Армадин^® таблетки (Armadin tablets) (555335) - інструкція із застосування ATC-класифікація

фармакодинаміка. Етилметилгідроксипіридину сукцинат належить до гетероароматичних антиоксидантів. Він має широкий спектр фармакологічної дії: підвищує стійкість організму до стресу, чинить анксіолітичну дію, яка не супроводжується сонливістю та міорелаксивним ефектом; має ноотропні властивості, попереджує та зменшує порушення пам’яті, що виникають у зв’язку зі старінням та під дією різних патогенних факторів, чинить протисудомну дію; виявляє антиоксидантні та антигіпоксичні властивості; підвищує концентрацію уваги та працездатність; послаблює токсичну дію алкоголю. Препарат покращує метаболізм тканин головного мозку та їх кровозабезпечення, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, знижує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів); зменшує вміст загального ХС та ЛПНЩ.
Механізм дії зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною активністю. Він інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксидоксидази, підвищує співвідношення ліпід-білок, знижує в’язкість мембрани. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, ГАМК, ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспортуванню нейромедіаторів і покращенню синаптичної передачі. Армадин підвищує вміст дофаміну в головному мозку. В умовах ішемії тканин посилює компенсаторну активацію аеробного гліколізу та знижує ступінь пригнічення окисних процесів у циклі Кребса.
Препарат покращує метаболізм і кровопостачання головного мозку, покращує мікроциркуляцію і реологічні властивості крові, знижує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів) при гемолізі. Чинить гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального ХС і ЛПНЩ. Антистресова дія виявляється в нормалізації після стресу, соматовегетативних порушень, порушень процесів навчання і пам’яті, відновленні циклів сон — неспання, зниженні дистрофічних і морфологічних змін у різних структурах головного мозку. Армадин чинить виражену антитоксичну дію при абстинентному синдромі. Він усуває неврологічні і нейротоксичні прояви гострої алкогольної інтоксикації, відновлює порушення поведінки, вегетативні функції, а також здатний усувати когнітивні порушення, спричинені тривалим прийомом етанолу і його відміною. Під впливом Армадину посилюється дія транквілізаторів, нейролептичних, антидепресивних, снодійних і протисудомних засобів, що дає змогу знизити їх дози і зменшити вираженість побічних ефектів. Армадин покращує функціональний стан ішемізованого міокарда. В умовах коронарної недостатності збільшує колатеральне кровопостачання ішемізованого міокарда, сприяє збереженню цілісності кардіоміоцитів і підтримці їх функціональної активності. Ефективно відновлює скоротність міокарда при зворотній серцевій дисфункції.
Фармакокінетика. Етилметилгідроксипіридину сукцинат швидко всмоктується у ШКТ з періодом напівабсорбції 0,08–0,1 год. Час досягнення C_max у плазмі крові — 0,46–0,5 год. C_max у плазмі крові знаходиться в діапазоні 50–100 нг/мл. Т_½ становить відповідно 4,7–5 та 4,9–5,2 год. Етилметилгідроксипіридину сукцинат в організмі людини інтенсивно метаболізується з відтворюванням його глюкуронокон’югату. У середньому за 12 год із сечею екскретується 0,3% незміненого препарату та 50% у вигляді глюкуронокон’югату від введеної дози. Найінтенсивніше етилметилгідроксипіридину сукцинат та його глюкуронокон’югат екскретуються протягом перших 4 год після прийому препарату. Показники екскреції із сечею етилметилгідроксипіридину сукцинату та його метаболітів мають значну індивідуальну варіабельність.

– наслідки гострого порушення мозкового кровообігу;
– невротичні та неврозоподібні стани із симптомами тривожності;
– нейроциркуляторна дистонія;
– легкі когнітивні розлади різного генезу (при психоорганічному синдромі та астенічних порушеннях, зумовлених гострими та хронічними порушеннями мозкового кровообігу, черепно-мозковими травмами, нейроінфекціями та інтоксикаціями, сенільними та атрофічними процесами);
– енцефалопатії різного генезу (дисциркуляторні, дисметаболічні, посттравматичні, змішані);
– легка черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм;
– порушення пам’яті та інтелектуальна недостатність в осіб літнього віку;
– астенічні стани, вплив екстремальних (стресових) факторів;
– ІХС (у складі комплексної терапії);
– абстинентний синдром при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних та нейроциркуляторних порушень;
– стани після інтоксикації антипсихотичними засобами.

Армадин призначати внутрішньо. Терапевтичні дози та термін лікування визначає лікар залежно від чутливості хворих до препарату. Розпочинати лікування з дози 250–500 мг, середня добова доза становить 250–500 мг, максимальна — 800 мг. Добову дозу розділяти на 2–3 прийоми протягом дня.
Хворим з тривожними станами, нейроциркуляторними дисфункціями та когнітивними порушеннями приймати Армадин протягом 2–6 тиж.
Для купірування алкогольного абстинентного синдрому препарат застосовувати протягом 5–7 діб.
Тривалість курсу терапії у хворих на ІХС — не менше 1,5–2 міс. Рекомендується проведення двох 2-місячних курсів терапії протягом року, у весняно-осінній період.
Курсову терапію препаратом Армадин закінчувати поступово, знижуючи дозу протягом 2–3 діб.
Діти. Суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату у дітей не проводилося, тому Армадин не слід застосовувати у цій категорії пацієнтів.

гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до препарату, період вагітності або годування грудьми, дитячий вік.

з боку серцево-судинної системи: підвищення АТ, зниження АТ.
З боку нервової системи: сонливість, порушення процесу засинання, відчуття тривоги, емоційна реактивність, головний біль, порушення координації.
З боку ШКТ: нудота, сухість слизової оболонки рота. У рідкісних випадках можлива поява диспептичних розладів, діареї. При тривалому застосуванні можлива поява метеоризму.
З боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі гіперемія, висип на шкірі, свербіж.
Інші: дистальний гіпергідроз.

в окремих випадках у пацієнтів з БА при підвищеній чутливості до сульфатів можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості. З обережністю слід застосовувати у хворих з діабетичною ретинопатією (курс не повинен перевищувати 7–10 днів) у зв’язку з властивістю потенціювати проліферативні процеси.
Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції. Особливої уваги потребує призначення лікарського засобу Армадин хворим з обтяжливим алергологічним анамнезом.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату в період вагітності або годування грудьми не проводили, тому Армадин не слід застосовувати в цей період.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами або роботі зі складними механізмами, враховуючи імовірність побічних ефектів, що можуть впливати на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу.

Армадин посилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протипаркінсонічних засобів і карбамазепіну. Зменшує вираженість токсичної дії етилового спирту.
Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів та антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ та блокаторів β-адренорецепторів.
Одночасне застосування лікарського засобу Армадин з нібетаном, пропранололом та верапамілом знижує ризик розвитку аритмогенних ефектів.

при передозуванні можливі сонливість, безсоння. Лікування — дезінтоксикаційна та симптоматична терапія.

при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.