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, пов’язаних з лікуванням месалазином. Слід припинити прийом месалазину у разі появи перших ознак і симптомів тяжких шкірних реакцій, наприклад шкірної висипки, пошкоджень слизових оболонок або будь-яких інших ознак гіперчутливості.
Хворі, у яких відмічали реакції гіперчутливості, включаючи судоми, гострий біль у животі, гарячку, сильний головний біль та висипання, до препаратів, що містять сульфасалазин, мають перебувати під наглядом від самого початку курсу лікування таблетками Салофальк. Якщо ж виникають реакції гострої непереносимості, такі як судоми, гострий біль у животі, гарячка, сильний головний біль та висипання, терапію слід негайно припинити.
У рідкісних випадках у пацієнтів, які перенесли резекцію кишечнику/операцію на кишечнику в ілеоцекальній ділянці з видаленням ілеоцекального клапана, було помічено, що таблетки Салофальк у дозі 250 мг виводилися нерозчиненими у фекаліях через надмірно швидке проходження через кишечник.
Салофальк, таблетки по 250 мг. 1 кишково-розчинна таблетка Салофальку містить 48 мг натрію, що еквівалентно 2,4%, рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання натрію. Максимальна добова доза цього препарату еквівалентна 42,9% рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання натрію. Вважається, що таблетки Салофальку мають високий вміст натрію. Це слід враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженням натрію (низькосольова дієта).
Немає потреби знижувати дозу для пацієнтів літнього віку.
Салофальк, таблетки по 500 мг. 1 кишково-розчинна таблетка Салофальку містить 2,1 ммоль 49 мг натрію, що еквівалентно 2,5%, рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання натрію. Максимальна добова доза цього препарату еквівалентна 22% рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання натрію. Вважається, що таблетки Салофальку мають високий вміст натрію. Це слід враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженням натрію (низькосольова дієта).
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Інформації щодо прийому кишково-розчинних таблеток Салофальку у вагітних недостатньо. Проте дані про застосування месалазину у обмеженої кількості вагітних вказують на відсутність його небажаного впливу на перебіг вагітності або на здоров’я плода та/або новонародженого. На сьогодні інші епідеміологічні дані стосовно препарату недоступні. Тільки в одному випадку після тривалого застосування месалазину у високій дозі (2–4 г перорально) впродовж вагітності повідомлялося про ниркову недостатність у новонародженого. Надходили повідомлення про порушення з боку системи крові (лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія) у новонароджених, матері яких застосовували месалазин.
Дослідження на тваринах при пероральному прийомі месалазину не засвідчило прямого або опосередкованого несприятливого впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи або постнатальний розвиток.
Таблетки Салофальку по 250 мг та по 500 мг необхідно приймати протягом вагітності лише тоді, коли потенційна користь від застосування переважатиме можливий ризик.
N-ацетил-5-аміносаліцилова кислота і меншою мірою месалазин екскретуються в грудне молоко. На сьогодні є лише обмежений досвід застосування препарату у жінок у період годування грудьми. Не можна виключити появу реакцій гіперчутливості, таких як діарея, у грудної дитини. Отже, таблетки Салофальку можна застосовувати у період годування грудьми лише тоді, коли потенційна користь від застосування переважатиме можливий ризик. Якщо у грудної дитини розвинеться діарея, годування грудьми слід припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не відмічали. Якщо під час лікування препаратом спостерігається запаморочення, слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.

спеціальних досліджень лікарської взаємодії не проводили.
Під час комплексного лікування препаратом Салофальк та азатіоприном, 6-меркаптопурином або тіогуаніном у деяких дослідженнях було виявлено більшу частоту мієлосупресивних ефектів, що нібито свідчить про наявність взаємодії, однак механізм взаємодії встановлено неповністю. Рекомендується регулярно контролювати рівень лейкоцитів, а режим дозування тіопуринів слід відкоригувати.
Є дані про те, що месалазин може знизити антикоагуляційну дію варфарину.
Можливе посилення гіпоглікемічної дії похідних сульфонілсечовини, токсичної дії метотрексату. Активність фуросеміду, спіронолактону, сульфаніламідів, рифампіцину, урикозуричних препаратів (пробенециду та сульфінпіразону) може знижуватися. Месалазин може потенціювати небажану дію глюкокортикоїдів на слизову оболонку шлунка, зменшувати всмоктування дигоксину.

дотепер про випадки інтоксикації та специфічні антидоти не повідомлялося.
Є дані про випадки передозування (наприклад навмисне самогубство шляхом прийому високої пероральної дози месалазину), які не вказують на ниркову або печінкову токсичність. Специфічного антидоту не існує, лікування має бути симптоматичним та підтримувальним. У разі необхідності застосовують в/в інфузію електролітів (примусовий діурез).

у недоступному для дітей місці. Зберігати за температури не вище 25 °С.